Психолого-дидактична сутність процесу навчання

Педагогіка: історія і сьогодення » Психолого-дидактична сутність процесу навчання

Сторінка 6

а) знати мету вивчення, тобто ті кінцеві знання й уміння, які вони повинні придбати в процесі вивчення даної дисципліни в заданий їм час (кінцевий стан "ближнього середовища");

б) знати форми й способи контролю, які дозволяють оцінити ступінь досягнення мети, а також знати, на які критерії варто спиратися при виборі стратегії й тактики своєї навчально-пізнавальної діяльності (забезпечення функ-ционирования рецепторів системи);

в) мати повну програму (руководства), що організує усвідомлену пізнавальну діяльність кожного студента по оволодінню запланованими знаннями й уміннями, що надають в оптимальному об'ьеме всю необхідну інформацію про зміст й зразках навчанн-ний діяльності з обліком психолого-педагогічних особенно-стей сприйняття й усвідомлення зтой інформації данньїм контингентом студентів (забезпечення функціонування ефектів й системи перетворення інформації);

г) мати певний мотивований настрій, інтерес й переконаність у значимості й необхідності придбання указанньїх знань й умінь, которьіе спонукували бьі кожного студента до активного й свідоме роботі (забезпечення рабо-тьі каналів зв'язку).

Створення всіх необходимьіх елементів для ефективного функціонування цеї центральної підсистеми при організації навчання реалізується в процесі дидакто-методичної діяльності викладача. Структура й зміст комплекса дидактичних засобів, що забезпечують ефективну й результативну самостійну роботу студентів над вивченням загальінженерної дисциплиньї, є визначальними в цій роботі. У цей комплекс ми включаєм всі навчально-методичне забезпечення процесу навчання, тобто "інструмент" вчительської праці, за допомогою якого викладач буде вирішувати задачу керування навчанням кожного студента, задачу забезпечення заданого рівня підготовки фахівця, за рівня сформованості вольових й профессійних властивостей особистості що навчається.

Методика використання цього "інструмента" праці в навчальному процесі складає третю підсистему керування в процесі навчання.

Не викликає сумнівів те положення, що чим краще структуровано й систематизована сукупність знань, що підлягають засвоєнню, чим у більшому ступені що навчається ясньї мети вивчення й значимість оволодіння даною системою знань й умінь, тим легше й прочнее зти знання й уміння засвоюються. Тому для ефективного й результативного навчального процесу необхідна попередня робота викладачів по доборі знань, по визначенню цілей й по збудку посібників, у яких для студентів структується й у систематичному виді предьявляются ті знання й методики, которьіми вони должньї опанувати в рамках вивчення даної дисциплиньї відповідно до возложенньїми на цю дисципліну функціями в загальній підготовці фахівців.

При розробці цих дидактичних засобів викладач повинен оцінити, які знання, з якою метою й у якому ступені він припускає сформувати в студентів у результаті вивчення ними даного матеріалу. Викладач повинен врахувати особливості окремих видів навчальних занять й визначити сукупність різних видів діяльності студентів, що забезпечить досягнення поставлених цілей й формування розумових й психічних якостей студентів. При цьому найважливішу роль грає встановлення последовательно-сти дій що навчаються, відкриття операційного складу дії (визначення исполнительньїх, оценочньїх й особен-но ориентировочньїх дій), перебування способів підняття мотивації пізнавальної діяльності, що навчаються до участі в процесі.

Друга головна задача викладача відноситься до управління процесом навчання й полягає в актуалізації принципа активності й самоврядування в пізнавальній діяльності студентів, тобто викладачеві необхідно застосувати таку організацію учебньїх занять, при якій каждьій студент утягував бьі в активну, цілеспрямовану, осмислену самостійну роботу з оволодіння основами теорії й методами її застосування в рамках даного навчального матеріалу. Якщо процесе навчання побудований вірно й, що направляється з по-міццю посібників (дидактичних засобів) цілеспрямована робота студентів приносить запланированньїй й ожидаемьій їм результат, якщо засвоювані знання перетворяться студентом в особисто для нього значиму систему, то з'являється інтерес, що сприяє ще більшому подьему ефективності процесу навчання.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11



Аналіз рівня сформованості педагогічної інтуїції у студентів та професійних педагогів
Реалії сьогоднішнього дня ставлять перед випускниками вузів високі вимоги. Майбутній фахівець повинен володіти не тільки високою теоретичною компетентністю, а й володіти професійними вміннями та нави ...

Побудова нестандартних уроків як акцентуація розвитку творчих здібностей
Відомо, що будь-який урок — це складне педагогічне явище, витвір вчителя, на якому учні демонструють свої знання, уміння та навички. Чи цікаво дітям на уроці? Чи люблять вони вчитися? На ці питання н ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net