Про дружбу і товаришування

Послухаєш друзів? Або повідомиш учителя про знахідку?

В. Сухомлинський

Завдання 4.

Як усі

Перед фізкультурою двоє наших хлопців сказали: «Давайте-но підемо з уроків. Якщо всі підуть, то нікому нічого не буде». Я відповів: «Що ж, якщо весь клас . Я — як усі».

Ми пішли, а потім виявилось, що дехто залишився. І серед них якраз ті двоє. Тим, що пішли, поставили поведінку «незадовільну». Та не в цьому справа. Мене хвилює, що в нашому класі немає одностайності. Всі домовлялись піти. Як же можна було залишитись? Ви скажете, що тікати з уроків негарно. Напевно, варто було зупинити хлопців. Але тоді мене б вважали боягузом .

Запитання:

1. Що означає принцип «Я — як усі»?

2. Чи можна таку людину назвати колективістом?

3. Яке значення має самостійність у поведінці? Чи суперечить вона колективізму?

Класний керівник. Щиро дякую, дорогі учні, за щирі, відверті відповіді, Давайте пригадаємо, які ви знаєте прислів'я та приказки з даної теми.

• Дерево міцне корінням, людина – друзями.

• Друга шукай, а знайдеш – тримай.

• Друзі пізнаються в біді.

• Людина без друзів, що дерево без коріння.

• Дружба — найбільший скарб.

• Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.

• Дружба та братство – дорожче багатства.

• Дружба родиться в біді, а гартується в труді.

• З добрим дружись, а лихих стережись.

• З ким поведешся, від того й наберешся.

• Громада – великий чоловік.

• Дружній череді й вовк не страшний.

• В гурті й пісня в лад іде.

Класний керівник. Шановні десятикласники! Школа дає широкі можливості для застосування правил поведінки, свідомого керування власними вчинками. В будь-якій роботі треба виховувати звичку уважно ставитися до товаришів. Культура поведінки – результат великої роботи із самовиховання, вимогливого ставлення до себе. На прикладах із життя класного колективу підтверджується, що там, де порядок, організованість, дисципліна, більше корисних, захоплюючих справ, міцніша дружба, цікавіше життя.

А ось, діти, цікаво було б відкрити «Скарбничку загальнолюдської мудрості».

Ось звідси ми могли б запозичити нові знання, практичні поради.

(Учні-теоретики по черзі розповідають).

1-й учень. Дружба — це святе слово, святе почуття, яке можливе тільки на основі взаємоповаги. Справжньою основою для дружби є рівність. В усі часи вважалось великою цінністю мати друга. У скіфів дружба перевірялась кров'ю і оформлялась спеціальним договором і великою клятвою. Надрізавши пальці, побратими зливали свою кров у чашу і, змочивши у ній кінці мечів, куштували цю кров. Після цього ніщо не могло їх розлучити.

2-й учень. У епоху середньовіччя дружба вважалась втіленням благородства й вірності. А для людей епохи романтизму дружба – це живе почуття, безпосереднє, життєве переживання.

3-й учень. Сучасні словники й підручники визначають дружбу як близькі стосунки, що засновані на взаємній допомозі, прив'язаності, спільності інтересів, смаків, поглядів, життєвих цілей, активній зацікавленості один в одному.

4-й учень. Другом ми називаємо того, кому довіряємо. Де немає повної відвертості, не може бути й дружби. У всіх людей, які нас оточують, є певні недоліки, Хто хоче мати друга без недоліків, той залишається без друзів. Ось чому не може бути міцної дружби без того, щоб люди пробачали один одному. Іноді в стосунках виникають непорозуміння, які можна подолати тільки разом.

5-й учень. Найміцніша дружба зав'язується в тяжку годину випробувань. Вірність друга потрібна не тільки в радості. В біді вона просто необхідна. Окрасою кожної домівки називають друзів, які її відвідують, Справжній друг, який віддає частку свого серця, силу почуття, вартий того, щоб його цінували і берегли.