Сучасні методики застосування української обрядовості

Тепер подивіться, рябенька я ціла.

Мені змалювала Оленочка бочки

У жовті, червоні і білі квіточки.

Лежу на столі біля круглої паски,

Моргаю до сиру, тулюсь до ковбаски,

До хрону, до масла, до бабки сміюся.

Ану, відгадайте лишень, як зовуся?

Діти виконують веснянку «Зацвіла в долині червона калина», а потім підходять до столу, де на вишитих рушниках лежать писанки, а також листівки, книжечки.

Діти, сьогодні я вам покажу ще один вид декоративного мистецтва, дуже поширеного в Україні. Це писанкарство. Саме на Великдень за християнським звичаєм освячуються в церкві писанки, ними обмінюються, дарують на знак братерства, несуть на батьківські могили, а діти граються у побиванки.

Яйце – символ весняного пробудження, зародження нового життя, тому воно є головним у великодніх обрядах. Здавна люди розписували писанки, наносячи писачком і воском орнаменти. (Демонструється писачок). В різних місцевостях люди по-різному створюють узори. Існує безліч орнаментів, і кожен з них неповторний, має свої назви. Для Гуцульщини характерні колоритні геометричні орнаменти. На Львівщині – рослинні узори. Всі вони мають назви: «сосонка», «безконечник», «коломийки», «берегиня», «княгиня». (Діти розглядають писанки, елементи орнаменту, поєднання кольорів). Далі читається вірш:

Я писанка-красуня,

Вся в рисках і квітках.

Красу митців несу я,

Їх ставлячи в віках.

Мене кладуть у свято

На пишному столі,

Щоби моїм убранством

Втішалися малі.

Без мене наше свято

Не буде тим, чим є,

Бо писанка багата

Всім радості дає.

У Косові (Прикарпаття) існує єдиний у світі музей, де зібрано тисячі цих красивих писанок, створених народними умільцями. У Канаді, де живе багато українців, писанці споруджено пам'ятник.

Діти, ви хочете навчитися розписувати писанку? Ми сьогодні відкриємо майстерню народних умільців. Ви навчитеся створювати візерунки на паперових писанках, а пізніше ми будемо розписувати писанки на яйці до Великодня. А потім створимо панно і прикрасимо ним нашу групу. Ще раз розгляньте писанки, виберіть собі візерунки, створіть свої узори.

Діти сідають за парти, де підготовлено на вибір форми писанок різного кольору. Вихованці розписують писанки. У кінці заняття оформлюється панно.

О.Ю. Чаварга та О.Ю. Тулай. в посібнику «Народно-календарні свята та обряди в дитячому садку» пропонують наступну програму ознайомлення старших дошкільників з українськими традиціями, звичаями та обрядами:

1. Дати дітям уявлення про те, що кожен народ має свої традиції, звичаї і обряди.

2. Познайомити дітей з українськими традиціями, звичаями і обрядами, пов’язаними з народним календарем, мудрістю українського народу, яка передається з покоління в покоління. Пробудити у дітей пізнавальний інтерес до історії рідного народу, його культури, побуту, звичаїв і традицій.

3. Формувати у дітей конкретні, чіткі і доступні за змістом уявлення про ту чи іншу подію, яка є основою свята. Вчити бачити і розуміти її важливість, історичні передумови виникнення та елементи сучасної інтерпретації, дати широкий діапазон варіантності події з урахуванням регіональних та етнічних особливостей краю.

4. Формувати у дітей національну свідомість, високі моральні переконання і чесноти через відродження національних звичаїв і традицій.

5. Продовжувати знайомити дітей з багатою скарбницею усної народної творчості: українськими народними піснями, колядками, щедрівками, закличками, легендами, прислів’ями, повір’ями, прикметами, загадками тощо.