Психологічні чинники формування гендерних установок у молодшому шкільному віці

Педагогіка: історія і сьогодення » Формування гендерних установок у дітей молодшого шкільного віку » Психологічні чинники формування гендерних установок у молодшому шкільному віці

Сторінка 3

Відомо, що глобальні погляди на жінку в чоловіка формуються його матір’ю, першою та найближчою йому у період дитинства жінкою. Це стосується й формуванню всіх сторін взаємодії у подальшому з протилежною статтю - від уявлень про зовнішню красу до поведінки. Отже саме матір є для зростаючого хлопчика первинним еталоном жінки у всіх відношеннях. І від того, що матір жінка закладає у систему цих уявлень свого сина, особливо у перші 5-7 років його життя, буде залежати його ставлення до жіночої статі у подальшому житті.

Негативно відбиваються на розвитку дитини й безстатеве виховання в сім’ї, коли батьки не докладають зусиль для формування її повноцінної статевої ідентичності, помилково вважаючи, що це прийде само собою. Так шкідливим у вихованні майбутнього сім’янина є явище, яке вчені назвали "неправильною статевою орієнтацією”. Батьки часом не роблять жодних відмінностей у вихованні хлопчиків і дівчаток, придушують у дитині прояви її статевої незалежності: насамперед висміюють прагнення дівчинки до нарядів і прикрас, прищеплюють думку про аморальність, гріховність сексуальних проявів тощо. У результаті дитина може прийняти нав’язаний їй "нетиповий" стиль поведінки, що порушує її життєву і сімейну адаптацію.

Нерідко батьки не завжди усвідомлюють відмінності у психосексуальному розвиткові дівчаток і хлопчиків а через те допускають у вихованні помилки психологічного характеру. Дослідження показують, вихованням дівчаток батьки переважно опікуються більше, ніж хлопчиків, дівчаткам ніж хлопчикам роблять компліменти, що стосуються їхньої зовнішності. Від доньок батьки здебільшого чекають, що вони будуть лагідними, тендітними, а від синів - що ті будуть агресивними і атлетичними. Зазвичай, хлопчиків не виховують у сім’ї, як майбутніх батьків чи чоловіків - а тільки як мужніх, витривалих людей. Дівчинку ж готують бути дружиною і матір’ю.

Батьки частіше хвилюються з приводу хлопчиків, які грають у дівчачі ігри, ніж з приводу дівчаток-шибениць. Мабуть це пов’язано з тим, що чоловічі ролі вважаються ціннішими за жіночі. Нерідко дівчаткам прищеплюють відчуття другосортності, меншовартісності нав’язується комплекс вини не тільки за свою "негідну для дівчаток поведінку”, але й за негідну поведінку хлопчиків.

Суттєвим недоліком психосексуальної соціалізації є й відсутність у батьків правильного уявлення про те, як ця соціалізація фактично відбувається і які прояви сексуальності у дітей належать до вікової норми.

Найрозповсюдженіша помилка сімейного виховання - говорити про чоловіків і особливо про інтимні зв’язки дуже погано. Дочка може бачити шанобливе ставлення матері до батька й перейняти таке ставлення до чоловіків.

Загалом є такі типові помилки батьків у сексуальному вихованні:

неврахування вікових особливостей дітей (нерозуміння їх), а значить і неправильний підбір виховних засобів;

добір матеріалу в бесідах з дітьми на сексуальну тематику, що зводиться до концепції, запобігання небажаній вагітності, переривання вагітності тощо;

педагогіка "залякування”, що в своїй основі має залякування наслідками сексуальних контактів, що призводить до формування різноманітних комплексів;

виховання у дітей надмірної сором’язливості;

неправильні реакції батьків на такі дії дітей, як підглядання, оголення, мастурбація, інтерес до порнографії тощо;

ігнорування впливів на дитину неформальних груп та асоціального оточення;

шпигування за дитиною, за її щоденником, листами, прогулянками, надмірний контроль за вільним часом, друзями тощо.

Стрижневе питання соціалізації полягає в тому, як батьки сприймають вроджену сексуальність дитини і якою мірою дають їй гармонійно розвинутися. Батьки повинні усвідомлювати, що ні відмінити, ні навіть загальмувати сексуальний розвиток дітей неможливо, що сексуальність - природна потреба людини, і задоволення її має пов’язуватись не з почуттям сорому чи провини, а з почуттям радості і задоволення. Інша справ - навчити підростаючу людину розбиратись у людях, вмінню досягати взаєморозуміння з партнером, вміння співпереживати іншій людині. Це створює передумови до особистісного спілкування, що гармонійно вплітається в спілкування сексуальне. Ставлення батьків до цієї проблеми та спроможність її розв’язувати у процесі виховання значно важливіші для формування статевої поведінки дитини, ніж уся інформація чи дезінформація, яку вони можуть додати дитині з цього питання. Батькам не варто обходити мовчанням приклади неправильної поведінки юнаків і дівчат, особливо випадки нестриманості, демонстрування "на публіку" своїх почуттів, природних обіймів, девальвації почуттів, неповаги до дівочої честі, відсутності чоловічої поваги до жінки тощо. Водночас знання дітей про інтимні стосунки є й засобом їх захисту. Адже люди, що чинять сексуальне насильство, невипадково обирають жертву серед тих, хто не володіє відповідною інформацією, хто не зможе нічого розповісти.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8



Забезпечення якості освіти в університетах Європи
На сьогоднішній день дуже важко переоцінити роль освіти у розвитку суспільства. В період, коли все навколо змінюється і розвивається галопуючими темпами, кожен з нас повинен встигати реагувати на ці ...

Декілька типів рівнянь, для розв’язування яких застосовуються похідні
Розглянемо декілька типів рівнянь, в яких використовуються похідні. Серед них рівняння, в яких потрібно вияснити, чи має розв’язок те чи інше рівняння. Ці рівняння зводяться до знаходження екстремаль ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net