Аналіз музичних творів як наукова проблема

Сторінка 1

Для розкриття сутності поняття «аналіз музичних творів» доцільно розглянути дефініцію «аналіз». У філософському словнику «Людина і світ» ця дефініція трактується так:

аналіз і синтез — фундаментальні стратегії пізнання і творчості, що припускають поділ цілого на частини й об'єднання частин у ціле. Аналіз — це такий уявний (а часом і фізичний) поділ цілого (предмета, явища, процесу) на частини, що дозволяє глибше зрозуміти природу цілого, а синтез — об'єднання частин у ціле, що дає можливість пережити ціле як живе й динамічне. Займаючись аналізом, людина використовує насамперед інтелектуальні здібності, у процесі синтезу вона актуалізує переважно інтуїтивно-почуттєву сферу.

Органічна взаємодія аналізу і синтезу — умова ефективності будь-якого пізнавального і творчого процесу, особливо науково-дослідної діяльності. При цьому в конкретно-науковому і філософському пізнанні може спостерігатися домінування аналізу або синтезу.

У словнику з психології «аналіз» (від гр. апаїузіз — розкладання, розчленовування) розглядається як процес уявного розчленовування цілого на частини. У людини розвинулася здатність здійснювати аналіз на рівні оперування поняттями. Вважають, що аналіз включений в усі акти практичної і пізнавальної взаємодії організму із середовищем; він — одна з основних операцій, з яких складається реальний процес мислення. Нерозривно пов'язаний із синтезом.

Педагоги розглядають поняття «аналіз» як процес мисленого або практичного розчленування на складові частини — аналіз і возз'єднання цілого з частин — синтез. Аналіз і синтез — взаємопов'язані і взаємозумовлені логічні методи наукового пізнання, що виникли на основі практичної діяльності людей, їхнього досвіду. Єдність аналізу і синтезу забезпечує об'єктивне, адекватне відображення дійсності.

Аналіз є необхідною умовою пізнання поведінки людей, явищ природи, , образотворчого мистецтва, хореографії і музичного мистецтва. У музичному мистецтві існують різні види аналізу. Серед них найбільш вживаними є музикознавчий аналіз, комплексний або цілісний аналіз, виконавський аналіз.

Важливу роль у розробці наукових методів музичного аналізу в 1-й пол. 19 ст. зіграв німецький музикознавець А.Б. Маркс (1795-1866). X. Ріман (1849-1919), виходячи з свого вчення про гармонію, метр, форму, поглибив теоретичні методи аналізу музичного твору. Особливе місце в розвитку музичного аналізу також займають роботи Р. Ролана (1866-1944). Він створює своєрідний аналітичний метод, пов'язаний з поетичними, літературними асоціаціями.

У російському класичному музикознавстві 19 ст. передові тенденції яскраво позначилися і в області музичного аналізу. Зусилля російських музикознавців і критиків були спрямовані на утвердження тези: кожний музичний твір створюється заради вираження певної ідеї, передачі певних думок і почуттів. Раніше всього в області музичного аналізу в Росії виступив А.Д. Улибишев (1794- 1858), перший російський музичний письменник. Одним з перших російських дослідників, який звернувся до вітчизняного музичного мистецтва, став В.Ф. Одоєвський (1804-69), не будучи теоретиком, він дав у своїх критико- публіцистичних роботах естетичні розбори багатьох творів. А.Н. Сєров (1820-71) - основоположник методу тематичного аналізу в російському музикознавстві.

Розвитку наукових методів музичного аналізу сприяла в 20-ті рр. педагогічна й наукова діяльність Р.Л. Катуара (1861-1926) і Р.Е. Конюса (1862-1933). Незважаючи на однобічність їх наукових положень (напр., теорія метротектонизма Конюса, перебільшення формотворним ролі метра в лекціях Катуара), теоретичні роботи вище вказаних вчених містять цінні спостереження, що сприяють розвитку аналітичного мислення.

Отже, розкриємо сутність задекларованих вище різновидів музичного аналізу.

Музикознавчий аналіз (від грец. analysis - розкладання, розчленовування) – наукове та аналітичне дослідження музичного твору: їх стилю, форми, музичної мови, а також ролі кожного з компонентів і їх взаємодії у втіленні змісту. Аналіз розуміється як метод дослідження, оснований на розчленовуванні цілого на частини, складові елементи. Аналізу протистоїть синтез - метод дослідження, що полягає в поєднанні від. елементів в єдине ціле. Аналіз і синтез перебувають у тісній єдності. Ф. Енгельс відзначав, що "мислення складається стільки ж в розкладанні предметів свідомості на їх елементи, скільки в об'єднанні пов'язаних один з одним елементів в якийсь єдність. Без аналізу немає синтезу". Лише з'єднання аналізу з синтезом веде до глибокого розуміння явища. Це відноситься і до музичного аналізу, який, в остаточному підсумку, завжди повинен призводити до узагальнення, синтезу. Такий двосторонній процес веде до поглиблення розуміння об'єктів, що підлягають вивчення. Так, під музикознавчим аналізом розуміють аналітичний розгляд будь-яких елементів музичної мови як таких(наприклад аналіз ладотональної організації, гармонічної будови, метроритмічної організації, композиційної будови музичного твору тощо). У цьому розумінні термін "музикознавчий аналіз" змикається з терміном "теоретичне музикознання". Музичний аналіз тлумачать як аналітичний розгляд будь-якого елемента музичної мови в межах конкретного музичного твору. Музика - мистецтво часу, вона відображає явища дійсності в процесі їх розвитку, тому найбільш істотне значення при аналізі музичних творів і окремих його елементів має встановлення закономірностей розвитку.

Страницы: 1 2 3



Батьківська педагогіка. Сім’я та закон
Діти завжди були і залишаються найдорожчою цінністю, гордістю і надією держави. Турбота про підростаюче покоління, реалізація прав і свобод дитини — святий обов’язок батьків, школи, широкої громадськ ...

Історично-педагогічні аспекти діяльності кафедри духових та ударних інструментів НМАУ ім. П.І.Чайковського
Українська духова школа сформувалася в результаті плідної творчої діяльності багатьох поколінь музикантів і педагогів. На розвиток професійного духового виконавства в Україні вагомий вплив мали предс ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net