Методична робота з віршованими творами в початкових класах

Сторінка 1

Пам’ять – це здібність запам’ятовувати те, що бачимо, чуємо, говоримо, робимо, здібність зберігати все та в потрібний час впізнавати або відтворювати те, що запам’яталось раніше. Запам’ятовування, зберігання та відтворювання – це ті головні процеси пам’яті, які і забезпечують її працю.

Значення пам’яті в житті людини дуже велике. Цілком все, що ми знаємо, вміємо, є наслідок здібності мозку запам’ятовувати та зберігати в пам’яті образи, думки, пережиті почуття та рухи. Вони закріплюються в пам’яті тому, що у визначений час вони нам зможуть стати у пригоді, таким чином „пам’ять визначає не минуле, а майбутнє”.

Пам’ять створює, зберігає та збагачує наші знання, вміння та навички, без чого неможливі ні плідна діяльність, ні успішне навчання.

Накопичено достатньо фактів, які свідчать про значення пам’яті в успішності шкільного навчання. Простежується зв’язок між розвитком пам’яті у школярів та рівнем їх навчаємості. Висока розумова обдарованість включає в себе достатньо добру пам’ять. Та навпаки, „показником є те, що самі вчителі, які працюють в експериментальних класах зі спеціально відібраними дітьми, які погано навчаються в масовій школі, перш за все вказують на погану пам’ять у цих дітей. Отже, експериментальні дані підтверджують важливу роль пам’яті в успішності навчання в школі”.

Але пов’язувати успіхи та невдачі в навчанні лише з гарною або поганою пам’яттю не можна. Пам’ять може лише допомогти, якщо вона гарна, та утруднити процес навчання, якщо людина не вміє керувати своєю пам’яттю.

Щоб допомогти учням підкорити пам’ять навчальній діяльності, їх потребам та інтересам, вчителю початкових класів необхідно знати особливості розвитку пам’яті в своїх учнів.

Пам’ять у молодших школярів – одна з основних психічних функцій, „в залежності від яких і будуються усі інші функції”, ось чому цьому процесові слід приділити особливу увагу. Отже, пам’ять в цьому віці є домінуючою функцією.

Відомо, що в людині можуть переважати руховий, наочно-образний або ж словесно-логічний тип пам’яті. Підставою для такого ділення слугує успішність запам’ятовувати, зберігати та відтворювати різний матеріал (рухи, пережиті почуття, конкретні події, поняття). Необхідно виділити, що люди з „чистим” типом пам’яті зустрічаються дуже рідко. Усі типи пам’яті зазвичай взаємопов’язані, плавно переходять один в інший, успішно існують, і тут можливо говорити лише про перевагу одного з них.

До 8 – 9-річному віку вже можна говорити про наявність у дитини достатньо сформованої рухової, емоційної та наочно-образної пам’яті. Завданням початкової школи в цей період є формування та розвиток в учнів словесно-логічної пам’яті. При роботі з дітьми цього віку необхідно враховувати вікові особливості пам’яті, таким чином перевага в бік більш ефективнішого запам’ятовування конкретних фактів, подій, які викликають у дітей емоційний відклик, наочне зображення.

Але існує ще одна особливість пам’яті в учнів 1 – 3 класів. „Якщо пам’ять в дошкільному віці спирається на емоційні співпереживання, на наочні образи, то в шкільні роки з оволодінням різними розумовими операціями вона починає суттєво змінюватися. Вже для молодшого школяра характерним є оволодіння деякими засобами організації та управління запам’ятовуванням, що говорить про наявність якісних змін ” . Таким чином мова йде про довільне запам’ятовування.

Як відомо запам’ятовування залежить від особливостей діяльності. Всіляка ж діяльність характеризується перш за все направленістю. Найбільш характерний для навчальної діяльності людини вид направленості – направленість на те, щоб запам’ятати матеріал, який повинен бути засвоєний, тобто направленість на запам’ятовування.

Особливо яскраво направленість на запам’ятовування виражена при довільному запам’ятовуванні. При не довільному запам’ятовуванні направленість на запам’ятовування не ставиться, а діяльність, яка веде до запам’ятовування, направлена на досягнення будь-яких цілей. „Наявність направленості на запам’ятовування має велике значення, перш за все для продуктивності запам’ятовування . При інших рівних умовах довільне запам’ятовування значно ефективніше не довільного. Намір запам’ятати треба рахувати одним з найважливіших умов успішного запам’ятовування”.

Страницы: 1 2 3 4



Методологічні вимоги до педагогічних інновацій
Дослідники проблем педагогічної інноватики (О. Арламов, М. Бургін, В. Журавльов, Н. Юсуфбекова, А. Ніколс та ін.) Намагаються спедагогічних інноваційввіднести поняття нового у педагогіці з такими хар ...

Гендерна експертиза робочих навчальних програм системи фахової підготовки майбутніх соціальних педагогів
Демократичні процеси в державі вимагають вироблення нових суспільних вимог до освіти, як до основи соціокультурного становлення особистості. Процес гуманізації освіти зумовлює потребу визначити психо ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net