Специфіка художньо–педагогічного аналізу творів на уроках музики в початковій школі

Педагогіка: історія і сьогодення » Художньо–педагогічний аналіз творів на уроках музики в початковій школі » Специфіка художньо–педагогічного аналізу творів на уроках музики в початковій школі

Сторінка 3

Уже в 1-му класі учні знайомляться з інтонаційною природою музики, хоча поняття інтонації для них ще не є предметом спеціальних спостережень. Цьому сприяє постійне з'ясування життєвих зв'язків музики, прагнення до інтонаційної виразності виконання пісень. Лагідно й рішуче, ніжно і гордо співаючи фрази з пісень, учні знаходять ту характерну інтонацію, яка стає основою образу твору, що виконується.

Здійснюючи слуховий аналіз, розкриваючи учням зміст і структуру мушиного твору, вчителю доводиться постійно співвідносити свої педагогічні наміри з пізнавально-творчими можливостями учнів. Адже те, що ними не сприйняте, не осмислене, не почуте і не засвоєне, нічого не додає до музичного розвитку дітей та аніскільки не наближає до музики.

Художньо-педагогічний аналіз без зайвого спрощення співвідносить емоційно-образний зміст твору з інтересами і можливостями слухачів і забезпечує естетичне засвоєння ними даного твору, тобто сприяє реалізації виховної і пізнавальної функцій музичного мистецтва у їх єдності.

Творча атмосфера присутня у всіх видах діяльності учнів на уроці, починаючи з входу під музику в клас, аналізом музичного твору і музичним привітанням, заснованому на розвиток творчих здібностей молодших школярів. Важливо відзначити, що кожен урок починається зовсім іншим музичним привітанням, яке може бути засноване в залежності від цілей і теми уроку на вокальної та інструментальної, ритмічної, пластичної імпровізації, де кожна дитина або група хлопців виконують запропоноване їм творче завдання. Адже привітання як веселка може бути різнобарвним.

Проблема аналізу музики замикається в широку проблему "переплавлення музикознавства в педагогіку". Д. Кабалевский підкреслював, що розуміє під цим зовсім не спрощене перенесення музикознавчих категорій в область музичної педагогіки. Він акцентував увагу на народження в результаті цього процесу якоїсь нової якості, що вже не стільки в сфері музикознавства, скільки в області власне педагогічного виховного впливу. При цьому програма вказує напрям індивідуальних пошуків для кожного вчителя. "Переплавка" музикознавства в педагогіку з неминучістю змушує переглянути існуючі підходи до аналізу музичного твору на уроці музики. Мінімум музикознавчої "кухні", максимум творчої уяви, життєвих асоціацій, інтуїції - така позиція знаходить наукове обґрунтування в теорії Медушевского.

Інтонаційне збагнення цілого - самий відповідальний момент аналізу. Однак часто саме цей момент набуває формальні особливості або зовсім випадає з поля зору вчителя. Між тим інтонаційний збагнення цілого - це знову таки не що інше, як спроба розгледіти Людини в музиці, охоплюючи весь образний лад твору.

Художньо-педагогічний аналіз сприяє поглибленню музичного сприйняття тоді, коли вчитель, розуміючи, що музика впливає на нас силою того ставлення до світу, яким володіє композитор і яке він виразив у творі в цілому, а не в окремих деталях, спрямовує увагу учнів на виявлення авторської позиції. Тому від аналізу художньої форми музичного твору доцільно переходити до аналізу того художнього світу, який виникає в людини при сприйманні музики. Художній світ – це структурований музичним твором і активністю людини (слухача, виконавця) світ, події якого переживаються людиною, підпорядковуються певній логіці, розгортаються у часі.

При аналізі музичних творів слід враховувати, що суб’єктивність музичного сприйняття визначена межами, зумовленими ін варіативними елементами музики, і виявляється у неповторному особистому ставленні до твору. Варіативність і багатозначність слухацьких інтерпретацій сприяє тому, що при зіткненні думок учнів, при колективному аналізі музики, розкриваються нові грані музики, її змісту, виявляються задум композитора.Учні повинні стати повноцінними співавторами аналізу музики. Саме колективно-творчий аналіз музики на уроці відкриває великі можливості для глибокого осягнення естетичного змісту музичних творів, розвитку музичної культури школярів.

Розвитку емоційно-чуттєвої сфери сьогодні приділяється недостатньо уваги в освітніх закладах. Звичайно, ця ситуація не може не впливати на процес формування в дитини як художньо – естетичних цінностей, так і цінностей культури в цілому. Сьогодні ми вже відчуваємо, що нездатність до емоційного співчуття призводить до руйнування не тільки особистості, але й культури нації, її духовності.

Практика свідчить, що багато хлопців і дівчат не виразити свої "душевні рухи і почуття", в них нерозвинена здатність до вербалізації своїх почуттів. Це пов'язано, з одного боку, з тим. що такий досвід у соціальному оточенні належною мірою не набувався і не розвивався, а з другого - хоча почуття і були в глибині особистості, але від того, що вони були табуйовані (особливо для чоловіків) у соціальному середовищі, вони не набували досвіду їх вербалізації, бо артикулювання їх було небажаним.

Страницы: 1 2 3 4



Школа та поза сімейні інститути, як чинники формування статеворольових установок особистості молодшого школяра
Батьківська сім’я важливий - фактор морального (в т. ч. сексуального) виховання дітей, але належної сексуальної просвіти вона не дає і дати не може. Це роблять інші, поза сімейні інститути, і передов ...

Соціальна ситуація розвитку молодшого школяра
Молодший шкільний вік, як відомо, охоплює період життя дитини від 6–7 до 10–11 років. Специфіка соціальної ситуації розвитку молодшого школяра зумовлюється переходом до нового соціального статусу – ш ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net