Методи, форми та засоби індивідуалізованого навчання майбутніх вчителів технологій дисципліни «Конструювання швейних виробів»

– самостійні спостереження;

– самостійна робота з книгою, з комп’ютерною системою навчання;

– постановка індивідуалізованих пізнавальних завдань;

– методи контролю, аналізу та оцінки результатів;

– вправи;

– поетапне виготовлення виробів;

– трудові процеси в лабораторіях і майстернях;

– парне навчання;

– метод проектів;

– демонстрація;

– ілюстрація;

– порівняння, аналіз об’єктів і продуктів праці;

– розповідь, пояснення фактів;

– інструктування, коментування, роз’яснення.

Важливим методом щодо підвищення ефективності індивідуалізації навчання ми вважаємо застосування на заняттях з дисципліни «Конструювання швейних виробів» методу проектів.

Підготовкою до проектної діяльності студентів служить навчання у співпраці. Сукупність технологій співпраці в різних варіантах відображає завдання особистісно орієнтованого підходу на етапі засвоєння конструкторсько-технологічних знань, формування інтелектуальних умінь, техніко-технологічного мислення, необхідного для подальшої самостійної і творчої роботи в проектах.

Рис. 2.9. Система методів навчання майбутніх учителів технологій

У результаті проектної діяльності повніше забезпечуються вимоги до розвитку особистості студентів, враховуються їх індивідуальні інтереси і здібності, розвязуються різноманітні конструкторсько-технологічні задачі і завдання. Метод проектів дозволяє студентам оволодіти організацією проектної діяльності на усіх її етапах – від ідеї до реалізації у готовому виробі.

Термін “проект” (з лат. – кинутий вперед; план на майбутнє) має декілька значень: а) розроблений план споруди, виготовлення або реконструкція чого-небудь; б) попередній текст якого-небудь документа; в) план, задум, намір.

Метод проектів у нашій методиці – це інтегрований навчальний метод, який дозволяє індивідуалізувати дидактичний процес, дає можливість студенту проявити самостійність у плануванні, організації і контролі своєї діяльності. Він поєднує в собі комплексне використання форм модульного, програмованого, проблемного, розвивального навчання. Добре бачення проекту створюється з інтуїції (мислення правою півкулею мозку – як творчого, інтуїтивного та інстинктивного) й логічного аналізу (робота лівої півкулі – як лінійного, аналітичного, систематичного й усвідомленого процесу). Саме в результаті першого й народжуються фантазії та мрії. На це вказували К.А. Абульханова-Славська, Л.С. Виготський, Є.М. Кабанова-Мєллєр, Г.С. Костюк, Б.Ф. Ломов, І.С. Якиманська та ін. Аналіз літературних джерел дозволив визначити взаємозв’язок рівнів творчої активності студентів і типів проектних завдань (Рис 2.10).

Рис 2.10. Схема взаємозв’язку рівнів творчої активності студентів і типів проектів

При навчанні студентів дисципліни «КШВ» їм було запропоновано такі типи проектних завдань, що розділені на підвиди:

1. Різні за змістом, але однакові за способом дії (РО).

2. Однакові за змістом, але різні за способом дії (ОР).

3. Різні за змістом і способом дії (Р).

4. Обов’язкові (О).

5. Вибіркові (В).

6. Добровільні (Д).

На основі опрацьованої літератури нами було здійснено уточнення основних етапів проекту:

1) усвідомлення проблеми і виділення конкретного об’єкта;

2) оцінка можливого розв’язку проблеми;

3) вироблення і оцінка варіантів ідей;

4) вибір матеріалу проекту;

5) планування процесів виготовлення виробу;

6) коректування плану відповідно до обраного розв’язку;

7) підрахунок вартості готового виробу та можливості його реалізації;

8) виготовлення проекту;

9) захист проекту тощо.

Діяльність студента оцінюється на кожному завершеному технологічному етапі (проектування, виготовлення, підготовки технологічної документації, презентації тощо) групою експертів, у яку входять викладачі, а також студенти старших курсів. В окремих випадках у її склад можуть бути включені фахівці швейного виробництва, які займаються розробкою реальних програмних продуктів.