Цілі та зміст індивідуалізованого навчання дисципліни «Конструювання швейних виробів»

Педагогіка: історія і сьогодення » Методика індивідуалізованого навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів » Цілі та зміст індивідуалізованого навчання дисципліни «Конструювання швейних виробів»

Сторінка 7

За допомогою графоаналітичного методу ми побудували структурно-смислову модель навчального матеріалу дисципліни „КШВ”. Алгоритм побудови даної моделі складався з етапів:

1. Виділення основних смислових одиниць (понять) навчального матеріалу дисципліни «КШВ»

2. Побудова графу взаємозв'язків між поняттями

3. Аналіз графу взаємозв'язків на предмет виявлення в ньому контурів і «автономних» вершин.

4. Побудова матриці взаємозв'язків, використовуючи граф взаємозв’язків

5. Розкладання вектора Wa на шари.

6. Побудова графу в шарово-паралельній формі, використовуючи одержане розбиття.

7. Аналіз графу і вироблення рекомендації по послідовності викладу навчального матеріалу.

В результаті структурування понять графоаналітичним методом, ми отримали структурно-смислову модель дисципліни «КШВ», фрагмент якої зображено на рис.2.8.

На цій основі та на основі аналізу підручників і навчальних посібників з питань конструювання швейних виробів, результатів опитування викладачів визначених ВНЗ нами виділено перелік знань і умінь, що складають зміст КТЗУ на етапі навчання дисципліни «Конструювання швейних виробів».

Крім наукової побудови змісту дисципліни ми в модуль «Теорія і практика конструювання одягу» запропонували внести тему «Особливості навчання КШВ учнів з різними репрезентативними каналами сприйняття інформації, рівнем мотивації, різним рівнем знань та умінь». Оскільки це є важливим та проблемним місцем при навчаннія учнів, про що свідчить аналіз, проведений у 1 розділі нашої роботи.

В залежності від виду навчальної інформації зміст розробленої методики представлено теоретичною і практичною частинами.

Теоретична частина методики згідно з робочою програмою дисципліни «Конструювання швейних виробів» передбачала проведення лекційних занять в обсязі 30 годин.

Практична частина розробленої методики містила лабораторні заняття – 48 годин, індивідуальні заняття – 36 годин. Самостійні заняття займали 108 годин.

Конструювання занять відбувалося на основі положень та результатів досліджень науковців (С.О. Сисоєва, Є.С. Полат, М.Ю. Бухаркіна, М.В. Моїсеєва, А.Е. Петров):

– наявність значущої проблеми (завдання), що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку для її розв’язання;

– практична, теоретична та пізнавальна значущість результатів та завдань, що передбачаються;

– самостійна (індивідуальна, парна) діяльність студентів;

– структурування змістовної частини (з указівкою поетапних результатів);

– визначення проблеми досліджуваних завдань, що випливають із неї, висунення гіпотези їх розв’язання, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підведення підсумків, коректування, висновки.

Для здійснення навчального процесу його необхідно вибудовувати згідно певних принципів навчання, що сьогодні визначаються як вихідні положення, основні дидактичні вимоги до процесу навчання, виконання яких забезпечує його необхідну ефективність.

Принципи навчання відображають якийсь один істотний аспект процесу навчання та стають підґрунтям для формулювання правил навчання, які залежать від принципу навчання, конкретизують його, підпорядковуються йому і сприяють його реалізації. Вони мають чітко окреслений характер практичних вказівок, якими користуються в конкретній навчальній ситуації.

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9 10



Дидактика, як мистецтво навчати
У працях Софії Русової періоду еміграції знайшли відображення і проблеми теорії навчання, найбільш повно розкриті у її «Дидактиці». Вдало використовуючи описовий та історичний методи дослідження, вче ...

Мета залучення шестирічних дітей до шкільного життя
Слід виділити три аспекти цього питання. 1. Можливо здаватися парадоксальним, якщо сказати, що шестирічна дитина більш готова до початку шкільного життя, ніж семирічна. Проте тут немає нічого парадок ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net