Модель методики навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів

Педагогіка: історія і сьогодення » Методика індивідуалізованого навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів » Модель методики навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів

Сторінка 2

Як зазначає Н.В. Кузьміна, до моделювання в педагогіці повинні бути висунуті певні вимоги: “Педагогічний рівень моделювання вимагає створення моделі педагогічного винаходу, розрахованого на інтенсифікацію педагогічних процесів і пов’язаного з формуванням шуканих властивостей у керівників, педагогів і учнів”. Таким підходом ми і керувалися.

Місце і роль моделювання в процесі навчання зазначене В.В. Давидовим; “ .там, де змістом навчання виступають зовнішні властивості речей, принцип наочності себе виправдовує. Але там, де змістом навчання стають зв’язки і відносини предметів, – там наочності далеко не достатньо. Тут . вступає в силу принцип моделювання” .

В цілому моделювання як спосіб наукового пізнання дає людині можливість свідомої оптимізації своєї діяльності. Одним з методів моделювання є формалізація на основі змістовної інформації про природу і структуру досліджуваного явища з подальшою побудовою математичного опису виявлених закономірностей. Відомо, що саме математичні методи виявляються одним із способів реалізації єдності абстрактного і конкретного в розвитку наукової теорії.

Як бачимо, постановка завдання розробки педагогічної моделі не є новою для сучасних педагогічних досліджень. Проте недостатнє висвітлення окремих компонентів процесу навчання в існуючих моделях дозволили нам ще раз повернутися до цієї проблеми. По-перше, на факультетах підготовки вчителів технологій подібним дослідженням не приділялося достатньої уваги, а перенесення якої б то не було моделі ззовні, не може забезпечити потреби підготовки відповідного фахівця, хоча і може слугувати орієнтиром для створення власної моделі. По-друге, в педагогічних моделях, орієнтованих на розвиток і формування особистості студентів поставлена мета, яка, на наш погляд, недостатньо регламентована і конкретизована.

Аналіз літератури дозволяє зробити висновок, що в педагогіці головними об’єктами моделювання є:

1) процес підготовки фахівця;

2) навчальна діяльність студента;

3) майбутня професійна діяльність фахівця.

Ці об’єкти визначають наступну класифікацію педагогічних моделей (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Класифікація педагогічних моделей

На основі аналізу наукових джерел ми прийшли до висновку, що в науці під моделлю розуміють штучно створений об’єкт у вигляді схеми, креслення, логічно-математичних формул, конструкції тощо, який, виступаючи тотожним до досліджуваного об’єкта, відображає та відтворює у більш простому, зменшеному вигляді структуру, властивості, взаємозв’язок та взаємовідносини між його елементами. Системне представлення об’єкту є його образ, його модель.

Практична цінність моделі у будь-якому педагогічному дослідженні визначається її адекватністю вимірюваним сторонам об’єкту, а також тим, наскільки правильно враховані на етапах побудови моделі основні принципи моделювання (наочність, визначеність, об’єктивність), які у багатьох випадках визначають як можливості і тип моделі, так і її функції у педагогічному дослідженні.

Модель має декілька застосувань:

по-перше, вона чітко визначає компоненти, які складають систему;

по-друге, достатньо схематично та точно подає зв’язок між компонентами, при цьому зв’язок в середині модельованого об’єкта можна порівняти із зв’язками всередині моделі;

по-третє, модель генерує, породжує питання, і, нарешті вона стає інструментом для порівняльного вивчення різних галузей явища, процесу.

Головною якістю моделі є її відповідність системі-оригіналу, але про її тотожність не слід і говорити. Повна подібність (ізоморфізм) означає накладання основних параметрів систем-оригіналу і моделі. Пізнавальне значення такої моделі невелике, тут доцільніше сказати, що відбувалося тиражування заданої системи-оригіналу. Тому у дослідника викликають особливий інтерес ті моделі, які відображають неповну чи приблизну подібність. Обов’язковою вимогою до моделі є її цілеспрямованість, тобто пов’язування її параметрів з поставленою метою функціонування системи-оригіналу. Модель повинна бути достатньо гнучкою, здатною до перетворення відповідно до ситуації, містить якомога більшу кількість альтернатив.

Існує також математична, кібернетична (формально-логічна) подібність, яка має структурний характер. Структурна подібність виражає схожість моделі і оригіналу в статиці, у формах взаємозв’язку, функціональна подібність – це подібність, схожість моделі і реальної системи-оригіналу в динаміці, активності, результаті. Має місце також системно-комунікаційна подібність, коли взаємодія системи-оригіналу з середовищем відображається у зовнішніх проявах моделі.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7



Зміст позакласної роботи
Розгляд чинників зв'язку уроку і позаурочної роботи показує, що компоненти цілей і змісту навчання іноземної мови не тільки цементують взаємодію організаційних форм учбово-виховного процесу, але і вх ...

Методики емпіричного дослідження
По формуванню морального розвитку молодших школярів, слід використовувати різні методи і форми роботи. Методи і форми морального виховання молодших школярів повинні відповідати для дітей цього віку. ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net