Історичні джерела використання української обрядовості у вихованні дошкільників

Педагогіка: історія і сьогодення » Українська обрядовість як засіб виховання дошкільнят » Історичні джерела використання української обрядовості у вихованні дошкільників

Сторінка 2

Вперше мета виховання полягала в передачі підростаючому поколінню трудових навичок, встановлених способів поведінки, релігійних уявлень, традицій, звичаїв, обрядів ще в епоху родового устрою. Народні обряди були справжнім кодексом неписаних норм і обов'язків, але тільки в художньо-емоційній формі. Обряди, що відбивають моральні засади українського народу, закріплюючі почуття вірності друзям, що розвивають естетичні почуття дітей і містять в собі багато інших педагогічних елементів, яскраво представлені в таких святах, як Трійця, Масляна й інші.

У народній педагогіці народні свята і обряди вважаються засобами вираження настрою, переконань, світогляду індивіда. Вони не лише символічно відображають і поглиблюють почуття людини, але і значною мірою ушляхетнюють його. Значення народних свят і обрядів полягає в тому, що вони дають можливість проявити свої почуття і думки, будять емоційні почуття і переживання, стимулюють оптимістичний настрій.

Вже в прадавніх слов'янських літописах, в усній народній творчості, простежується думка про те, що найцінніша людська якість - моральність, що її потрібно прищеплювати, їй необхідно учити, оскільки причиною багатьох людських вад є незнання громадських норм, обрядів, неуцтво. Поведінка залежить від знання, а сполучною ланкою між знанням і поведінкою виступає виховання.

Велике значення українським обрядам як засобові виховання дошкільників приділялося протягом усієї історії становлення та розвитку педагогіки.

Проблеми виховання в дітей позитивного ставлення до традицій і обрядів українського народу частково окреслені в працях Г.Ващенка, С. Гончаренка, І. Зязюна, О. Кононко, В. Мадзігона, Ю. Мальованого, Н. Миропольської, Н. Ничкало, О. Савченко, О. Сухомлинської, М. Ярмаченка.

Вітчизняні вчені основним джерелом розвитку особистості вважають соціокультурну ситуацію в якій вона функціонує. Відтак необхідним видається поступовий перехід від «безнаціональної», унітарної підготовки дітей, до етнічно-диференційованої.

Збагачення змісту та педагогічних засобів навчально-виховного процесу народним досвідом виховання особистості обґрунтовано в дослідженнях: О. Воропай, М. Грушевського, О. Духновича, П. Житецького, Я. Каменського, М. Костомарова, П. Куліша, М. Максимовича, В. Сухомлинського, К. Ушинського, П. Чубинського, Д. Яворницького (виховання особистості на традиціях і звичаях українського народу); М. Глушко, Т. Гонтар, Г. Павлуцького, С. Павлюка, М. Сумцова, П. Чубинського; Т. Мацейків, Е. Сявавко; Т. Байбари, В. Киричок, М. Лєщенко, Л. Масол, О. Савченко, В. Сироти, О. Рудницької, Г. Тарасенко, В. Тименка, К. Чорної, Т. Шевчука (дидактичні аспекти реалізації змісту навчання, збагаченого національними традиціями і звичаями); А. Бакушинського, І. Богуславської, В. Василенка, В. Вишняківської, В. Воронова, В. Прядко (взаємозв’язок змісту декоративно-прикладного мистецтва з традиціями, звичаями та календарно-обрядовими святами); О. Воропай, Б. Гринченко, Л.Данченко, Л. Любарської, Н. Миропольської, І. Огієнка, М. Стельмахович, С. Русової (спільна художньо-трудова діяльність батьків, учнів та педагогів у сюжетних дійствах календарно-обрядових ритуалів та свят).

Проблемі виховання позитивного ставлення до традицій і обрядів українського народу присвячені і дослідження, здійснені в останні роки. З- поміж них: морально-етичне виховання дітей на традиціях українського народу в процесі вивчення літератури (Л. Драчук); українське народознавство в дошкільному закладі (А.М. Богуш); роль української обрядовості в мовленнєвому розвитку дошкільників (А.М. Богуш, К.Л. Крутій, Н.А. Лопатинська).

Також це питання розглядається нині й на державному рівні. У статті 11 Конституції України йдеться про необхідність національної консолідації та розвиток етнічної, культурної, мовної, релігійної самобутності всіх корінних народів та національних меншин нашої держави.

Страницы: 1 2 3



Структура Камянської спеціальної загальноосвітньої школи інтернату для слабочуючих та пізнооглухлих дітей
Школа-інтернат для слабочуючих дітей в Запорізькій області була відкрита в 1975 році в місті Молочанську. Функціонувала в місті Молочанську до 1991 року. З 1991 року і по даний час знаходиться в селі ...

Соціально-психологічні характеристики дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування
Причиною викривлення особистісного досвіду дитини можна вважати вплив фактора депривації, тобто відсутність, обмеження або недостатність матеріальної та духовної турботи про дитину, необхідних для її ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net