Теоретичні та методичні основи формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів

Педагогіка: історія і сьогодення » Теоретичні та методичні основи формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів

Сторінка 18

Основними організаційно-методичними умовами формування ІК майбутнього вчителя початкових класів є: створення у ВНЗ інформаційного середовища для забезпечення максимального доступу до ІР; застосування особистісно орієнтованого, діяльнісного та інтегративного підходів до професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів; створення умов для творчої ІД; вивчення студентами продуктів комп’ютерно-освітньої та комп’ютерно-ігрової індустрії.

4. З урахуванням досліджень провідних українських і зарубіжних науковців виокремлено три основні структурні компоненти ІК: 1) культура розумової праці; 2) комунікативна культура; 3) комп’ютерна грамотність та інформаційна компетентність. Такий поділ є умовним, оскільки всі компоненти ІК взаємопов’язані: розвиток чи занепад одного з них впливає на якісні зміни інших, ще раз підтверджуючи те, що ІК має системний характер.

Застосування ціннісно-особистісного, процесуального і результативного підходів дало змогу визначити критерії, показники та рівні сформованості ІК майбутніх учителів початкових класів. На основі названих підходів запропоновано такі критерії: аксіологічний, мотиваційний, когнітивний, конструктивно-операційний і дослідницько-творчий. Основними показниками сформованості ІК визначено такі: висока комунікативна культура; розуміння тенденцій розвитку ІС; володіння основами аналітичної переробки інформації; знання особливостей інформаційних потоків у педагогічній сфері діяльності; вміння працювати з різнопредметною інформацією, здобувати інформацію з різних джерел, оцінювати якість інформації, інтегрувати різнопредметну інформацію; вміння створювати власну та презентувати нову інформацію в зрозумілому вигляді.

Для уточнення сутності і з’ясування рівня сформованості ІК у майбутніх учителів початкової школи визначено чотири рівні: рівень репродукції (низький), рівень самоосвіти (середній), рівень інтеграції (високий), рівень презентації (творчий). Виявлено закономірності розвитку ІК: інтенсивна ІД студентів під час вивчення різних дисциплін ефективно впливає на розвиток загальнонавчальних умінь, комунікативної культури та комп’ютерної грамотності; чим вищий рівень ІК студента, тим швидші темпи її розвитку; ефективність ІД у формуванні ІК тим більша, чим вищий ступінь її творчості.

5. На основі аналізу структури, розроблених критеріїв, визначених показників і рівнів сформованості ІК майбутнього вчителя запропонована модель її формування. У моделі представлені мета, форми, засоби, умови, методи, технології, очікувані результати формування ІК майбутнього вчителя початкових класів. Провідним стрижнем реалізації моделі стала ІД студентів, що організовувалась за допомогою методу проектів, навчання у співробітництві, ресурсно орієнтованого навчання, експертного оцінювання інформації та інтенсивного використання ІТКТ. Експериментальна методика спрямована на розвиток ІК випускника педагогічного ВНЗ як системоутворювального джерела професійно-педагогічної культури вчителя та забезпечення його готовності до формування ІК учнів початкової школи.

Основними напрямами експериментальних пошуків було визначено такі: вдосконалення змісту, форм і методів професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, використання інноваційних педагогічних технологій, комп’ютерних засобів і технологій. Доведено, що інтенсивна систематична ІД є найважливішим чинником становлення таких характеристик професійного мислення майбутнього вчителя, як: глибина, гнучкість, об’ємність, стійкість, усвідомленість, мобільність, діалогічність, самостійність. Визначено, що ефективність ІД значно посилюється, якщо в основу навчально-виховного процесу покласти принцип особистісно орієнтованого, діяльнісного, компетентнісного, комунікативно-когнітивного, інтегративного підходів.

6. Цілями впровадження ІТКТ у процесі підготовки вчителя початкових класів є: адаптація студентів до сучасного інформаційного середовища; активізація освоєння змісту освіти і загального розвитку особистості; активізація пізнавальної діяльності та розвиток потреби в творчості. До основних напрямів використання ІТКТ віднесено: здобування, збереження, опрацювання і тиражування інформації; презентація навчального матеріалу; індивідуалізація та диференціація навчання; контроль, облік і реєстрація знань; здійснення інтеграції знань; розвиток творчих здібностей студентів.

Запропоновано систему з розвитку комп’ютерної грамотності як важливої складової ІК майбутнього вчителя, що охоплює такі структурні компоненти:

Страницы: 13 14 15 16 17 18 19 20



Форми та методи виховання дошкільників засобами української обрядовості
У дошкільному закладі матеріали з української обрядовості використовуються на заняттях з ознайомлення дітей з явищами навколишнього світу, рідною природою, художньою літературою, образотворчою діяльн ...

Граматичний аспект формування мовленнєвих умінь
У період реформування початкової школи і оновлення змісту освіти відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту” відбувається переорієнтація процесу навчання української мови на розвиток м ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net