Специфіка художньо–педагогічного аналізу творів на уроках музики в початковій школі

Педагогіка: історія і сьогодення » Художньо–педагогічний аналіз творів на уроках музики в початковій школі » Специфіка художньо–педагогічного аналізу творів на уроках музики в початковій школі

Сторінка 2

Художнім – бо аналізується твір мистецтва і цей аналіз випливає з його закономірностей; педагогічний – бо проводиться з урахуванням вікових особливостей, музичного розвитку і завдань музичного виховання. Ці два критерії без зайвого спрощення співвідносять емоційно-образний зміст твору з інтересами і можливостями слухачів і забезпечує естетичне осягнення ними даного твору, сприяє реалізації виховної і пізнавальної функції музичного мистецтва в їх єдності. На цій основі відбувається послідовне, систематичне прилучення школярів до музики, до розуміння ними її особливостей. Кожен твір повинен зберегти свою цілісність і змістовність. Досвід аналізу одного твору переноситься на інші, складніші твори, і це забезпечує розвиток музичної культури учнів.

Тому одним з найважливіших є художньо – педагогічний аналіз. Одразу ж треба зазначити, що в умовах загальноосвітньої школи це особливий аналіз, аналіз-розбір, аналіз-бесіда з учнями з приводу почутого. Це не той мистецтвознавчий аналіз, який має місце в спеціальних музичних навчальних закладах, що вимагає від учнів знань теорії музики, гармонії, поліфонії. Те, що має місце на шкільному уроці, можна назвати художньо-педагогічним аналізом. Цей аналіз повинен допомогти вчителеві зробити музику (кожен конкретний твір) засобом естетичного впливу на учнів; він повинен забезпечити засвоєння учнями змісту твору (тобто здійснити і виховну, і пізнавальну функції музичного мистецтва в їхній єдності); він повинен зробити музичний твір доступним учням і через усвідомлення ними музично-виразних засобів поглибити емоційно-естетичну реакцію. По-цього музично-педагогічний аналіз проводиться з урахуванням вікових особливостей і можливостей дітей, з урахуванням рівня їх музичного розвитку.

На основі художньо-педагогічного аналізу відбувається послідовне, систематичне залучення, школярів до музики, розуміння ними основних музичних закономірностей. Але проведення такого аналізу - завдання непросте. Непроста насамперед тому, що кожний музичний твір у поданні дітей повинна зберегти свою цілісність, свою специфічну образність. Аналіз ж припускає те або інше розчленовування твору. Тому коли, проводиться розбір твору з дітьми, повинен бути гарний наочний матеріал, щоб все супроводжувалось живим звуком і підказками вчителя.

Важливо підкреслити, що аналіз твори може бути відповідно більш і менш глибоким, але обов'язково вірним. Діти повинні отримати правильні відомості, хоча часом і неповні, не вичерпні те чи інше поняття, але ніяк не спотворені. Вчителю слід пам'ятати про небезпеку упрощенчества, утилітаризму, підміни власне-музичних відомостей побутовими, життєвими прикладами, часом зовсім далекими від музики.

І все ж художньо-педагогічний аналіз далеко не завжди відповідає поставленим цілям. У практиці нерідко можна бачити формальний розбір, розгляд окремих елементів твору без виявлення їх зв'язки з іншими, їх ролі в створення художнього образа. Після прослуховування твора, який сподобався дітям, раптом звучить зовсім прозаїчний питання: "Скільки тут частин?" З'ясовується дві (три), та при вірній відповіді вчитель цим обмежується. Для чого йому була потрібна відповідь дітей - невідомо, бо з нього не було ніякого висновку про значущість цієї форми. Сухий перелік елементів музичної мови вбиває художній твір, так як в самих різних творах можуть бути однакові розмір, темп, динаміка . Аналіз повинен будити уяву дітей, їх музично-слухові подання, викликати вірні, але у кожного слухача свої асоціації. Не випадково при аналізі музичних творів навіть музикознавці, тим більше педагоги-музиканти, постійно проводять паралелі з іншими видами мистецтва, використовують різні подібні вирази. Однак у цьому криється небезпека перетворити музику в ілюстрацію до якої картині.

Слід відзначити й той факт, що художній аналіз (саме художній, а не суто музикознавчий) неминуче несе в собі елемент суб'єктивності, оскільки проводить його конкретна людина, зі своїм музичним і життєвим досвідом, своїми особливостями сприйняття.

Кожний сприйнятий і проаналізований музичний твір — ще один крок у музичному розвитку дітей, який наближає їх до оволодіння музичною культурою. "Найважливішим музичним педагогічним завданням є розвиток звукових (слухових) навичок, які допомагають вільно орієнтуватися і в чисто музичній природі слухових образів (ритм, відстань, динаміка, хода або темп, і олорит або тембр), і в емоційному змісті (насиченості) їх, і в символіці вираження і зображення (звукозапис)", — писав Б.В.Асаф'єв .

Які вміння і навички слухання музики допомагають проникнути в суть і музичного образу? Це, передусім, уміння виділяти інтонаційні зв'язки твору, стежити за розвитком основних інтонацій; відчувати жанрові ознаки як у іх простих формах (пісня, танець, марш), так і в більш розвинутих; Розрізняти на слух національно-стилеві особливості музики та її драматургічного розвитку; виявляти змістовність функціювання тих виразних засобів, які використані утворі.

Страницы: 1 2 3 4



Проблема учнівського самоврядування на сучасному етапі розвитку школи
Соціально-економічні зміни, які відбуваються сьогодні у всіх сферах життя, охоплюють широкий спектр відношень суспільства і особистості. З одного боку, ці відношення стають більш жорсткими і потребую ...

Університетська вища освіта
Університетська освіта ділиться на цикли зі своїми специфічними освітніми цілями й академічною значимістю. По цій освітній моделі існує 4 типи навчання: перший цикл (короткий), подвійний (тривалий), ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net