Методи, форми та засоби індивідуалізованого навчання майбутніх вчителів технологій дисципліни «Конструювання швейних виробів»

Педагогіка: історія і сьогодення » Методика індивідуалізованого навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів » Методи, форми та засоби індивідуалізованого навчання майбутніх вчителів технологій дисципліни «Конструювання швейних виробів»

Сторінка 8

Рис. 2.14. Схема етапів індивідуалізації навчання при виконанні КТЗД

Серед інтелектуально-спонукальних мотивів особливе місце займають пізнавальні інтереси і потреби. Об’єктивною основою розвитку пізнавальних інтересів студентів є високий рівень навчання з його достовірно науковим змістом і педагогічно доцільною організацією активного і самостійного пізнання.

Прийнято розрізняти рівні пізнавального інтересу і відповідно до них визначати шляхи та створювати умови його формування. Нижчий, елементарний рівень пізнавального інтересу виражається в увазі до конкретних фактів, знань, описів, до дій за зразком. Другий рівень характеризується інтересом до залежностей, причинно-наслідкових зв’язків, до самостійного їх встановлення. Вищий рівень виражається в інтересі до глибоких теоретичних проблем, творчої діяльності із освоєння знань. Сформованість вищого рівня пізнавального інтересів дає підставу говорити про наявність пізнавальних потреб.

Як підтверджує досвід нашої роботи, пізнавальний інтерес формується у процесі індивідуалізації навчання через предметний зміст КТД і відносини, що складаються, між учасниками творчого процесу. Цьому сприяє широке використання чинника новизни КТЗ, елементів проблемності в навчанні, залучення даних про сучасні основи швейного виробництва та моделювання і конструювання одягу, показ суспільної і особистісної значущості КТЗ, КТУ, організація самостійних робіт творчого характеру, організація взаємонавчання, взаємоконтролю студентів.

Навчальна мотивація КТД студентів багатоаспектна. Вона, як і мотивація людини в цілому, будується з різних мотивів КТП. Можна виділити, як мінімум вісім видів навчальних мотивів КТД. А саме:

1) внутрішні творчо-перетворюючі, художньо-пізнавальні мотиви (бажання засвоїти КТЗ, набути КТУ, опанувати КТД, сформувати творче мислення, стати освіченим в плані сучасного моделювання, конструювання і дизайну одягу);

2) внутрішні професійно-педагогічні мотиви (прагнення стати висококваліфікованим вчителем обслуговуючої праці, керувати творчою, КТД школярів);

3) загальний пізнавальний мотив (прагнення зрозуміти систему, глибину, структуру конструкторсько-технологічних, графічно-дизайнерських дисциплін; задоволення потреби в КТЗ і КТУ; отримання задоволення від самого процесу творчого пізнання);

4) прагматичні мотиви (прагнення скласти іспит, отримати підвищену стипендію; бажання в майбутньому мати можливість добре заробляти, використовуючи отримані конструкторсько-технологічні ЗУН);

5) широкі соціальні мотиви (прагнення принести користь факультету, університету, зробити навколишній предметний світ різноманітнішим);

6) мотиви особистісного престижу (бажання зайняти певний соціальний статус; прагнення стати популярним на факультеті, затвердитися в групі, в очах викладачів; задоволення потреби в особистісному зростанні);

7) мотиви творчих досягнень (прагнення реалізувати свій творчий потенціал; бажання створити незвичайну оригінальну модель, зразок одягу ).

Чим вищий рівень зрілості та самостійності студента, тим більшу свободу він повинен мати у виборі видів і форм навчальної роботи, напрямів своєї діяльності, у питаннях, що стосуються темпу, методів і засобів, які він використовує при своєму навчанні, типів розв’язуваних завдань тощо.

Всі ці вимоги можуть стати педагогічними умовами індивідуалізації навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів:

а) можливість самостійного вибору майбутніми фахівцями диференційованого змісту та рівня виконуваних КТЗ відповідно до їх інтересів, можливостей, наявного рівня ЗНУ і нахилів;

б) створення студентам умов регулювання власного темпу навчання у межах часу, відведеного на творчі завдання, залежно від рівня особистих можливостей, індивідуального стилю діяльності, репрезентативної системи сприйняття;

в) дозування міри допомоги викладача залежно від індивідуальних особливостей студентів та складності завдань;

Страницы: 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13



Режим життя і діяльності учнів як умова ефективного формування навичок і звичок поведінки
Таким чином, важливою умовою формування навичок та звичок є режим. Режим – це засіб зовнішньої організації учнів і учнівського колективу за умови заповнення її внутрішнім змістом. Основними ознаками ...

Методи контролю та самоконтролю вихованості учнів
Управління цілісним педагогічним процесом неможливе без зворотного зв’язку, який несе характеристику його результативності. Виконати цю функцію допомагають Щоб оцінювати ефективність виховного процес ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net