Видатні поети XIX-XX ст., які входять у коло дитячого читання

Сторінка 1

Молодші школярі, працюючи за читанками здобувають початкову літературну освіту, поступово оволодівають умінням сприймати художній твір, помічати образні засоби та художні особливості, оцінювати жанрову специфіку творів. Третьокласники вже мають уявлення про творчість улюблених поетів і письменників, уміють визначати тематику їхніх творів. Учні третього класу вивчають невеликими монографічними блоками твори Тараса Шевченка, Лесі Українки, Павла Тичини, Андрія Малишка, Наталі Забіли, Грицька Бойко. Така подача літературних творів дає учителеві унікальну змогу актуалізувати й розширювати знання дітей про митців слова, а дитині – усвідомлено простежити взаємозв’язок між автором і тематикою його творів. Зростає інформаційно-пізнавальна функція уроку читання, учні знайомляться з новими відомостями про життя і творчість поетів.

У коло дитячого читання входять такі поети-класики XIX, поети XX ст. і поети-сучасники.

Тарас Шевченко (1814-1861) – один із найбільших поетів світу, художник, прозаїк. Він не написав жодного твору спеціально для дітей. Та ще при житті письменника його пейзажна та автобіографічна лірика увійшла в шкільні читанки „І досі сниться .”, „Садок вишневий коло хати”, „Село! І серце одпочине” та ін. Але не все, написане Тарасом Григоровичем Шевченком, зрозуміле школярам. У „Малому Кобзарі” зібрано поезії, доступні учням восьмирічної школи. Для учнів молодших класів найближчим є поезії про дитинство і пов’язані з ним враження, картини природи із змінами пір року, багатством барв і звуків. Близькою стала дитячому читачеві пейзажна лірика Т.Шевченка, що тісно пов’язана з живописом, бо малював поет словами, писав картинами. Майже до кожного віршованого рядка можна намалювати картину. Така образність дуже зрозуміла дітям, наприклад у мініатюрі „Тече вода з-під явора” розкішна барвиста природа близька й знайома дітям – тут і калина, і верболіз з лозами, що схилились над водою. Шевченко створив поетичні картини рідної природи в різні пори року, дня і ночі, які відзначаються поетичністю, образністю, багатством мови, характеризуються теплотою, ліризмом і свідчать, що поет тонко відчував красу природи, прагнув передати її багатство й неповторні барви.

Одними з найкращих дарунків для дітей Т.Шевченка була остання його книжка – „Букварь южнорусский” (1861) – для початкового навчання. „Буквар” – перший підручник для навчання грамоти в школах України, написаний літературною мовою. Вдало підібраний різножанровий матеріал давав можливість учням вивчати звуки і букви, сполучати їх у склади, коротко знайомив з історичним минулим нашого народу, зразками усної народної творчості (загадками, прислів’ями, приказками тощо).

Значення творчості Т.Шевченка в розвитку дитячої літератури полягає в тому, що вона з літератури про дітей швидко стала і літературою для дітей.

Леся Українка (Лариса Петрівна Косач 1871-1913) – видатна письменниця. Залишила глибокий слід у таких літературних жанрах і видах, як поема, драматургія „Лісова пісня”, проза „Приязнь”, у публіцистиці, критиці. Леся Українка написала поезії для дітей, які об’єднала в цикл „В дитячому крузі”. Там уміщено твори для дошкільнят і молодших школярів „На зеленому горбочку”, „Літо краснеє минуло”, „Вишеньки” та ін. У своїх творах для молодших дітей поетеса змальовує красу рідної природи, допитливу дітвору. У ліричному вірші „Мамо, іде вже зима” тема любові пов’язана з любов’ю до рідної землі. Дітям близька зміна пір року, пов’язана з приходом зими, проблема зимівлі птахів. З вірша діти черпають деякі конкретні відомості природознавчого характеру, вірш викликає прагнення берегти природу, співчувати знедоленим. Леся українка спробувала розширити коло читання дітей молодшого шкільного віку за рахунок уривків з її драми-фієрії „Лісова пісня”.

У поетесі жив великий педагогічний талант, вроджений хист виховательки. Нею було написано підручника з всесвітньої історії. Леся Українка надавала дитячій літературі першорядного значення у вихованні підростаючого покоління, активно працювала над її збагаченням.

Павло Тичина (1891-1967) – геніальний митець, наділений талантом поета, художника й музиканта. Учений – енциклопедист, поет – академік, Павло Тичина володів п’ятнадцятьма мовами світу.

Павло Тичина – це один з найвидатніших поетів (автор трьох поетичних книг), диригент (керував хором-студією при музичному товаристві М.Леонтовича), живописець (створив малюнки-пейзажі й інтер’єри, найкращий живописний твір – автопортрет), музикант (грав на кларнеті, гобої, кобзі, піаніно), композитор (написав музичні твори під псевдонімом Лялич).

Твори поета ввійшли в скарбницю класики. У збірці „Сонячні кларнети” були надруковані перші вірші Тичини для дітей. У вірші „А я у гай ходила” поет добре відтворив особливість дитячої мови, безпосередність і наївність. Дитячі враження передані через відповідну лексику („А там дерева люлі”), звуконаслідувальний звук „ку-ку!”. Описуючи красу рідної природи, поет створює життєрадісний малюнок, світлі картини. Оптимістичності і мелодійності тичина досягає через звукові й зорові асоціації, метафоричність мови, легкі епітети. Всі ці художні прийоми доступні сприйманню дітей і запозичені поетом з уявлень малят:

Страницы: 1 2 3



Самоаналіз та самооцінка в процесі вдосконалення діяльності молодого педагога
Основні принципи складання професіограми педагога. Педагогічна освіта є ключовим моментом в реформі системи освіти. Підготовка педагогів вищої школи повинна випереджати темпи трансформації вищої школ ...

Методика формування музичного сприймання молодших школярів засобами фортепіанної музики
"Справжнє, пережите і продумане сприймання - основа всіх форм залучення до музики." (Д. Кабалевський). Уміння слухати і чути музику не є вродженою рисою. Пізнавально творчі можливості учнів ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net