Повість "Перехресні стежки". Проблема вибору життєвої позиції

Шлях до себе – це шлях до національного, громадського. Через перехрестя зовнішні та внутрішні . У цьому істинний вибір індивідуального буття. Подолавши ці перехрестя, людина доходить до своєї ідентичності, до врівноважених зв’язків зі світом і з самим собою. Навіть кинувши виклик світові й собі ж .

Дитинство і юність героя. Кохання.

Зовнішність та риси характеру Євгена Рафаловича.

Світосприйняття Рафаловича. Професійні здібності.

Євген Рафалович. Громадські обов’язки. Власне “Я ”.

Загальне завдання для всіх груп: Скласти вступну частину літературної статті до твору “Перехресні стежки”, використовуючи зразки літературно-критичних статей, поданих учителем.

Осмилення й аналіз інформації (бесіда)

Яка життєва мета Євгенія Рафаловича? Хто і що заважає здійснити її?

Як у повісті показано зародження почуття Євгенія до Регіни?

Чи намагається Рафалович воскресити свою любов?

Чому історія любові у „Перехресних стежках” завершується трагічно? Чи можна сказати, що герої твору відмовляються від „краденого щастя”?

Внутрішні конфлікти героя твору. Чим вони зумовлені?

Які громадські цілі адвоката Рафаловича? У чому сенс його життя і боротьби?

Якої думки ви про людину, яка керується принципом: “Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі…”?

Хто ж він, Євген Рафалович? Чи досягає своєї мети?

Метод «Мікрофон»

Чи справдилися ваші очікування?

Який з епіграфів вам найбільше сподобався? Прокоментуйте.

Чи можна назвати Євгена Рафаловича героєм свого часу?

А який він, герой нашого часу?

Самооцінювання результатів уроку

Листок оцінювання

Критерії оцінювання: 1 бал – задовільно, 2 бали – добре, 3 бали – відмінно.

Опорна схема

„Перехресні стежки” – соціально-психологічна повість

Кохання . ? Служіння народові

Вибір

Каламутне озеро

обивательського життя ? Служіння народові

(стати «своїм»)

Ідея: Людина завжди має вибір – прийняти лицемірну мораль чи боротися з несправедливістю, вибрати тихе, спокійне життя з коханою жінкою чи допомагати безправному народові .

Євген Рафалович як «сонце» роману. Франко добре знав той різновид європейського роману, в центрі якого був герой. Його ознаки сформулював Оноре де Бальзак: « сучасний роман має згрупувати багато образів згідно з їх значенням, підкорити їх сонцю своєї системи, герою чи інтризі». Таким «сонцем роману» є образ інтелігента Євгенія Рафаловича, прототипом якого був знайомий автора Євген Олесницький — адвокат із Стрия. Художньо повнокровний образ національно свідомого інтелігента був новаторським в українській літературі. Ми-тець використовує різноманітні засоби творення характеру: змалювання дитинства і юності героя, портрет, самохарактеристику і взаємохарактеристику іншими героями, відтворення психологічних передчуттів персонажа, його спогадів, внутрішнього мовлення. У житті Євгеній дотримується правила: зберігати рівновагу духу, стоїчно переносити випробування долі. З цією метою розповідач переплітає особистісне і громадянське в життєвій драмі Євгенія. Письменник віднайшов влучний прийом: піддати героя етичній перевірці, випробуванню небезпекою. У цих вимірах кристалізується характер народного інтелігента як духовного провідника нації.