Експериментальне визначення ефективності розробленої методики навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів на основі індивідуалізованих пізнавальних завдань

Педагогіка: історія і сьогодення » Методика індивідуалізованого навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів » Експериментальне визначення ефективності розробленої методики навчання майбутніх вчителів технологій конструюванню швейних виробів на основі індивідуалізованих пізнавальних завдань

Сторінка 6

Це пояснюється використанням методу варіативних індивідуальних матриць, що дозволяє побудувати науково обґрунтовану та ефективну індивідуальну траєкторію навчання студента конструюванню швейних виробів, та складається з наступних кроків: проектування блоків-варіантів матриці для подачі змісту з конструювання швейних виробів; визначення змісту досліджуваного матеріалу (в залежності від психологічних, особистих параметрів та рівня навчальних досягнень студентів); співпраця викладача та студента у виборі модулів з варіативної частини та роз’яснення змісту та етапів обов’язкової; індивідуальне вирішення завдань, у парі або під керівництвом викладача; рефлексія та самоаналіз виконаних завдань, перевірка їх вирішення викладачем; складання індивідуальної траєкторії подальшого вивчення матеріалу з конструювання швейних виробів на основі рефлексії та реперних точок (в залежності від психологічних, особистих параметрів та рівня навчальних досягнень студентів), винахідництва в поєднанні із створенням психологічно сприятливого для студентів, комфортного навчального середовища, що забезпечувало кожному можливості особистого саморозвитку і професійного самовдосконалення.

У КГ та ЕГ перевірка успішності формування знань здійснювалась на кожному дидактичному кроці, де визначались згідно з п. 3.2 показники рівня сформованості знань та умінь, сформованість їх ПВЯ.

Графічне зображення середніх балів навчання студентів КГ та ЕГ за підсумками вивчення модулів з конструювання швейних виробів представлено на рис.3.5.

Крім того, ми порівняли успішність студентів КГ та ЕГ, які мали попередню підготовку (школи чи ліцеї технологічного профілю, де є відповідна матеріально-технічна база для занять з трудового навчання, де учні додатково у гуртках можуть займатися народними художніми промислами, різними видами декоративно-ужиткової чи технічної творчості, мали базові умови для конструкторсько-технологічної діяльності).

Рис.3.5. Графічне зображення середніх балів навчання студентів КГ та ЕГ за підсумками вивчення модулів з конструювання швейних виробів

Таких було у КГ – 18 студентів, у ЕГ – 19 студентів. Співвідношення їх середніх балів при навчанні дисципліни КШВ графічно зображено на рис. 3.6.

Рис. 3.6. Співвідношення середніх балів КГ та ЕГ при навчанні дисципліни конструюванню швейних виробів

За допомогою анкети виявлення рівня пізнавального інтересу студентів до конструювання одягу (Додаток З) ми дізналися, що на твердження «Заняття з використанням індивідуалізованих пізнавальних завдань проходить цікаво» відповіли «так» – 85% студентів ЕГ, й лише 52% студентів КГ. На твердження «Отримую інтелектуальне задоволення від виконання проектів з конструювання та моделювання одягу» відповіли «так» – 82% студентів ЕГ, й лише 60% студентів КГ.

Найкращими технологіями індивідуалізації навчання конструюванню швейних виробів, на які вказували студенти в ході експерименту, стали: диференціація завдань (змісту КТІ та конструкторсько-технологічних задач) – 74%, проектне навчання (конструювання і моделювання одягу) – 72%, модульне навчання (чітка структуризація засвоєння КТІ, формування КТЗ і КТУ, здійснення контролю) – 70 % опитаних, програмоване навчання (при самостійному опрацюванні КТІ) – 68% опитаних, ділові ігри (можливість створювати моделі виробів в умовах наближених до реальних) – 64%, ІКТ та комп’ютерні технології (КСН «Конструювання») – 60%.

Нами висунута гіпотеза, що отримані значення показників ефективності методики конструювання швейних виробів на основі індивідуалізованих пізнавальних завдань за трьома критеріями мають статистично значущу різницю та можуть бути використані для оціночних суджень за підсумками дослідження.

Оцінка достовірності цієї гіпотези виконується за допомогою знаходження за кожним показником двох критеріїв наступних значень [Митр]:

, (3.3)

де та – цифрові показники (середні оцінки), що порівнюються за КГ та ЕГ відповідно;

σ1 та σ2– дисперсії контрольної та експериментальної вибірок відповідно;

n1 та n1 – кількість студентів у кожній вибірці.

Отримані дані представлені у Додатку І.

За результатами вірогіднісної перевірки можна зробити наступні висновки:

розрахункове значення критерію Стюдента, t, знаходиться у наступних межах: 0,64 ≤ t ≤ 0,94;

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9



Форми організації та управління наукою
За своєю спрямованістю, безпосереднім відношенням до практики окремі науки поділяють на фундаментальні і прикладні. Завданням фундаментальних наук є пізнання законів, що керують поведінкою та взаємод ...

Педагогічні основи формування екологічної культури
Екологічне виховання – систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток в учнів екологічної культури. На основі екологічного мислення і свідомості формується екологічна культура, яка перед ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net