Система стандартів вищої освіти

Сторінка 1

Відповідно до чинних нормативно-правових та нормативно-методичних документів в Україні використовуються освітні технології, притаманні системі вищої професійної освіти.

Враховуючи те, що професійна кваліфікація завжди є конкретною, а професійна підготовка у вищому навчальному закладі має суттєві ресурсні обмеження (особливо в часі, передбаченому для неї), професійна вища освіта в Україні спрямована на підготовку особи до виконання обов'язків та завдань (професійних робіт) певної посади (або посад).

Переважна більшість посад, визначених галузевими кваліфікаційними довідниками, потребують від фахівця значного практичного досвіду професійної діяльності (професійного стажу). Тому професійна підготовка "настроюється" на обмежену кількість посад, що не потребують від випускників навчального закладу попереднього практичного досвіду — так звані первинні посади. Академічна ж кваліфікація випускників дає їм змогу у подальшому здійснювати професійну кар'єру завдяки набуттю певного практичного досвіду (компетентності) або зміні кваліфікації у закладах післядипломної освіти, інших призначених для цього установах.

У системі професійної освіти України первинні посади для кожної кваліфікації здебільшого визначаються за одним з основних нормативно-правових документів сфери праці та соціального захисту — Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників. У Довіднику представлені кваліфікаційні характеристики посад, тобто переліки завдань і обов'язків, які мають виконувати працівники, вимоги до їх професійних знань, освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів.

Ще одна складова система стандартів вищої освіти, що розробляється та затверджується безпосередньо самим вищим навчальним закладом, — стандарти вищих навчальних закладів, які є добре відомими нормативно-методичними документами, що регламентують навчальну роботу у вищому навчальному закладі — навчальні плани, програми навчальних дисциплін тощо. Стандарти вищого навчального закладу ґрунтуються на вимогах відповідних освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм підготовки. Тому цілі кожної навчальної дисципліни з навчального плану мають задаватися через систему умінь.

Відповідність освітніх послуг вимогам стандартів вищої освіти визначається під час акредитації напрямів та спеціальностей, атестації і професійної сертифікації випускників вищого навчального закладу. При цьому застосовуються засоби діагностики якості вищої освіти — стандартизовані методики об'єктивного оцінювання якості освіти, якої особа набула в результаті реалізації освітньо-професійної програми підготовки вищим навчальним закладом, та визначення ступеня відповідності показників вищої освіти вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики за критеріями досягнення кінцевих цілей освіти та професійної підготовки. Засоби діагностики якості вищої освіти також є складовою системи стандартів вищої освіти .

Новим для освіти України є те, що як засіб діагностики введено критеріально-орієнтовані тести і психодіагностичні методики, спрямовані на вимірювання й оцінювання повноти, системності й рівня професійних знань, а також дієвості й самостійності випускників навчальних закладів, що дає змогу порівняти рівень їх досягнень у процесі підготовки з еталонними вимогами освітньо-кваліфікаційних характеристик.

Стандарти вищої освіти розробляються з урахуванням європейського рівня вимог до вищої освіти, що сприятиме більш повному входженню України до світового освітнього простору. У стандартах гуманістичне спрямування вищої освіти знаходить особливе відображення. Зокрема, ними передбачається нормативна частина змісту освіти, якою забезпечується обов'язкове вивчення соціально-гуманітарних дисциплін: права, філософії, етики, естетики, світової та вітчизняної культури тощо. Дисципліни людинознавчого, народознавчого характеру становлять близько 20 % навчального часу на підготовку фахівців. Крім того, стандартами вищої освіти передбачено надання гуманістичної спрямованості фундаментальним і спеціальним дисциплінам. Стандарти забезпечують не тільки європейський рівень формування освіти та вироблення професійних навичок, але й виховання гармонійно розвиненої, соціально активної толерантної людини з високими духовними якостями, здатної до саморозвитку і самовдосконалення. Задовольняючи освітні потреби особи та потреби суспільства у кваліфікованих фахівцях, держава має контролювати результати освітньої діяльності всіх її учасників. Надаючи однакові можливості всім членам суспільства здобувати освіту, суспільство повинне мати гарантію сумлінного використання цих можливостей. Реалізація цієї гарантії базується на використанні державою системи стандартів вищої освіти як нормативної бази функціонування системи вищої освіти, що встановлює загальні принципи педагогічної діяльності, яка має на меті досягнення оптимального ступеня упорядкування діяльності в галузі вищої освіти.

Страницы: 1 2



Передовий педагогічний досвід і впровадження досягнень педагогічної науки
Педагогічний досвід - це система педагогічних знань, умінь і навичок, способів здійснення творчої педагогічної діяльності, емоційно-ціннісних ставлень, здобутих у прощ практичної навчально-виховної р ...

Специфіка художньо–педагогічного аналізу творів на уроках музики в початковій школі
Художній твір, ніби оповитий музикою ціннісного контексту, в якомувін розуміється та оцінюеться. Михайло Бахтін Пізнавально-творчі можливості учнів розвиваються у спілкуванні з музикою, в процесі ціл ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net