Модель методики навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів

Педагогіка: історія і сьогодення » Методика індивідуалізованого навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів » Модель методики навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів

Сторінка 8

Також важливими щодо обґрунтування методики є положення нейропедагогіки про індивідуальні особливості мозкової організації вищих психічних функцій людини.

Нейропедагогіка базується на класичних засадах педагогіки, психології, неврології, кібернетики і відображає особистісно-орієнтований підхід в освіті. Мета нейропедагогікі на практиці ‑ оптимально і творчо вирішувати педагогічні завдання, використовуючи знання про індивідуальні особливості мозкової організації вищих психічних функцій.

Положення та інструментарій нейропедагогіки дозволили нам: вивчити нейропедагогічні особливості студентів, врахувати їх особистісні, суб'єктні і індівідні взаємини з викладачем, дослідити ті об'єктивні психологічні явища, які виникають як результат дії людини в умовах вирішення індивідуальних завдань, проаналізувати закономірності нейропедагогічних процесів під час навчання студентів, розробити методи та засоби навчання, що можуть покращити успішність навчання студентів конструюванню швейних виробів та забезпечують підвищення ефективності професійної діяльності педагогів.

Сучасна вища освіта вбачає головним своїм завданням "озброєння" майбутніх фахівців методологією творчого перетворення світу. Процес творчості охоплює насамперед відкриття нового: нових об'єктів, знань, проблем і методів розв'язання цих проблем. У зв'язку з цим проблемне навчання як творчий процес є необхідним процесом для розв'язання нестандартних навчальних завдань нестандартними методами, та є корисним для нашої методики.

Проблемним можна назвати навчання розв'язання нестандартних завдань, у ході якого студенти засвоюють нові знання, здобувають нові уміння та навички.

Нами враховано, що особливістю проблемного навчання є те, що воно змінює мотивацію пізнавальної діяльності: провідними стають пізнавально-спонукальні (інтелектуальні) мотиви.

Тому інтерес до навчання конструюванню швейних виробів у студентів виникає у зв'язку з проблемою і розгортається у процесі праці, пов'язаної з пошуками та знаходженням рішення проблемного завдання або сукупності завдань. На цих засадах виникає внутрішня зацікавленість, що перетворюється у чинник активізації навчального процесу та ефективності навчання. Саме тут пізнавальна мотивація спонукає майбутнього вчителя тенхнології розвивати свої схильності та можливості.

Нами також було враховано, що проблемне завдання, що ставиться перед студентами, має відповідати їх інтелектуальним можливостям: бути досить складним, але водночас можливим до розв'язання завдяки тим навичкам мислення, які сформовано у студентів, володінню ними способами дій з конструювання швейних виробів та достатнім рівнем знань.

Крім того, ми використали переваги модульного та програмованого навчання в аспекті побудови та структурування змісту матеріалу дисципліни.

Отже, побудовано модель методики індивідуалізованого навчання студентів конструюванню швейних виробів, яка включає такі блоки: теоретичний блок (цільовий, функціональний та методологічний компоненти), змістовий блок (зміст дисципліни «Конструювання швейних виробів», зміст КСН «Конструювання», що враховує індивідуальні особливості студентів під час їх навчання), процесуальний блок (організаційний та технологічний компоненти), блок індивідуальних траєкторій навчання (викладачі, студенти, схеми та алгоритми індивідуальних траєкторій навчання) та результативний блок (критерії оцінювання якості індивідуалізованого навчання конструюванню швейних виробів та рівні ЗНУ) (рис.2.4.).

При створені методики були враховані вимоги до підготовки фахівця представлені в дослідженнях С.Г. Пищева, К.К. Платонова, І.В. Сартакова, О. Сугак та модель КТП майбутніх учителів технологій.

Однак для впровадження методики у навчальний процес необхідно здійснювати, на нашу думку, визначений педагогічний супровід, який би складався з таких компонентів, як :

– інформативно-змістового (новизна, оригінальність інформації з конструювання швейних виробів, наявність усіх інформаційних одиниць для вивчення, диференційованість завдань для студентів в залежності від їх психологічних сособливосей особистості та ін.);

– організаційно-управлінського (організація творчого навчання на основі продуктивного спілкування). Активність у навчанні, середовище, де схвалюється та підтримується творчість студентів на усіх рівнях управління більш ефективно проявляється при організації навчальної діяльності як на основі співробітництва між викладачем та студентом, так й у співтворчості в діаді «студент-студент»;

– емоційно-стимулюючого. Чуйність та емпатія є дуже важливими при взаємодії студента та викладача, особливо при практичних методах навчання, бо це сприє їх високому рівню довіри, взаємопідримці, розкриттю творчіх здібностей студентів під час навчання конструюванню швейних виробів.

Страницы: 3 4 5 6 7 8 9



Якісні та кількісні характеристики вищих навчальних закладів
У Норвегії є чотири університети, шість спеціалізованих вищих шкіл (коледжів), дві державні художні школи, численні коледжі і курси додаткової освіти. Є декілька типів вищих навчальних закладів у цій ...

Оцінювання знань учнів в умовах задачного підходу в умовах диференційовного навчання
В основоположних документах, що визначають стратегію реформування освіти в Україні, акцентується увага на вимогах щодо організації навчального процесу, який має здійснюватися на суб’єкт-суб’єктних за ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net