Методи навчання виконують такі основні функції як навчальна (освітня), розвивальна, виховна, мотиваційна, контрольно-коригувальна. Відповідно до завдань нашої методики ми сформулювали певні вимоги до них. Для реалізації освітньої функції навчального процесу ми підбирали, компонували й використовували такі методи навчання, що, в першу чергу, активізують пізнавальну діяльність студентів, спрямовану на розв’язання індивідуалізованих пізнавальних завдань.
Розвиваюча функція реалізовувалася при застосуванні прийомів та способів, що дозволяли репродукувати поняття та правила, розвивали, в першу чергу, практичне мислення студентів для застосування знань у процесі проектування та конструювання одягу, забезпечували варіювання прийомів розумової діяльності студентів.
Виховна функція реалізувалася у процесі формування позитивного відношення студентів до майбутньої професії, підвищенні інтересу до процесу конструювання одягу, формуванні мотивів навчання та роботи, демонструванні ролі ЗНУ у професійній кар'єрі, формуванні професійно важливих якостей майбутніх вчителів технологій.
Контрольно-коригувальна функція забезпечувала діагностування й керування процесом навчання студентів майбутній професії, якістю їх кінцевого продукту з конструювання швейних виробів.
Спираючись на дослідження українського науковця В.В. Ягупова, вибір методів навчання ми здійснювали в залежності від таких умов, обставин і причин:
‑ провідної парадигми національної системи освіти;
– загальних і професійних цілей освіти, виховання й розвитку особистості студентів;
‑ провідних методологічних положень і установок сучасної дидактики;
– особливостей, змісту, методів і форм роботи конкретних педагогічних систем;
–особливостей змісту професіограми вчителя технологій;
– особливостей змісту й методики викладання навчальних дисциплін під час практики й специфіки вимог до відбору дидактичних методів при навчанні;
‑ мети, завдань, змісту матеріалу й дидактичного задуму конкретного заняття з конструювання швейних виробів;
‑ наявності часу на вивчення даної теми, розділу;
‑ рівня розумової підготовленості студентів;
‑ рівня оснащення матеріальної бази;
‑ педагогічної майстерності НПП;
‑ методичного задуму конкретного заняття й т.п.
Формування системи конструкторсько-технологічних знань, умінь і навичок у процесі індивідуалізації дидактичного процесу може здійснюватися ефективно з використанням комплексу різних методів та засобів навчання. Аналіз літературних джерел, дозволив умовно розділити їх на три групи (рис. 2.9.):
1. Методи, які стимулюють фантазію, творчу уяву, креативне мислення та інтерес до КТД.
2. Методи, які сприяють засвоєнню і закріпленню техніко-технологічних та художньо-графічних (дизайнерських) знань.
3. Методи, які сприяють формуванню практичних конструкторсько-технологічних і художньо-графічних (дизайнерських) умінь.
Використання ефективних методів при включенні майбутнього вчителя у творчий процес – важливий шлях знаходження внутрішніх резервів КТД у самій особистості студента і на цій основі забезпечення його інтенсифікації.
У процесі індивідуалізації вибір та використання методів розв’язання творчих задач буде ефективним, якщо здійснюється з урахуванням індивідуальних особливостей студентів. Їх ефективність багато в чому залежить від суб’єктивних можливостей розумової діяльності суб’єктів творчості. Особистісний підхід повинен реалізовуватися при навчанні студентів аналізу обладнання швейного виробництва і технологій конструювання та моделювання швейних виробів з метою їх удосконалення. Доступними за рівнем підготовленості й індивідуальними особливостями способами потрібно готувати студентів до сприймання та розуміння суперечностей в різних технічних системах і технологіях та закономірностях їх розвитку.
Нами були конкретизовані методи навчання, які можна використати при індивідуалізації навчання дисципліни «Конструювання швейних виробів». А це такі:
Значення та суть дослідницького методу в пізнанні оточуючої природи
За даними дошкільної педагогіки у ставленні дошкільнят до пошуково-дослідницької діяльності до природи переважає когнітивний компонент. Отож активність дитини доцільніше розвивати у пізнавальній діял ...
Сутність і структура зв’язного мовлення молодших школярів
Основним завданням вивчення рідної мови є розвиток мовлення. Розвиток мовлення – основний розділ програми з рідної мови, провідний принцип її опанування. Як зазначається у програмі, "розвиток мо ...
Читання як вид навчальної діяльності
Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>