Теоретичні та методичні основи формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів

Педагогіка: історія і сьогодення » Теоретичні та методичні основи формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів

Сторінка 4

Для досягнення поставленої мети та перевірки висунутих гіпотез ставилися такі завдання:

З’ясувати нові функції освіти та педагогічних кадрів у процесі становлення ІС.

Проаналізувати структурні компоненти професійної культури вчителя початкових класів, визначити роль і місце в цій структурі ІК.

Визначити теоретико-методичні основи та організаційно-методичні умови формування ІК майбутнього вчителя початкових класів.

Розробити структуру, визначити критерії, показники та рівні сформованості ІК майбутнього вчителя початкових класів, виявити закономірності процесу її формування.

Теоретично обгрунтувати, розробити та експериментально перевірити модель формування ІК майбутнього вчителя початкових класів.

Розробити методичні прийоми застосування ІТКТ у підготовці вчителя початкових класів.

На основі інтенсивної ІД, застосування ІТКТ і вивчення спецкурсів створити інформаційні продукти та методичні рекомендації для їх використання вчителями початкових класів.

Експериментально перевірити ефективність і доцільність запропонованої методики, обґрунтувати організаційні та психолого-педагогічні умови і засоби формування ІК у майбутніх учителів початкових класів.

Методологічну основу дослідження становлять філософські ідеї про єдність особистісного розвитку і професійного становлення; вихідні положення синергетики; окремі положення теорії інформації; принципи єдності теорії і практики, гуманізації та демократизації освіти.

В основу дослідження покладено такі методологічні підходи:

цивілізаційний підхід, що розглядає професійну підготовку вчителя початкових класів відповідно до вимог ІС, створення якого є основною характерною ознакою сучасної цивілізації;

культурологічний підхід, що характеризує розвиток ІК з позицій нового розуміння професійно-педагогічної культури і дозволяє простежити динаміку професіоналізму у професійній культуротворчій діяльності вчителя;

аксіологічний підхід, що дозволив аналізувати формування ІК майбутнього вчителя на основі детермінації ціннісного ставлення особистості до ІД;

інформологічний підхід, що уможливив визначення основних джерел інформації в сучасному освітньому процесі, структури й змісту навчальної діяльності в процесі їх використання;

діяльнісний підхід, що передбачав залучення студентів до здійснення творчої ІД з метою створення професійно значущих інформаційних продуктів і формування професійних якостей і здібностей;

компетентнісний підхід, що дозволив розглядати ІК як найбільш ефективний засіб розвитку основних компетенцій, якими має володіти педагог ІС;

особистісний підхід, що зумовив орієнтацію навчально-виховного процесу на розвиток особистості майбутнього вчителя початкових класів;

акмеологічний підхід, що дав можливість визначити вплив культурологічних чинників і засобів ІТКТ на розвиток професіоналізму;

синергетичний підхід, що дозволив розглядати професійну культуру вчителя як складну, нелінійну відкриту систему, що саморозвивається, а ІК як її підсистему, основним системотвірним чинником якої є ІД;

інтегративний підхід, що уможливив врахування надпредметності і міждисциплінарності ІД вчителя початкових класів.

Теоретичною основою дослідження є положення в галузі педагогіки та психології, принципи неперервної професійної освіти, концептуальні ідеї теорії діяльності особистості, висновки системно-структурного підходу до аналізу педагогічних явищ, фактів і процесів. Надійним підґрунтям авторської концепції підготовки майбутнього вчителя початкових класів були такі види джерел:

класичні та сучасні надбання світової і вітчизняної філософії, педагогіки, психології, культурології та соціології (Ю.К. Бабанський, Г.О. Балл, І.Д. Бех, Л.С.Виготський, С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, В.О. Кудін, В.С. Лутай, М.М. Скаткін та ін.);

концептуальні положення теорії систем (Л.Ф. Берталанфі, І.В. Блауберг, Г.Хакен, Р.Шеннон) і теорії інформації (Л. Бріллюен, В.М. Глушков, У.Р. Ешбі);

дослідження потреб реальної педагогічної та суспільно-освітньої практики розвитку України в епоху інформатизації суспільства (О.А. Дубасенюк, Н.Г. Ничкало, О.Г. Романовський, С.О. Сисоєва);

здобутки вітчизняних і зарубіжних науковців у розв’язанні проблем підготовки вчителя початкових класів (Н.М. Бібік, О.А. Біда, М.С. Вашуленко, В.В. Давидов, Л.В. Занков, М.П. Лещенко, О.Я. Савченко, Г.С. Тарасенко, Л.О. Хомич);

дослідження з проблем інформатизації освіти (В.Ю. Биков, І.Є. Булах, Р.С.Гуревич, Ю.О. Дорошенко, М.І. Жалдак, Г. Кедрович, В.І. Клочко);

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9



Завдання і зміст навчально-виховних задач курсу природознавства в початкових класах
Система природознавчих знань, яку опановують школярі в процесі навчання природознавству, включає систему пізнавальних завдань. Поряд зі змістом знань про природу, вона є методичною (педагогічною) умо ...

Контроль як засіб управління навчально-виховним процесом на уроці
Контроль має декілька значень. У дидактиці його розуміють як нагляд, спостереження i перевірку успiшностi учнiв. Контроль — бiльш широке поняття нiж спостереження за учнем пiд час занять, вивчення зо ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net