Школа та поза сімейні інститути, як чинники формування статеворольових установок особистості молодшого школяра

Педагогіка: історія і сьогодення » Формування гендерних установок у дітей молодшого шкільного віку » Школа та поза сімейні інститути, як чинники формування статеворольових установок особистості молодшого школяра

Сторінка 2

Ці твердження щодо особливостей характеру поведінки хлопчиків та дівчаток перегукуються з багатьма висновками дослідників щодо диференціації психології молодших школярів.

Інколи хлопчики, зовсім необґрунтовано і неусвідомлено, налітають на дівчаток, що граються, наносячи їм образи і непристойні зауваження. Багаторазове повторення таких дій може сприяти закріпленню способу поведінки, коли дівчинку, жінку ображають мимоволі через потяг до "чоловічого перевантажання”. В уявленнях дівчинки про майбутнє звучать мотиви сім’ї, емоційної прихильності, бажання бути гарною і коханою. Життєві плани хлопчиків більш спрямовані на саморозвиток і самореалізацію. Психіку молодшого школяра характеризує пізнавальність. Звідси бажання до всього доторкнутися, взяти в руки, потреба в наочності. Також в цей період продовжують закладатись основи моральної поведінки і свідомості. Молодші школярі хочуть на когось бути схожими. І тому, яким буде приклад, так дитина і буде діяти. Перед дорослими постає завдання: виявити первинний стимул до наслідування і очистити його від усього небажаного. Ту позитивну поведінку, про яку говорять дорослі, їм потрібно підкреслювати своїм власним прикладом.

Довгий час вважали, що молодший шкільний вік статево нейтральний. В психоаналізі він розглядався як "латентний" період. В багатьох літературних джерелах можна знайти узагальнений, безстатевий характер психології і поведінки молодших школярів. Проте, це не зовсім так. Із загальноприйнятого факту дружби з представниками своєї статі як важливої риси цього періоду не можна вивести положення про статеву латентність - воно відноситься більш до гетеро статевої активності, ніж до статевих інтересів, і не означає зупинку психосексуального розвитку хлопчиків і дівчаток.

Розширення знань про стать молодшого школяра в процесі навчання у школі, як правило, реалізує подвійну мету. Передусім, закріплює етичні установки на вибіркові між статеві відносини дітей (дружбу, приятелювання, симпатію). По-друге, поглиблює наукове розуміння статевої поведінки людини, а також біологічних процесів, що відбуватимуться з тілом у майбутньому. Діти вчаться усвідомлювати прояви людської сталевості крізь призму наукових знань, набуття культурного розвитку. Між особистісні контакти молодших школярів вже не ті, що у дошкільному віці, бо в них з’являється перший досвід емоційного забарвлення дружніх або ворожих стосунків. Психологи зазначають, що невпевненість у між статевих контактах дорослої людини започатковується у той час, коли інтенсивно набувається досвід природного одностатевого і між статевого спілкування. Саме у початковій школі діти роблять перші кроки у пізнанні моральних засад сексуальної поведінки. Допубертатний вік особливо важливий для свідомого наслідування привабливих моделей жіночої чи чоловічої поведінки, подальшої її статевої типізації. Переддень статевого дозрівання ніби готує дитину 7-10 років до нових якісних змін.

Вік 9-10 років - це період статевої гомогенізації: наслідування і прив’язаність хлопчиків до батьків, дівчаток - до матерів. І для хлопчиків, і для дівчаток це період формування оцінки себе як представника певної статі. Поляризація статей - природна закономірність розвитку, що зовнішньо проявляється дітям агресивної або захисної поведінки, котра відображає внутрішній інтерес до іншої статі.

Діти цього віку або не усвідомлюють, або приховують свої статеві інтереси і їх прояви. Це приховування може значно посилюватись і підтримуватись вихованням в дошкільному віці. В молодшому шкільному віці дітей цікавлять питання про різницю між статями, подробиці зачаття і народження, питання стосунків чоловіків і жінок. Переважаючим джерелом інформації дітей про стать є ровесники і література або ж мама - у дівчаток і батько - у хлопчиків. Відсутність уваги з боку батьків, педагогів, психологів, лікарів статевого виховання, переважання думки про асексуальність молодших школярів призводять до того, що статеве виховання здійснюється таємними співвихователями. Це призводить до забруднення уявлення про сексуальність, сталевість, до неадекватної статеворольової ідентифікації дітей, яка контрастує із закономірним її розвитком, оформленням чоловічих і жіночих соціальних ролей, що призводить до виникнення конфліктно-невротичного напруження. Психосексуальні характеристики молодших школярів знаходяться на етапі формування, і навіть незначні впливи в цей час можуть призводити до значних ефектів в наступному періоді. В цей період рекомендується розповісти дітям про функції тіла, про початкові питання статеворольової ідентифікації. Слід пояснити моральний бік будови тіла і тілесного аспекту сталевості.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7



Розвиток і становлення виховних традицій на сучасному етапі розвитку вітчизняної педагогіки
Природа не творить людини як цілісної особисті, вона лише закладає основи і створює передумови для її формування. Людина – багаторівнева система, особистості якої виявляється у діалектичній взаємодії ...

Експериментальна перевірка ефективності розвитку мовлення школярів при вивченні теми «Прислівник»
Дослідження особливостей розвитку мовлення школярів при вивченні теми «Прислівник» в початкових класах мало теоретико-експериментальний характер і проводилося у два етапи. На першому (теоретичному) е ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net