Теоретичні та методичні основи формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів

Педагогіка: історія і сьогодення » Теоретичні та методичні основи формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів

Сторінка 14

Проведене дослідження дозволило визначити такі основні напрями використання ІТКТ у професійній діяльності вчителя початкових класів:

створення різноманітних документів і дидактичних матеріалів (створення публікацій, стінних газет, бюлетнів, оголошень, роздаткового матеріалу та інших друкованих матеріалів; створення комп’ютерних презентацій та інтерактивних наочних посібників; побудова діаграм і схем);

комунікації та спілкування (пошук і завантаження інформації з Інтернет; електронне листування; обмін миттєвими повідомленнями; створення власних веб-сайтів; ІР – телефонія тощо);

розрахунки, візуалізація даних (прості розрахунки з табличними даними; побудова графіків функцій; візуалізація даних);

мультимедіа, робота з графікою (перегляд і обробка фотографій, створення фотоколажів, альбомів; створення схем, логотипів, креслень, векторних ілюстрацій; зйомка, запис і монтаж відеофайлів).

Доведено, що в професійній підготовці майбутнього вчителя початкових класів поряд із перевагами ІТКТ доцільно враховувати деякі негативні аспекти широкого впровадження комп’ютерів у наше життя і, особливо, – життя учнів молодшого шкільного віку, вчити вчителів, як можна компенсувати негативний вплив комп’ютерів на дітей. У суспільстві гостро постала проблема психологічної безпеки розвитку ігросфери, зокрема психологічної безпеки ігрових впливів і необхідності спеціальної уваги до екології ігросфери особистості, що посилює актуальність формування та розвиток комп’ютерно-ігрової культури вчителя та учня.

З метою формування ігрової культури в майбутніх учителів початкових класів, окрім вивчення психолого-педагогічних основ застосування ігрових технологій, вони ознайомлюються з досягненнями ігрової комп’ютерної індустрії, видами комп’ютерних ігор, можливостями їх застосування в навчальному процесі початкової школи. На практичних заняттях з методик викладання окремих предметів демонструвались ігрові програми з фонетики, морфології, правопису української мови; арифметики, геометрії, логічних вправ тощо, аналізувались переваги і недоліки комп’ютерних ігрових технологій у викладанні конкретних тем. Спостереження показали, що в експериментальних групах, де вивчалися методичні прийоми застосування комп’ютерних ігор, у студентів підвищилася мотивація до вивчення методик, поглибилися методичні знання і розуміння впливу гри на психіку дитини, розширилися уявлення про можливості ІТКТ.

У п’ятому розділі – „Організація та проведення експериментально-дослідної роботи” детально описані підготовка до впровадження експериментальної методики, організація та етапи проведення експеримента.

Напрями експериментальних пошуків представлено на рис. 4. Методами математичної статистики доведено, що експериментальна методика позитивно вплинула на формування бібліографічної культури та розвиток загальнонавчальних умінь і навичок, готовність студентів до інтегрування різнопредметної інформації, ефективність розвитку комунікативної культури у процесі здійснення ІД, рівень комп’ютерної грамотності та формування навичок використання мережі Інтернет. В експериментальних групах спостерігалася значна динаміка готовності студентів до самоосвітньої ІД під час навчання у ВНЗ.

Рис.4. Напрями експериментальних пошуків

Спостереження за роботою студентів під час виконання творчих завдань з метою створення комп’ютерної презентації матеріалу показали значне підвищення пізнавальної активності, високу мотивацію до пошукової діяльності, посилення інтересу до нових форм презентації навчального матеріалу. Вивчення першокурсниками курсу „Основи інформаційної культури вчителя” значно вплинуло на розвиток бібліографічної культури майбутніх учителів початкових класів. Завдяки вивченню інтегрованого спецкурсу „Методика вивчення величин” у студентів старших курсів сформувалися вміння інтегрувати, структурувати і презентувати навчальну інформацію. Проведення ділових ігор в експериментальних групах сприяло розвитку комунікативної культури.

На визначення рівня сформованості ІК експертам пропонувався тест з деталізованими показниками за кожним із компонентів і критеріїв. Експертна оцінка виставлялась у чотирьохбальній шкалі за кожним показником залежно від ступеня його реалізації: 0 балів – показник відсутній; 1 бал – проявляється рідко і недостатньо виражений; 2 бали – проявляється часто і достатньо виражений; 3 бали – проявляється постійно і виражений оптимально. Коефіцієнт ІК майбутнього вчителя початкових класів К визначався за формулою , де п – виставлена експертами сума балів, N – максимально можлива кількість балів.

Страницы: 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19



Проблеми студентської науково-дослідної роботи в педагогічному університеті
Вітчизняний і зарубіжний досвід має допомогти у становленні і розвитку студентської науково-дослідної роботи на філологічних факультетах педуніверситетів, мета якої - через систематизацію теоретичних ...

Аналіз навчальної програми з курсу «Я і Україна»
Щоб з'ясувати, які екологічні знання передбачено у змісті навчального курсу «Я і Україна», ми приступили до аналізу програми курсу для 2 класу. Мета курсу «Я і Україна» – сприяти формуванню в учнів п ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net