Методика проведення педагогічних спостережень

Педагогіка: історія і сьогодення » Методика проведення педагогічних спостережень

Сторінка 5

Стаття Гербера описує те, що при постановці п’єси, ролі в літературних заняттях містять розшифрування стенограми, яка демонструє на практиці деякі із принципів Кумаравадивела. Тут, викладач забезпечує процес вивчення можливостей, пропонуючи студентам, щоб вибирали ролі тих персонажів, про які вони читали на уроках літератури і які близькі їм по характеру. В процесі цього студенти починають мислити і втягуються в такі особливості бесіди як роз’яснення, підтвердження, вимога, відновлення тощо.

Нубойоші і Елліс також наводять структуру характеристик. На їхню думку, слід приділяти велику увагу інформативним задачам, якими можна полегшити навчання, оскільки викладач "підштовхує" учнів для досягнення більш точного результату. Вони обговорюють експеримент невеликого масштабу, який забезпечує доказовість запропонованого, що "підштовхнуті" таким чином учні можуть краще оволодіти усім необхідним, що від них вимагається. Методологія, що використовується для того, щоб "підштовхнути студентів" через роз’яснення є більш ефективною, чим більш традиційні форми усунення помилок.

Крім зацікавлення у комунікативній методології, ці статті також мають інтерес і в загальному перспективному дослідженні, тобто спробі спостерігати і аналізувати навчальний план в дії. Це - форма освітнього запиту, яка набула великої уваги і підтримки недавніх років. Це те, з допомогою чого викладачі можуть перевірити свої ідеї на практиці і оцінити результати.

Дослідження, описані Гербером, Нубойоші і Эллісом показують типові особливості дослідження дії: процес був початий викладачами, зацікавленими тим, щоб дослідити ті проблеми з якими вони стикалися у процесі своєї педагогічної діяльності; їх інтерес полягає у підвищенні досвіду учнів у класі, а їхня ціль – у покращенні практики. Вони - хороший приклад того, як активні викладачі можуть "збільшувати багатство", підвищувати свій професійний рівень.

Астон у своїй статті обговорює причетність учнів до створення ефективного центру вільного доступу. Він описав експеримент зі студентами, в процесі проведення якого оцінив ресурси їх університетського центру вільного доступу і розробив інформаційні рекламні листки для потенційних користувачів. Астон ставить акцент скоріше на активному сприянні учнів, ніж на просто пасивному використанні ресурсів вільного доступу.

Інші вкладники запропонували практичні рекомендації на основі свого власного досвіду для своїх колег по професії. Міллер і Рогерсон описують чотири системи для центрів вільного доступу і доказують, що вибрана система повинна відповідати цілям і контексту навчання. Лін і Браун представляють практичні розуміння для викладачів, втягнених у створення матеріалів для вільного доступу. Барнетт і Джордан дають соціологічне дослідження центру вільного доступу в їх закладах і обговорюють потребу в навчанні учнів. Делл звертає увагу на розуміння проблем, з якими стикаються викладачі, коли їх організація представляє вільний доступ і пропонує такі вирішення: ознайомчий матеріал для викладачів; ідеї для уроків, основаних на ресурсах вільного доступу; рекомендації персоналу щодо матеріалів семінарів.

Ці статті описують роботу центрів вільного доступу, а також можливі проблеми при цьому, на основі вивчення роботи таких центрів, встановлення принципів їх діяльності, вивчення бази ресурсів, необхідної для функціонування центрів, участь учнів і підготовку викладачів. Матеріали статі намагаються показати, які професійні якості являються оцінкою цього методу навчання: його ефективність порівняно із аудиторними методами навчання; методи, які використовують учні, що працюють з матеріалами вільного доступу; чи дійсно вільний доступ є культуровідповідним у всіх аспектах; і які ресурси вільного доступу працюють краще за все. На думку авторів: це ті запитання, які повинні бути поставленні в майбутньому.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9



Гуманізація організаційних основ освіти
Під організаційними основами освіти ми будемо розуміти все те, що визначає форму освітньої діяльності в найбільш широкому смислі цього терміну. Система управління освітою в її різних вимірах та рівня ...

Позашкільна екологічна освіта та виховання
Позашкільна екологічна освіта та виховання, як інтегральна форма "екологізації" навчально-виховного процесу, спрямована на забезпечення потреб особистості у творчій самореалізації, поглибле ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net