Вибір та оптимальне поєднання форм і методів екологічної освіти на уроках курсу «Я і Україна» у 2 класі

Педагогіка: історія і сьогодення » Форми і методи здійснення екологічної освіти молодших школярів на уроках курсу "Я і Україна" » Вибір та оптимальне поєднання форм і методів екологічної освіти на уроках курсу «Я і Україна» у 2 класі

Сторінка 1

Формуючи елементарні екологічні знання та уміння школярів, ми намагалися відібрати та оптимально поєднати різні форми, методи, засоби навчання так, щоб після закінчення нашого експерименту досягти хороших результатів.

У молодших школярів ставлення до навколишньої діяльності формується у сфері почуттів. У процесі суттєвого сприймання об’єктів природи відбувається «переживання» знань, їх інтеріоризація та усвідомлення. Дитина схильна любити, захищати, пізнавати, насамперед, те, що їй подобається, те, що вона сприймає як красиве. Розвиток естетичних почуттів, розуміння краси природи, її унікальності та неповторності активізує мислення, образну пам’ять, спостережливість та творчу уяву дитини. Естетичні почуття породжують емоційний відгук, співчуття до природних об’єктів, сприяють формування гуманного ставлення до світу природи, до самого себе та інших людей.

Як свідчить аналіз педагогічної літератури, вибір методів і оптимальне їх поєднання у структурі уроку є одним із найважливіших завдань у роботі вчителя початкових класів.

Сучасна дидактика орієнтує вчителів не на універсалізацію тих чи інших методів, а на розуміння їх сильних і слабких сторін, пошуки оптимального поєднання переваг кожного з них.

У кожній темі навчального матеріалу курсу «Я і Україна» чітко визначається зміст уявлення про предмет або явище, яке формується у дітей. За змістом уявлення визначається освітня ціль і результат навчання на уроці.

Ми виходили з того, що при підготовці до уроку необхідно визначити, який із методів, відповідно до мети уроку, є основним, грає домінуючу роль, а який допоміжну.

Як зазначають методисти О. Біда, Т. Байбара, Н. Кисельов, Н. Нарочна та ін. тільки після глибокого аналізу змісту навчального матеріалу можна дійти висновку, який матеріал доцільно опрацьовувати із застосуванням методів проблемного навчання, а який – поясненням учителя; які знання засвоюються переважно через безпосереднє слухання та спостереження, а які – за підручником, у процесі самостійного вправляння учнів.

Обираючи методи навчання учитель вимушений потурбуватися і про забезпечення уроку належними наочними посібниками, особливо якщо матеріал такий, що урок найзручніше проводити практичними чи наочними методами

Вибір і оптимальне поєднання методів і засобів навчання залежить від ряду умов, як стверджує О. Біда:

змісту і мети навчання;

рівня знань, умінь і навичок учнів;

матеріально-технічної бази вивчення курсу «Я і Україна»

вікових особливостей школярів.

У педагогічній літературі виділяють такі етапи формування екологічних знань у молодших школярів.

На першому етапі у школярів формуються мотиви необхідності і бажання, прагнення і інтересу до пізнання об’єктів та явищ живої природи і людини як природної істоти. На другому етапі формуються уявлення про природу, взаємозв’язки в природі. На третьому етапі досягається усвідомлення школярами необхідності охорони природи. Четвертий етап – практичний – є важливим у формуванні відповідального ставлення до природи. На цьому етапі забезпечується реальний вклад школяра в справу охорони природи, оволодіння нормами і правилами поведінки в природному середовищі.

Формуючи екологічну культуру молодших школярів, виховуючи у них гуманне ставлення до природи, ми дотримувались таких умов:

створення в учнів позитивно-емоційної спрямованості на об’єкт природи за допомогою виразного демонстрування педагогом відповідного особистого ставлення до нього;

активізація сенсорної сфери учнів, тобто включення якомога більшої кількості аналізаторів у процес сприймання природного явища (уважно роздивитися, доторкнутися, погладити, понюхати тощо);

вправляння учнів у доборі словесних позначень якостей та властивостей об’єкта природи, які підкреслюють його сутність та естетичну значущість (епітети, метафори, порівняння тощо);

Страницы: 1 2 3 4 5 6



Види та форми здійснення диференціального навчання в процесі навчання фізики у загальноосвітній школі
Принцип гуманізації сучасної освіти передбачає зосередження уваги до особистості кожного учня, створення умов, необхідних для розвитку закладених природою задатків. Одним із можливих шляхів його втіл ...

Дослідження психологічних чинників школярів з метою профорієнтації
Вибір професії. Яким величезним сенсом наповнена, здавалося б, звична словосполука, скільки в цьому приховано емоцій, тривог, очікувань, проблем! Ким стати? Це питання задавало, задає і задаватиме бу ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net