Зміст, критерії та показники експериментального педагогічного дослідження

Сторінка 1

Для вдалої побудови та завершення експериментального педагогічного дослідження та для вибору контрольної та експериментальної груп при порівняльному експерименті нами було проведено рандомізацією з попереднім та результуючим тестуванням.

Висунута гіпотеза дослідження припускає, що ефективність методики навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів підвищиться за умови розробки та використання індивідуалізованих пізнавальних завдань, які б враховували особливості структури навчальної інформації предметної галузі дисципліни «Конструювання швейних виробів» та особливості сприйняття та обробки інформації конкретною людиною.

Схема експериментальної побудови педагогічного дослідження наведена на рис. 3.1.

R – рандомізація (випадковий порядок вибору контрольної та експериментальних груп);

ХI, XII – незалежні параметри КГ та ЕГ;

О1, О3 – попереднє тестування у КГ та ЕГ;

О2, О4 – результуюче тестування у КГ та ЕГ.

Рис. 3.1. Схема експериментальної побудови педагогічного дослідження

Визначимо незалежні параметри контрольної та експериментальної групи як ХI, XII. Незалежними параметрами для контрольної та експериментальної групи можна вважати методики навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів. Для контрольних груп такою є традиційна методика навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів. Для експериментальної групи в якості незалежного параметру було визначено методику навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів на основі індивідуалізованих пізнавальних завдань.

Ефективність методики навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів на основі індивідуалізованих пізнавальних завдань відображає завдання підвищення якості засвоєння навчальної інформації студентами та формування професійних умінь з конструювання швейних виробів, іх ПВЯ. Тому критерії ефективності методик навчання майбутніх вчителів технологій конструюванняю швейних виробів були розділені на три блоки: критерії сформованості знань, критерії сформованості професійних умінь з конструювання швейних виробів, критерії впливу методики на формування ПВЯ при виконанні індивідуалізованих пізнавальних завдань.

Перший блок включає такий показник, як коефіцієнт засвоєння навчального матеріалу Кa, який визначався так:

, (3.1)

де а – кількість правильно виконаних дій або завдань;

р – загальна кількість дій або завдань.

Показник Кa при оцінці сформованості знань з конструювання швейних виробів визначався кількістю помилок, що допускав студент при виконанні індивідуалізованого пізнавального завдання.

Оскільки знання – це система понять, відношень та залежностей між поняттями, то показник Кa був прийнятий нами як:

‑ показник засвоєння понять;

‑ показник засвоєння відношень та залежностей між поняттями.

Відомий науковець В.П. Беспалько визначає таку шкалу значень Кa:

низький рівень (Кa<0,7);

середній рівень (0,7£Кa<0,8);

достатній рівень (0,8£Кa<0,9);

високий рівень (0,9£ Кa£1).

Визначення показника згідно державного стандарту вищої освіти, необхідно провести за трьома рівнями засвоєння знань:

ознайомчо-орієнтований (a=1) – студент має орієнтоване уявлення щодо понять з конструювання швейних виробів, може відтворювати формулювання визначень з дисципліни, вміє вирішувати типові завдання шляхом підставлення чисельних даних;

понятійно-аналітичний (a=2) – студент має чітке уявлення та поняття щодо навчального об'єкта з конструювання швейних виробів, може здійснювати смислове виділення, пояснення, аналіз, перенесення раніш засвоєних знань на типові фахові ситуації;

Страницы: 1 2 3 4



Використання ділової гри на тему "Економічна оцінка родючості ґрунтів "
Освіта - розвиток людини в процесі цілеспрямованої діяльності суспільства. В більш ширшому значенні освіта - це процес і результат засвоєння учнями систематизованих знань, набуття умінь і навичок, фо ...

Форми організації вивчення природознавства в початкових класах
У зв'язку з особливостями змісту курсу природознавства, завданнями, розв'язуваними в навчально-виховному процесі, розрізняють наступні організаційні форми вивчення природи молодшими школярами; урок, ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net