Модель методики навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів

Педагогіка: історія і сьогодення » Методика індивідуалізованого навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів » Модель методики навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів

Сторінка 2

Як зазначає Н.В. Кузьміна, до моделювання в педагогіці повинні бути висунуті певні вимоги: “Педагогічний рівень моделювання вимагає створення моделі педагогічного винаходу, розрахованого на інтенсифікацію педагогічних процесів і пов’язаного з формуванням шуканих властивостей у керівників, педагогів і учнів”. Таким підходом ми і керувалися.

Місце і роль моделювання в процесі навчання зазначене В.В. Давидовим; “ .там, де змістом навчання виступають зовнішні властивості речей, принцип наочності себе виправдовує. Але там, де змістом навчання стають зв’язки і відносини предметів, – там наочності далеко не достатньо. Тут . вступає в силу принцип моделювання” .

В цілому моделювання як спосіб наукового пізнання дає людині можливість свідомої оптимізації своєї діяльності. Одним з методів моделювання є формалізація на основі змістовної інформації про природу і структуру досліджуваного явища з подальшою побудовою математичного опису виявлених закономірностей. Відомо, що саме математичні методи виявляються одним із способів реалізації єдності абстрактного і конкретного в розвитку наукової теорії.

Як бачимо, постановка завдання розробки педагогічної моделі не є новою для сучасних педагогічних досліджень. Проте недостатнє висвітлення окремих компонентів процесу навчання в існуючих моделях дозволили нам ще раз повернутися до цієї проблеми. По-перше, на факультетах підготовки вчителів технологій подібним дослідженням не приділялося достатньої уваги, а перенесення якої б то не було моделі ззовні, не може забезпечити потреби підготовки відповідного фахівця, хоча і може слугувати орієнтиром для створення власної моделі. По-друге, в педагогічних моделях, орієнтованих на розвиток і формування особистості студентів поставлена мета, яка, на наш погляд, недостатньо регламентована і конкретизована.

Аналіз літератури дозволяє зробити висновок, що в педагогіці головними об’єктами моделювання є:

1) процес підготовки фахівця;

2) навчальна діяльність студента;

3) майбутня професійна діяльність фахівця.

Ці об’єкти визначають наступну класифікацію педагогічних моделей (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Класифікація педагогічних моделей

На основі аналізу наукових джерел ми прийшли до висновку, що в науці під моделлю розуміють штучно створений об’єкт у вигляді схеми, креслення, логічно-математичних формул, конструкції тощо, який, виступаючи тотожним до досліджуваного об’єкта, відображає та відтворює у більш простому, зменшеному вигляді структуру, властивості, взаємозв’язок та взаємовідносини між його елементами. Системне представлення об’єкту є його образ, його модель.

Практична цінність моделі у будь-якому педагогічному дослідженні визначається її адекватністю вимірюваним сторонам об’єкту, а також тим, наскільки правильно враховані на етапах побудови моделі основні принципи моделювання (наочність, визначеність, об’єктивність), які у багатьох випадках визначають як можливості і тип моделі, так і її функції у педагогічному дослідженні.

Модель має декілька застосувань:

по-перше, вона чітко визначає компоненти, які складають систему;

по-друге, достатньо схематично та точно подає зв’язок між компонентами, при цьому зв’язок в середині модельованого об’єкта можна порівняти із зв’язками всередині моделі;

по-третє, модель генерує, породжує питання, і, нарешті вона стає інструментом для порівняльного вивчення різних галузей явища, процесу.

Головною якістю моделі є її відповідність системі-оригіналу, але про її тотожність не слід і говорити. Повна подібність (ізоморфізм) означає накладання основних параметрів систем-оригіналу і моделі. Пізнавальне значення такої моделі невелике, тут доцільніше сказати, що відбувалося тиражування заданої системи-оригіналу. Тому у дослідника викликають особливий інтерес ті моделі, які відображають неповну чи приблизну подібність. Обов’язковою вимогою до моделі є її цілеспрямованість, тобто пов’язування її параметрів з поставленою метою функціонування системи-оригіналу. Модель повинна бути достатньо гнучкою, здатною до перетворення відповідно до ситуації, містить якомога більшу кількість альтернатив.

Існує також математична, кібернетична (формально-логічна) подібність, яка має структурний характер. Структурна подібність виражає схожість моделі і оригіналу в статиці, у формах взаємозв’язку, функціональна подібність – це подібність, схожість моделі і реальної системи-оригіналу в динаміці, активності, результаті. Має місце також системно-комунікаційна подібність, коли взаємодія системи-оригіналу з середовищем відображається у зовнішніх проявах моделі.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7



Забезпечення якості освіти в університетах Європи
На сьогоднішній день дуже важко переоцінити роль освіти у розвитку суспільства. В період, коли все навколо змінюється і розвивається галопуючими темпами, кожен з нас повинен встигати реагувати на ці ...

Рівні готовності майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів
Результати теоретичного аналізу проблеми підготовки вчителів початкових класів до формування естетичного досвіду дитини виявили значущість феномену естетичного досвіду в особистому становленні молодш ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net