Школа та поза сімейні інститути, як чинники формування статеворольових установок особистості молодшого школяра

Педагогіка: історія і сьогодення » Формування гендерних установок у дітей молодшого шкільного віку » Школа та поза сімейні інститути, як чинники формування статеворольових установок особистості молодшого школяра

Сторінка 1

Батьківська сім’я важливий - фактор морального (в т. ч. сексуального) виховання дітей, але належної сексуальної просвіти вона не дає і дати не може. Це роблять інші, поза сімейні інститути, і передовсім - школа. Отже з віком перелік джерел інформації з питань статевої поведінки змінюється, причому діти прагнуть отримувати більше інформації саме з поза сімейних джерел. Так, серед 14-річних хлопчиків лише 26% назвали бажаним джерелом інформації матір, а серед 17-річних таких уже було - 20%; батька називали відповідно 30% і 18%. У дівчат бажання обговорювати ці питання з матір’ю зменшується з 49% у 14 років до 29% у 17 років, а з батьком - 3 10% до 5% . Отже, як сексуальні просвітителі батьки для дітей є не особливо ефективними і шанованими. Дослідження, що проводились у різних країнах, показують, що єдиний працюючий канал сімейної сексуальної просвіти - це лінія матір - дочка (статева гігієна, менструації і т.п.). З хлопчиками зазвичай не говорять на ці теми ні матері, ні батьки. Інформація інтимного характеру, якщо її повідомляє близька людина, створює напружене емоційно-еротичне поле, в якому обидві сторони почуваються незручно. Ось чому більшість дітей воліє отримувати цю інформацію іншим шляхом. Через це сексуальною просвітою здійснюється переважно через інші соціальні інститути, позасімейні - товариство однолітків, засоби масової інформації, але передовсім - школа.

Потужним засобом, за допомогою якого суспільство відтворює гендер і соціальні стосунки, є система освіти. В освітніх закладах учні отримують різноманітні уроки гендерних відносин. Саме школі, на думку багатьох феміністських дослідниць, належить заслуга утвердження ідей про природню рольову обмеженість жінок, формування комплексів професійної неповноцінності та соціальної деривації дівчат.

У школярів риси дошкільника і школяра уживаються в свідомості і поведінці у вигляді складних, динамічних і часто протилежних сполучень. В цьому віці, який, як кожний перехідний стан, дуже багатий прихованими можливостями, закладаються і формуються основи багатьох психічних якостей. З вступом до школи змінюється весь уклад життя дитини. З’являється багато нових атрибутів, що підвищують її в своїх очах і очах оточуючих, особливо малюків. Дружба і приятелювання молодших школярів сконцентровані більшою мірою на груповій активності, ніж на індивідуальній.

На початку навчання дівчатка часто досягають більших, ніж хлопчики, успіхів завдяки більш диференційованій і тонкій ручній моториці, гарній поведінці. Підкреслюючи відмінності в поведінці і навчанні, педагог ризикує, по-перше, сприяючи фемінізації поведінки певної частини хлопчиків, по-друге, у іншої частини провокуючи агресивність до дівчаток, по-третє, формуючи у дівчаток зверхність до хлопчиків, неповагу до маскулінізації поведінки.

Авторитет вчителя для першокласників не має меж і переважає авторитет батьків, старших братів і сестер, ровесників. Іронічне відношення батька до жінок взагалі і до вчительки не укриється від уваги дитини. Деколи це призводить до зниження від авторитету вчителя. Інфантильність дитини не можна підкреслювати, особливо у хлопчиків, оскільки цей неконструктивний шлях може призвести до не правильного формування статеворольової поведінки та гендерних установок.

Наведемо порівняльну таблицю 2.3 яку запропонували Говорун Т. та Кікінежді О. , в якій відображена загальна картина диференціації психології хлопчиків і дівчаток в період молодшого шкільного віку.

Таблиця 2.3

ВІН

ВОНА

Люблять рухливі ігри зі швидкою зміною сюжетів, елементами змагань, ризику.

Виявляють пізнавальні інтереси до механізмів, будови технічного обладнання, функціонування різноманітних пристроїв, машин.

Орієнтуються на конкретні результати взаємодії (змагання, боротьбу, досягнення мети).

У спілкуванні критикують, переконують, аргументують правоту чи доводять перевагу, спираючись на факти, розмовляють про події, боротьбу, поєдинки, відкриття нового.

Характер мовлення дублює емоції, що супроводжують діяльність, оперують порівняннями, аргументами, кількісними параметрами успіхів та невдач.

Орієнтовані на швидкість виконання завдань, на кількісні показники досягнень, на подолання перешкод.

Мають схильність до лідерства, виявляють прагнення та вміння пропонувати нові ідеї, організовувати, керувати, відстоювати.

Нечутливі до морально-етичних оцінних суджень про себе та інших. Дружба базується на спільних заняттях.

Уразі фрустрації потреб, схильні виявляти войовничість, агресивність, жорстокість, егоїзм.

Наполегливі у досяганні мети, виявляють брак емпатійності, співпереживання. Схильні приймати рішення самостійно, рідко звертаються за порадою. Здатні на нерозважливі вчинки та дії. Схильні до переоцінки своєї особистості та потенційних можливостей, недостатньо самокритичні, надмірно самовпевнені. Схильні до інтровертованості, замкнутості, відособленості. Захоплюються наукою, технікою, історичною літературою, фантастикою. Люблять відвідувати змагання, захоплюються спортом, мають спортивних кумирів.

Виявляють інтерес до видів активності, що передбачають опікування, облаштування, прикрашання, обслуговування, надання допомоги.

Акуратні в діях, мають розвинуту здатність до розуміння емоційних станів у вербальній та невербальній комунікаціях.

Орієнтовані на характер взаємин, зміст спілкування, схильність емоційних переживань, схожість оцінних ставлень до подій та людей.

Спілкуючись, люблять ділитися враженнями, почуттями, радять, надають емоційну підтримку та діяльну допомогу.

Здатні до образного мислення, інтуїції, передбачення, розуміння та оцінки емоційних станів людини, осмислення дій та вчинків.

Вразливі до тону, морально-етичних нюансів взаємин, емпатійні в діях та вчинках.

Відповідальні, старанні, ретельні при виконанні доручень, орієнтовані на схвалення.

Світ захоплень та інтересів орієнтований на моральні засади взаємин та характер їх розвитку.

Очікувальна позиція в процесі групової взаємодії, віддають перевагу малим, з постійним складом групам.

Гнучкі в адаптації до соціальних норм та вимог середовища, орієнтуються на компроміс, порозуміння, домовленості.

Критичні щодо власного "Я”, схильні до саморефлексії, самоїдства, заниженої самооцінки. Орієнтовані на передачу оцінного ставлення, емоційну підтримку у радості й горі.

Дружба базується на спільності емоційних ставлень, довірі, вірності, щирості. Мають кумирів серед кіноакторів, музикантів, співаків.

Страницы: 1 2 3 4 5 6



Проблемні задачі як засіб розвитку творчих здібностей учнів
На уроках математики практикують різні прийоми, щоб формувати в дітей критичне та логічне, творче мислення. Розв’язуючи задачу, дають такі завдання - змінити умову таким чином, щоб вона розв’язувалас ...

Компоненти екологічної культури
Екологічна вихованість особистості складається з трьох компонентів: імперативно-інформаційного (перцептивного), мотиваційно-ціннісного (когнітивного) та операціонально-діяльнісного (практичного). Пер ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net