Теоретичні основи здійснення екологічної освіти в початковій школі

Сторінка 1

Аналіз педагогічної літератури показав, що проблема екологічної освіти в початковій школі є актуальною. Про це свідчить значна кількість публікацій, що стосуються:

– розробки системи безперервної екологічної освіти;

– оновлення змісту шкільних навчальних предметів початкової школи шляхом розкриття системи екологічних знань на міжпредметній основі;

– створення системи практичної діяльності учнів в галузі покращення навколишнього середовища;

– коректування взаємодії шкільної та позашкільної систем.

У Концепції екологічної освіти України екологічна освіта розглядається як цілісне культурологічне явище, яке включає процеси навчання, виховання і розвитку особистості, спрямовується на формування екологічної культури, цілісного екологічного знання й мислення.

Мета екологічної освіти полягає у формуванні системи наукових знань, поглядів і переконань, спрямованих на виховання моральної відповідальності особистості за стан навколишнього середовища, усвідомлення необхідності постійного піклування у всіх видах діяльності.

У педагогічній літературі термін «екологічна освіта» трактується як елемент загальної освіти, що пов’язаний з оволодінням учнями науковими основами взаємодії суспільства та природи.

Методисти О. Біда, Т. Байбара, К. Гончарова, Н. Пакулова та інші розглядають трактування поняття «екологічне освіта» у зв’язку із «екологічним вихованням», відмічаючи, що екологічна освіта і виховання – це педагогічний процес, спрямований на формування екологічної культури особистості

Зокрема, О. Біда зазначає, що поняттям «екологічне виховання і освіта» визначається єдина система заходів, направлена на формування тих якостей людини, які необхідні для гармонійних відносин суспільства та природи.

К. Гончарова, Г. Ковальчук, Л. Нарочна, вважають, що екологічне навчання і виховання – це психолого-педагогічний процес, спрямований на формування у людини знань наукових основ природокористування, необхідних переконань і практичних навичок, певної орієнтації і активної життєвої позиції в галузі охорони природи, раціонального використання і відтворення природних ресурсів.

Г. Бачинський під екологічним вихованням розуміє «передачу від покоління до покоління певної сукупності норм і правил, що регламентують бережливе ставлення людей до природи в процесі життя і виробничої діяльності і цим самим охороняють природу від руйнування».

У педагогічних джерелах визначено завдання екологічної освіти, що стоять перед початковою школою:

– сформувати елементарні знання про природу та взаємозв’язки у ній, взаємодію і взаємовплив людини і природи, про норми і правила екологічно доцільної поведінки;

– забезпечити розуміння погіршення стану навколишнього середовища внаслідок нераціональної господарської діяльності та особистої причетності до екологічних проблем;

– розвивати ціннісне ставлення до природи як джерела задоволення естетичних, комунікативних, пізнавальних, рекреаційних та інших потреб особистості; – формування екологічної свідомості і мислення, морально-естетичного сприйняття природи;

– розвивати потребу у спілкуванні з природою;

– виховання у школярів відповідального ставлення до навколишнього середовища і здоров’я, формування готовності до його активної охорони

– формувати здоровий спосіб життя та навички екологічно доцільної поведінки.

Таким чином, під екологічною освітою розуміють неперервний процес навчання, виховання і розвитку особистості, спрямований на формування системи екологічних знань, ціннісних орієнтацій, поведінки і діяльності, які забезпечують відповідальне ставлення людини до навколишнього середовища.

Як зазначено в Концепції екологічної совіти України, в основу екологічної освіти покладено принципи: гуманізму, науковості, неперервності, наскрізності та систематичності. Екологічна освіта передбачає формування в учнів розуміння необхідності побудови взаємовідносин людини з природою на базі принципів добра і краси, розуму й свідомості, патріотизму та універсалізму, наукових знань і дотримання екологічного права.

У педагогічних дослідженнях А. Захлєбного , В. Кучменко, І. Суравегіної , Л. Салєєвої та інших визначено такі основні принципи екологічної освіти:

міждисциплінарний підхід у формуванні екологічної культури школярів. Він опирається на конкретний зміст кожної навчальної дисципліни.

систематичність і безперервність вивчення навчального екологічного матеріалу. Він забезпечує організаційні умови формування екологічної культури особистості між окремими ланками освіти: дошкільної, шкільної, позашкільної, професійно-технічної, вищої та післядипломної.

єдність інтелектуального і емоційно-вольового начал у діяльності учнів з вивчення і покращення навколишнього середовища. Цей принцип орієнтує на поєднання раціонального пізнання з художньо-образним, враховуючи безпосереднє спілкування з природою. Взаємозв’язок раціонального й емоційного у практичній діяльності динамічний й різноманітний, залежить від віку учнів. У дітей молодшого шкільного віку переважає емоційно-естетичне сприйняття середовища.

Страницы: 1 2 3



Аналіз стану проблеми екологічної освіти та виховання в Україні і за кордоном
Вивчення літературних джерел виявило, що на роль та місце природи в процесі виховання підростаючих поколінь вказували такі педагоги минулого, як Я.А.Коменський, Ж.Ж.Руссо, Г.Песталоцці, Ф.Гумбольд. С ...

Функції сім'ї у вихованні дітей молодшого шкільного віку
Головні функції сім'ї: економічна, репродуктивна, реактивна, комунікативна, регулятивна, виховна, рекреативна. Економічна функція забезпечує статус сім'ї як повноправної виробничо-господарської одини ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net