Методи, форми та засоби індивідуалізованого навчання майбутніх вчителів технологій дисципліни «Конструювання швейних виробів»

Педагогіка: історія і сьогодення » Методика індивідуалізованого навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів » Методи, форми та засоби індивідуалізованого навчання майбутніх вчителів технологій дисципліни «Конструювання швейних виробів»

Сторінка 7

Базуючись на цьому, можна зазначити, що дидактичні умови – це обставини процесу навчання, які є результатом цілеспрямованого відбору, конструювання і застосування елементів змісту, методів (прийомів), а також організаційних форм навчання для досягнення дидактичних цілей.

У нашому дисертаційному дослідженні ми акцентуємо увагу на умовах індивідуалізації навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів, розуміючи їх як середовище, обстановку, в якій найкраще проявляються можливості для здійснення КТД з позиції особистісно орієнтованого навчання студентів і з урахуванням їх індивідуальних особливостей.

Як відомо, умови, якими б вони не були, впливають на процес навчання. Систематизація і групування умов протікання процесу навчання була зроблена Ю.К. Бабанським. Він сформулював дидактичний принцип – принцип створення необхідних умов для навчання, установив закономірний характер залежності процесу навчання від зовнішніх умов, в яких він протікає, і педагогічні умови включив до складу основних компонентів навчання.

С.У. Гончаренко, В.М. Володько зазначали, що проблеми індивідуалізації процесу навчання виникають через суб’єктивні та об’єктивні причини, які можна визначити як умови індивідуалізації.

Ми вважаємо, що в процесі індивідуалізації навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів творча діяльність студентів здійснюється на основі оволодіння сучасними технологіями, методами і прийомами пошуку та розв’язування конструкторсько-технологічних завдань при їх відповідній адаптації до нових умов.

Управління дидактичним процесом передбачає реалізацію певних етапів відповідно до його структури та умов діяльності, зокрема: мотивування, організацію, регулювання (стимулювання), контроль, оцінку і аналіз результатів. На основі опрацьованої літератури ми використали схему, щоб наочно показати, які компоненти дидактичного процесу активно впливають на умови індивідуалізації навчання (рис.2.14).

Базуючись на цьому, можна стверджувати, що одним із важливих чинників, які сприяють індивідуалізації навчання, є мотиви.

Щоб КТД проходила ефективно, в навчальній ситуації повинні бути мотиви, які спонукають студента до мети, гностики, – до оволодівання конструкторсько-технологічними знаннями і вміннями. Враховуючи власний досвід, а також дослідження інших науковців, ми констатуємо, що до засвоєння конструкторсько-технологічних знань у процесі індивідуалізації навчання студента спонукає не один, а кілька мотивів різного характеру, кожний із яких виступає не ізольовано, а у взаємодії з іншими. Індивідуалізоване навчання, таким чином, має полімотивований характер.

Все різноманіття мотивів КТД студентів, які особливо проявляються при індивідуалізованому навчанні, можна представити трьома взаємопов’язаними групами:

– безпосередньо-спонукальні мотиви засновані на емоційних проявах особистості, на її позитивних або негативних емоціях (цікаве викладання навчального матеріалу, можливість займатися творчою діяльністю, захоплення конструкторсько-технологічними завданнями, бажання одержати похвалу, боязнь негативної оцінки та втрати стипендії, небажання бути об’єктом обговорення в групі);

– перспективно-спонукальні мотиви засновані на розумінні значущості конструкторських, технологічних, графічних, художньо-естетичних і прикладних знань (усвідомлення практичного значення дисципліни «Конструювання швейних виробів» КТП, а також таких конкретних знань і вмінь, які мають важливе значення для фахового становлення; поєднання КТД з майбутньою творчою діяльністю вчителя технологій, очікування в перспективі визнання, розвинене почуття обов’язку, відповідальності);

– інтелектуально-спонукальні мотиви засновані на отриманні задоволення від самого процесу пізнання (інтерес до КТЗ, допитливість, прагнення підвищити свій культурний рівень, оволодіти певними творчими вміннями і навичками, захопленість самим процесом розв’язування конструкторсько-технологічних задач).

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12



Форми організації процесу виховання
Виховні години (години спілкування) Ранки, свята Конкурси (художньої самодіяльності, виробів учнів, тематичні, олімпіади, малюнків, шкільних газет, «Міс училища», гумористичні, КВК, «На кращого за пр ...

Врахування вікових особливостей молодших школярів під час проведення самостійної роботи
У психологічних дослідженнях зазначається, що істотною особливістю розумової діяльності учнів молодшого шкільного віку є, з одного боку, інтенсивне зростання їхніх пізнавальних потреб, а з другого – ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net