Методичні рекомендації щодо проведення художньо-педагогічного аналізу творів на уроках музики у початковій школі

Педагогіка: історія і сьогодення » Художньо–педагогічний аналіз творів на уроках музики в початковій школі » Методичні рекомендації щодо проведення художньо-педагогічного аналізу творів на уроках музики у початковій школі

Сторінка 2

Надалі можна поступово переходити й до слухання музики, пам'ятаючи, що сприйняття молодших школярів безпосереднє, яскраво емоційне, але нетривале. Тому підготовча розповідь учителя має бути лаконічною, емоційною, зрозумілою, у формі бесіди чи гри. Персоніфікована дидактична гра найкоротшим шляхом введе учнів у коло музичних образів, продовжить розвиток їхнього творчого спілкування з музикою, а нелегка праця опанування музичною мовою в кожній такій грі перетвориться на цікаву подію. Синкретичний характер сприйняття молодших школярів заважає їм розібратись у власних враженнях та виразити їх. Допоможуть у цьому такі ігри, як "Критики", "Репортери", "Хто це?", "Якби я був композитором". Вони активізують аналітичну діяльність учнів і, знову ж таки, спонукають їх до передачі своїх вражень від музики не лише засобами мови, а й за допомогою жестів, рухів, малюнків, ліплення, ритмічного супроводу та інших активних форм самовираження.

У молодшому віці діти в загальному ознайомлюються із засобами музичної виразності (зокрема регістром, тембром, висотою, динамікою, мелодією, супроводом, ладом, мажором, мінором тощо). Опанування елементів музичної мови в імпровізаційно-ігровій діяльності природно підводить школярів до сприйняття музичної форми. Учні довідуються про поняття музичної теми та композицію невеличких творів: куплет, заспів-приспів, дво-, тричастинні й варіаційні форми, рондо. Знання музичної термінології буде корисним для дітей тільки за умови її зрозумілості та ясного слухового уявлення. Наприклад, пояснюючи роль музичної теми, важливо звернути увагу на концентрацію інтонаційно-образної характерності як її головну якість, що зумовило провідну функцію теми - презентацію музичного образу. Доцільно порівняти тему з крупним планом у кіно, портретом у живопису, літературним описом казкового героя. Водночас треба вказати й на специфіку музичного "портрета", який дуже рідко "малює" або "описує" зовнішність героя, натомість найчастіше відтворюючи розвиток його внутрішнього світу, надаючи образу якісної оцінки: добрий чи злий, рішучий чи пасивний, веселий чи сумний, граційний чи незграбний тощо. Вчитель може прочитати початок казки П.Єршова "Горбоконик" і запитати: "Коли після слів: "Молодший зовсім дурнем був", звучить тема Івана, чи не підказує вона слухачам його справжню суть?"

Під час аналізу окремих засобів музичної виразності слід постійно відштовхуватися від їх ролі у створенні конкретного музичного образу, тобто вд їхнього інтонаційного змісту. Особливо це стосується таких узагальнених понять, як мажор і мінор. Хотілося б застерегти вчителів від занадто вузького трактування їхньої опозиції.

Першокласники вже мають певний запас музичних вражень, набутих до школи. Вони емоційно реагують на музику, можуть визначити її характер. На перших уроках вживають здебільшого визначення “веселий - сумний”. Водночас вони розуміють більше слів, ніж використовують. Якщо їм складно дібрати для характеристики музики точні визначення ( на початковому етапі навчання це саме так), слід запропонувати вибрати їх із спеціального списку слів ( визначення естетичних емоцій), що диференціюють поняття “веселий - сумний”:

Веселий

Сумний

Радісний

Печальний

Урочистий

Скорботний

Безтурботний

Ласкавий

Святковий

Задумливий

Зраділий

Тривожний

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7



Поняття рейтингу
Сьогодні в теорії і практиці навчання все більше розповсюдження набуває рейтингово-модульний контроль. Очевидно, що зміст навчальної дисципліни і відповідної науки не тотожні. Для навчання обираються ...

Значення кольорових уявлень молодших школярів у процесі слухання музики
Деякі педагоги, працюючи з дітьми, використовують колір під час слухання та сприймання музики. Але педагогічний досвід у цій галузі ще недостатньо обґрунтовано, що породжує різні й навіть суперечливі ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net