Специфіка художньо–педагогічного аналізу творів на уроках музики в початковій школі

Педагогіка: історія і сьогодення » Художньо–педагогічний аналіз творів на уроках музики в початковій школі » Специфіка художньо–педагогічного аналізу творів на уроках музики в початковій школі

Сторінка 2

Художнім – бо аналізується твір мистецтва і цей аналіз випливає з його закономірностей; педагогічний – бо проводиться з урахуванням вікових особливостей, музичного розвитку і завдань музичного виховання. Ці два критерії без зайвого спрощення співвідносять емоційно-образний зміст твору з інтересами і можливостями слухачів і забезпечує естетичне осягнення ними даного твору, сприяє реалізації виховної і пізнавальної функції музичного мистецтва в їх єдності. На цій основі відбувається послідовне, систематичне прилучення школярів до музики, до розуміння ними її особливостей. Кожен твір повинен зберегти свою цілісність і змістовність. Досвід аналізу одного твору переноситься на інші, складніші твори, і це забезпечує розвиток музичної культури учнів.

Тому одним з найважливіших є художньо – педагогічний аналіз. Одразу ж треба зазначити, що в умовах загальноосвітньої школи це особливий аналіз, аналіз-розбір, аналіз-бесіда з учнями з приводу почутого. Це не той мистецтвознавчий аналіз, який має місце в спеціальних музичних навчальних закладах, що вимагає від учнів знань теорії музики, гармонії, поліфонії. Те, що має місце на шкільному уроці, можна назвати художньо-педагогічним аналізом. Цей аналіз повинен допомогти вчителеві зробити музику (кожен конкретний твір) засобом естетичного впливу на учнів; він повинен забезпечити засвоєння учнями змісту твору (тобто здійснити і виховну, і пізнавальну функції музичного мистецтва в їхній єдності); він повинен зробити музичний твір доступним учням і через усвідомлення ними музично-виразних засобів поглибити емоційно-естетичну реакцію. По-цього музично-педагогічний аналіз проводиться з урахуванням вікових особливостей і можливостей дітей, з урахуванням рівня їх музичного розвитку.

На основі художньо-педагогічного аналізу відбувається послідовне, систематичне залучення, школярів до музики, розуміння ними основних музичних закономірностей. Але проведення такого аналізу - завдання непросте. Непроста насамперед тому, що кожний музичний твір у поданні дітей повинна зберегти свою цілісність, свою специфічну образність. Аналіз ж припускає те або інше розчленовування твору. Тому коли, проводиться розбір твору з дітьми, повинен бути гарний наочний матеріал, щоб все супроводжувалось живим звуком і підказками вчителя.

Важливо підкреслити, що аналіз твори може бути відповідно більш і менш глибоким, але обов'язково вірним. Діти повинні отримати правильні відомості, хоча часом і неповні, не вичерпні те чи інше поняття, але ніяк не спотворені. Вчителю слід пам'ятати про небезпеку упрощенчества, утилітаризму, підміни власне-музичних відомостей побутовими, життєвими прикладами, часом зовсім далекими від музики.

І все ж художньо-педагогічний аналіз далеко не завжди відповідає поставленим цілям. У практиці нерідко можна бачити формальний розбір, розгляд окремих елементів твору без виявлення їх зв'язки з іншими, їх ролі в створення художнього образа. Після прослуховування твора, який сподобався дітям, раптом звучить зовсім прозаїчний питання: "Скільки тут частин?" З'ясовується дві (три), та при вірній відповіді вчитель цим обмежується. Для чого йому була потрібна відповідь дітей - невідомо, бо з нього не було ніякого висновку про значущість цієї форми. Сухий перелік елементів музичної мови вбиває художній твір, так як в самих різних творах можуть бути однакові розмір, темп, динаміка . Аналіз повинен будити уяву дітей, їх музично-слухові подання, викликати вірні, але у кожного слухача свої асоціації. Не випадково при аналізі музичних творів навіть музикознавці, тим більше педагоги-музиканти, постійно проводять паралелі з іншими видами мистецтва, використовують різні подібні вирази. Однак у цьому криється небезпека перетворити музику в ілюстрацію до якої картині.

Слід відзначити й той факт, що художній аналіз (саме художній, а не суто музикознавчий) неминуче несе в собі елемент суб'єктивності, оскільки проводить його конкретна людина, зі своїм музичним і життєвим досвідом, своїми особливостями сприйняття.

Кожний сприйнятий і проаналізований музичний твір — ще один крок у музичному розвитку дітей, який наближає їх до оволодіння музичною культурою. "Найважливішим музичним педагогічним завданням є розвиток звукових (слухових) навичок, які допомагають вільно орієнтуватися і в чисто музичній природі слухових образів (ритм, відстань, динаміка, хода або темп, і олорит або тембр), і в емоційному змісті (насиченості) їх, і в символіці вираження і зображення (звукозапис)", — писав Б.В.Асаф'єв .

Які вміння і навички слухання музики допомагають проникнути в суть і музичного образу? Це, передусім, уміння виділяти інтонаційні зв'язки твору, стежити за розвитком основних інтонацій; відчувати жанрові ознаки як у іх простих формах (пісня, танець, марш), так і в більш розвинутих; Розрізняти на слух національно-стилеві особливості музики та її драматургічного розвитку; виявляти змістовність функціювання тих виразних засобів, які використані утворі.

Страницы: 1 2 3 4



Орієнтовне обладнання куточка для хлопчиків
Елементи чоловічого одягу (жилетки, метелики, підтяжки тощо), головні убори (фуражки, безкозирки, пілотки, бейсболки, шоломи, каски) та аксесуари (окуляри, барсетки, рукавички). Іграшкові бритви, пін ...

Стратегічний напрямок розвитку сучасної системи освіти в Україні
Одним із стратегічних напрямків розвитку сучасної системи освіти у нашій країні є формування екологічної культури особистості, виховання у кожного школяра позитивного ставлення до навколишнього світу ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net