Теоретичні основи здійснення екологічної освіти в початковій школі

Сторінка 1

Аналіз педагогічної літератури показав, що проблема екологічної освіти в початковій школі є актуальною. Про це свідчить значна кількість публікацій, що стосуються:

– розробки системи безперервної екологічної освіти;

– оновлення змісту шкільних навчальних предметів початкової школи шляхом розкриття системи екологічних знань на міжпредметній основі;

– створення системи практичної діяльності учнів в галузі покращення навколишнього середовища;

– коректування взаємодії шкільної та позашкільної систем.

У Концепції екологічної освіти України екологічна освіта розглядається як цілісне культурологічне явище, яке включає процеси навчання, виховання і розвитку особистості, спрямовується на формування екологічної культури, цілісного екологічного знання й мислення.

Мета екологічної освіти полягає у формуванні системи наукових знань, поглядів і переконань, спрямованих на виховання моральної відповідальності особистості за стан навколишнього середовища, усвідомлення необхідності постійного піклування у всіх видах діяльності.

У педагогічній літературі термін «екологічна освіта» трактується як елемент загальної освіти, що пов’язаний з оволодінням учнями науковими основами взаємодії суспільства та природи.

Методисти О. Біда, Т. Байбара, К. Гончарова, Н. Пакулова та інші розглядають трактування поняття «екологічне освіта» у зв’язку із «екологічним вихованням», відмічаючи, що екологічна освіта і виховання – це педагогічний процес, спрямований на формування екологічної культури особистості

Зокрема, О. Біда зазначає, що поняттям «екологічне виховання і освіта» визначається єдина система заходів, направлена на формування тих якостей людини, які необхідні для гармонійних відносин суспільства та природи.

К. Гончарова, Г. Ковальчук, Л. Нарочна, вважають, що екологічне навчання і виховання – це психолого-педагогічний процес, спрямований на формування у людини знань наукових основ природокористування, необхідних переконань і практичних навичок, певної орієнтації і активної життєвої позиції в галузі охорони природи, раціонального використання і відтворення природних ресурсів.

Г. Бачинський під екологічним вихованням розуміє «передачу від покоління до покоління певної сукупності норм і правил, що регламентують бережливе ставлення людей до природи в процесі життя і виробничої діяльності і цим самим охороняють природу від руйнування».

У педагогічних джерелах визначено завдання екологічної освіти, що стоять перед початковою школою:

– сформувати елементарні знання про природу та взаємозв’язки у ній, взаємодію і взаємовплив людини і природи, про норми і правила екологічно доцільної поведінки;

– забезпечити розуміння погіршення стану навколишнього середовища внаслідок нераціональної господарської діяльності та особистої причетності до екологічних проблем;

– розвивати ціннісне ставлення до природи як джерела задоволення естетичних, комунікативних, пізнавальних, рекреаційних та інших потреб особистості; – формування екологічної свідомості і мислення, морально-естетичного сприйняття природи;

– розвивати потребу у спілкуванні з природою;

– виховання у школярів відповідального ставлення до навколишнього середовища і здоров’я, формування готовності до його активної охорони

– формувати здоровий спосіб життя та навички екологічно доцільної поведінки.

Таким чином, під екологічною освітою розуміють неперервний процес навчання, виховання і розвитку особистості, спрямований на формування системи екологічних знань, ціннісних орієнтацій, поведінки і діяльності, які забезпечують відповідальне ставлення людини до навколишнього середовища.

Як зазначено в Концепції екологічної совіти України, в основу екологічної освіти покладено принципи: гуманізму, науковості, неперервності, наскрізності та систематичності. Екологічна освіта передбачає формування в учнів розуміння необхідності побудови взаємовідносин людини з природою на базі принципів добра і краси, розуму й свідомості, патріотизму та універсалізму, наукових знань і дотримання екологічного права.

У педагогічних дослідженнях А. Захлєбного , В. Кучменко, І. Суравегіної , Л. Салєєвої та інших визначено такі основні принципи екологічної освіти:

міждисциплінарний підхід у формуванні екологічної культури школярів. Він опирається на конкретний зміст кожної навчальної дисципліни.

систематичність і безперервність вивчення навчального екологічного матеріалу. Він забезпечує організаційні умови формування екологічної культури особистості між окремими ланками освіти: дошкільної, шкільної, позашкільної, професійно-технічної, вищої та післядипломної.

єдність інтелектуального і емоційно-вольового начал у діяльності учнів з вивчення і покращення навколишнього середовища. Цей принцип орієнтує на поєднання раціонального пізнання з художньо-образним, враховуючи безпосереднє спілкування з природою. Взаємозв’язок раціонального й емоційного у практичній діяльності динамічний й різноманітний, залежить від віку учнів. У дітей молодшого шкільного віку переважає емоційно-естетичне сприйняття середовища.

Страницы: 1 2 3



Проблема зв’язного мовлення старших дошкільників на сучасному етапі
Зазначимо, що мовленнєва компетенція є однією з провідних базисних характеристик особистості, що формується на етапі дошкільного дитинства (А.М.Богуш, М.С.Вашуленко, Н.В.Гавриш, О.Л.Кононко, К.Л.Крут ...

Теоретичні основи поняття педагогічної інновації та передового педагогічного досвіду
Педагогічний досвід –– це система педагогічних знань, умінь і навичок, способів здійснення творчої педагогічної діяльності, емоційно-ціннісних ставлень, здобутих у прощ практичної навчально-виховної ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net