Аналіз результатів повторного зрізу формуючого експерименту

Педагогіка: історія і сьогодення » Корекція шкільної тривожності в молодшому шкільному віці » Аналіз результатів повторного зрізу формуючого експерименту

Сторінка 6

Як видно з таблиці № 12, в учасників контрольної групи виявлено незначні збільшення рівня загальної тривожності, шкільної тривожності, страху ситуації перевірки знань.

Не змінився рівень переживання соціального стресу і проблем та страхів у стосунках з вчителем.

Дані показники суттєво не змінюють рівень тривожності дітей і їхній стан.

Висновок до третього розділу

Формуючий експеримент, у завдання якого входила розробка та апробація психокорекційної програми, спрямованої на зниження тривожності в дітей молодшого шкільного віку, був проведений у формі корекційних занять, які містили в собі ігри, спеціальні вправи, завдання.

Після проведення корекційно – розвивальної роботи, простежила динаміку зниження тривожності в дітей молодшого шкільного віку експериментальної групи. На даному етапі підтвердилася ефективність складеної корекційно-розвиваючої програми.

Результати повторного діагностичного зрізу показали, що рівень тривожності в учнів експериментальної групи знизився в різних аспектах. В учасників контрольної групи, які були продіагностовані, але не брали участь в корекційно-розвивальній роботі, рівень тривожності не знизився і залишився приблизно на тому ж рівні, що спочатку.

Отже, можна зробити висновок, що розроблена нами корекційно – розвивальна програма є ефективною в подоланні високого рівня тривожності молодших школярів.

Проаналізувавши теоретичні джерела по проблемі підвищеної тривожності молодших школярів, можна зробити висновок, що у психологічній літературі, можна зустріти різні визначення поняття тривожності, хоча більшість дослідників сходяться у визнанні необхідності розглядати його диференційовано - як ситуативне явище і як особистісну характеристику з урахуванням перехідного стану і його динаміки.

Тривога сприймається як емоційний стан гострого внутрішнього болісного беззмістовного хвилювання, що пов'язується у свідомості індивіда із прогнозуванням невдачі, небезпеки або ж очікуванням чогось важливого, значущого для людини в умовах невизначеності. Це емоційний аспект тривожності.

Тривожність – це постійна або ситуативна властивість людини , яка призводить до стану підвищеного занепокоєння, відчуття страху і тривоги в специфічних соціальних ситуаціях .

Науковці вважають, що тривога є складовою частиною стану сильної психічної напруги - «стресу». Можна зробити висновок про те, що такі форми поведінки як емоційне переживання, неспокій, невпевненість за своє благополуччя, може розглядатися як прояв тривожності.

Дослідивши особливості прояву тривожності в дітей молодшого шкільного віку, виявлено, що діти з високим рівнем тривожності схильні до яких-небудь страхів. Більшість дітей проходять в своєму психічному розвитку ряд вікових періодів підвищеної чутливості до страхів.

У психологічній сфері тривожність проявляється у зміні рівня домагань особистості, у заниженні самооцінки, рішучості, впевненості у собі. Тривожність впливає на мотивацію. Тривожність не обов'язково проявляється безпосередньо в поведінці, часом це — суб'єктивне неблагополуччя особистості, що створює специфічний фон її життєдіяльності, пригнічує психіку.

Головною причиною виникнення тривожності у дітей вважається неправильне виховання та несприятливі стосунки дитини з батьками, особливо з матір'ю.

За результатами аналізу нашого дослідження, частіше за все у дітей молодшого шкільного віку проявляється підвищений рівень загальної тривожності в школі – 88,20%, страху самовираження – 77,60%, страху невідповідності очікуванням оточуючих – 67,10%, страхів у стосунках з вчителями – 93,00%.

Визначивши вплив спеціально розробленої корекційно-розвивальної програми, спрямованої на зниження тривожності в дітей молодшого шкільного віку, ми дійшли до висновку, що вона є дієвою і приносить позитивні результати.

На основі досвіду проведення корекційних занять з тривожними дітьми експериментальної групи, ми переконалися, що вони дійсно впливають на зниження тривожності в поведінці дітей молодшого шкільного віку. Вони позитивно вплинули на емоційну сферу дітей, а також змінили прояви тривожності в поведінці на спокій, рівновагу, відсутність емоційного і фізіологічного напруження.

Результати повторного діагностичного зрізу показали, що рівень тривожності в учасників експериментальної групи знизився в різних аспектах: загальної тривожності, шкільної тривожності, фрустрації потреби в досягненні успіху, страху невідповідності очікуванням оточуючих, низького фізіологічного протистояння стресу, проблем і страхів у стосунках з вчителем. В учасників контрольної групи, які були продіагностовані, але не брали участь в корекційно-розвивальній роботі, рівень тривожності не знизився і залишився приблизно на тому ж рівні, що спочатку.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7



Позашкільна екологічна освіта та виховання
Позашкільна екологічна освіта та виховання, як інтегральна форма "екологізації" навчально-виховного процесу, спрямована на забезпечення потреб особистості у творчій самореалізації, поглибле ...

Формування звукової культури мовлення. Система вправ
Культура мови, усної чи писемної, активного мовця зростає по висхідній від орфографічно-пунктуаційної грамотності до стилістичної виразності та комунікативної доцільності, потім до комунікативної опт ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net