Теоретичні та методичні основи формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів

Педагогіка: історія і сьогодення » Теоретичні та методичні основи формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів

Сторінка 18

Основними організаційно-методичними умовами формування ІК майбутнього вчителя початкових класів є: створення у ВНЗ інформаційного середовища для забезпечення максимального доступу до ІР; застосування особистісно орієнтованого, діяльнісного та інтегративного підходів до професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів; створення умов для творчої ІД; вивчення студентами продуктів комп’ютерно-освітньої та комп’ютерно-ігрової індустрії.

4. З урахуванням досліджень провідних українських і зарубіжних науковців виокремлено три основні структурні компоненти ІК: 1) культура розумової праці; 2) комунікативна культура; 3) комп’ютерна грамотність та інформаційна компетентність. Такий поділ є умовним, оскільки всі компоненти ІК взаємопов’язані: розвиток чи занепад одного з них впливає на якісні зміни інших, ще раз підтверджуючи те, що ІК має системний характер.

Застосування ціннісно-особистісного, процесуального і результативного підходів дало змогу визначити критерії, показники та рівні сформованості ІК майбутніх учителів початкових класів. На основі названих підходів запропоновано такі критерії: аксіологічний, мотиваційний, когнітивний, конструктивно-операційний і дослідницько-творчий. Основними показниками сформованості ІК визначено такі: висока комунікативна культура; розуміння тенденцій розвитку ІС; володіння основами аналітичної переробки інформації; знання особливостей інформаційних потоків у педагогічній сфері діяльності; вміння працювати з різнопредметною інформацією, здобувати інформацію з різних джерел, оцінювати якість інформації, інтегрувати різнопредметну інформацію; вміння створювати власну та презентувати нову інформацію в зрозумілому вигляді.

Для уточнення сутності і з’ясування рівня сформованості ІК у майбутніх учителів початкової школи визначено чотири рівні: рівень репродукції (низький), рівень самоосвіти (середній), рівень інтеграції (високий), рівень презентації (творчий). Виявлено закономірності розвитку ІК: інтенсивна ІД студентів під час вивчення різних дисциплін ефективно впливає на розвиток загальнонавчальних умінь, комунікативної культури та комп’ютерної грамотності; чим вищий рівень ІК студента, тим швидші темпи її розвитку; ефективність ІД у формуванні ІК тим більша, чим вищий ступінь її творчості.

5. На основі аналізу структури, розроблених критеріїв, визначених показників і рівнів сформованості ІК майбутнього вчителя запропонована модель її формування. У моделі представлені мета, форми, засоби, умови, методи, технології, очікувані результати формування ІК майбутнього вчителя початкових класів. Провідним стрижнем реалізації моделі стала ІД студентів, що організовувалась за допомогою методу проектів, навчання у співробітництві, ресурсно орієнтованого навчання, експертного оцінювання інформації та інтенсивного використання ІТКТ. Експериментальна методика спрямована на розвиток ІК випускника педагогічного ВНЗ як системоутворювального джерела професійно-педагогічної культури вчителя та забезпечення його готовності до формування ІК учнів початкової школи.

Основними напрямами експериментальних пошуків було визначено такі: вдосконалення змісту, форм і методів професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, використання інноваційних педагогічних технологій, комп’ютерних засобів і технологій. Доведено, що інтенсивна систематична ІД є найважливішим чинником становлення таких характеристик професійного мислення майбутнього вчителя, як: глибина, гнучкість, об’ємність, стійкість, усвідомленість, мобільність, діалогічність, самостійність. Визначено, що ефективність ІД значно посилюється, якщо в основу навчально-виховного процесу покласти принцип особистісно орієнтованого, діяльнісного, компетентнісного, комунікативно-когнітивного, інтегративного підходів.

6. Цілями впровадження ІТКТ у процесі підготовки вчителя початкових класів є: адаптація студентів до сучасного інформаційного середовища; активізація освоєння змісту освіти і загального розвитку особистості; активізація пізнавальної діяльності та розвиток потреби в творчості. До основних напрямів використання ІТКТ віднесено: здобування, збереження, опрацювання і тиражування інформації; презентація навчального матеріалу; індивідуалізація та диференціація навчання; контроль, облік і реєстрація знань; здійснення інтеграції знань; розвиток творчих здібностей студентів.

Запропоновано систему з розвитку комп’ютерної грамотності як важливої складової ІК майбутнього вчителя, що охоплює такі структурні компоненти:

Страницы: 13 14 15 16 17 18 19 20



Наступність як педагогічне явище
З огляду на вищесказане, важлива роль належить проблемі наступності, яку в широкому аспекті визначають як зв’язок між різними етапами або ступенями розвитку. Його сутність полягає у збереженні тих чи ...

Проектування мотиваційних технологій навчання
Мотивація – це система внутрішніх чинників (потреб, мотивів, інтересів, ідеалів, прагнень, установ, емоцій), які викликають та направляють поведінку суб’єкта, орієнтовані на досягнення мети. Мета мот ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net