Теоретичні та методичні основи формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів

Педагогіка: історія і сьогодення » Теоретичні та методичні основи формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів

Сторінка 15

На основі експертних оцінок, анкетування і тестування були визначені рівні ІК майбутнього вчителя початкових класів за такою схемою: низький рівень – рівень репродукції (0,2-0,45); середній рівень – рівень самоосвіти (0,46-0,59); високий рівень – рівень інтеграції (0,6-0,8); творчий рівень – рівень презентації (0,81-1). Студент, який досяг творчого рівня, прагне до самостійності у пошуку необхідної інформації; добре орієнтується в усіх видах інформаційних ресурсів; із різних джерел швидко знаходить необхідну інформацію, ефективно її інтегрує і структурує в оптимальній формі; здатний презентувати навчальну інформацію в цікавій і доступній для молодшого шкільного віку формі; постійно використовує ІТКТ для здійснення ІД; готовий до створення власних інформаційних продуктів.

Опрацювання результатів дослідження методами математичної статистики показало, що найвищі коефіцієнти ІК маємо завдяки методиці, що передбачала вивчення студентами дисципліни „Основи інформаційної культури вчителя”, організацію інтенсивної ІД та використання ділових ігр під час вивчення різних дисциплін, вивчення комп’ютерно-орієнтованих дисциплін та інтегрованого спецкурсу „Методика вивчення величин”. Якщо оцінити ІК майбутніх учителів за критеріями сформованості, то з таблиці 2 видно, що у формуванні ІК студентів обох типів груп переважає когнітивний критерій, а найбільший приріст кількісних показників ІК відбувся за дослідницько-творчим критерієм. Це пояснюється тим, що інтенсивна ІД, яка була організована в експериментальних групах, сформувала в майбутніх учителів потребу в творчості і сприяла виробленню навичок дослідницько-творчої діяльності.

Таблиця 2.

Сума балів і коефіцієнти ІК за критеріями

Критерії

Сума балів

Коефіцієнт

Різниця коефіцієнтів

КГ

ЕГ

КГ

ЕГ

К1 – аксіологічний

9,0

15,4

0,43

0,73

0,30

К2 – мотиваційний

6,8

11,4

0,45

0,76

0,31

К3 – когнітивний

17,7

24,6

0,59

0,82

0,23

К4 – конструктивно-операційний

28,5

46,8

0,48

0,78

0,30

К5 – дослідницько-творчий

7,9

20,4

0,26

0,68

0,42

З таблиці 3 видно, що в контрольних групах (КГ) усі три компоненти ІК мають майже однакові числові значення коефіцієнтів, що знаходяться на межі низького та середнього рівнів. У експериментальних групах (ЕГ) кількісні показники за компонентами ІК значно відрізняються між собою. Зокрема, культура розумової праці та комунікативна культура знаходяться на високому рівні, а комп’ютерна грамотність та інформаційна компетентність досягають творчого рівня.

Таблиця 3.

Сума балів і коефіцієнти ІК за компонентами

Компоненти ІК

Сума балів

Коефіцієнт

Різниця коефіцієнтів

КГ

ЕГ

КГ

ЕГ

Культура розумової праці

27,8

46,4

0,46

0,77

0,31

Комунікативна культура

15,4

19,9

0,47

0,60

0,13

Комп’ютерна грамотність та інформаційна компетентність

26,9

52,3

0,43

0,83

0,40

Страницы: 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20



Характеристика понятійного апарату досліджуваної проблеми
Оцiнюючи роль колективу у вихованнi особистостi, значення колективiзму як риси особистостi, слiд мати на увазi, що нiякi благороднi цiлi нiколи не були досягнутi без об’єднання людей на певних засада ...

Навчально-дослідницька робота студентів
Навчально-дослідницька (або науково-навчальна) робота студентів є обов’язковою і визначається навчальними планами спеціальності. Мета цього виду діяльності, обов'язкової на всіх освітньо-кваліфікацій ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net