Система національного виховання у поглядах Г. Ващенка

Педагогіка: історія і сьогодення » Національне виховання у науковому здобутку Г. Ващенка » Система національного виховання у поглядах Г. Ващенка

Сторінка 2

А ще замовчування чи перекручування нашої історії. О.Довженко у своєму “Щоденнику” з болем писав: “Заговорили про словник український і про історію. Боже ж ти мій! Двадцять п’ять років немає історії і нема словника. Яка ганьба! Яка мерзота! Чия огидна рука тут діяла і во ім’я чого? Країна виховання безбатченків! Безбатченків без роду, без племені .”.

Інший запис того ж 1942 року: “Єдина країна в світі, де не викладалася в університетах історія цієї країни, де історія вважалася чимсь забороненим, ворожим і контрреволюційним, – це Україна .” .

Один з творів О. Довженка, де правдиво описувались події Великої Вітчизняної війни, – кіноповість “Україна в огні”, був різко критикований і заборонений. Фільм взагалі не вийшов на екрани (досі єдиний примірник його знаходиться в архівах московського держфільмофонду). На спеціальному засіданні політбюро ВКП(б), скликаному 31 січня 1944 року, О. Довженка звинувачували у вузькій національній обмеженості. “Україну в огні” Сталін назвав ревізіоністським, націоналістичним, антирадянським твором. Хоча письменник сказав гірку правду і про колгоспну систему, і про Червону Армію, і про партноменклатуру.

Або інший приклад нівелювання національних цінностей: відкриття навчальних закладів, які працюють і за американською, і за англійською, і за шведською та іншими системами навчання, де панує так званий космополітизм, ідея абстрактної уселюдськості, тільки не українська національна ідея.

Г. Ващенка ми по праву можемо назвати творцем української національної педагогіки, не вузько етнічної, але такої, що покликана плекати людей гордих, мужніх, національно свідомих, сильних та красивих духовно.

У книзі Г. Ващенка “Виховний ідеал” педагогом розроблено таку систему виховання, яка відповідає ментальності, історичній місії, потребам державотворення українського народу.

Тим ціннішою є праця вченого, що спроектована ним педагогічна система є водночас власне українською і загальноєвропейською. Органічно поєднані в ній здобутки античної педагогіки, погляди Канта, Песталоцці, Руссо, Спінози, Шопенгауера. Серед авторитетів українських, окрім, звичайно, самого народу – творця ментальної педагогіки, – для Г. Ващенка були Б. Грінченко, Г. Сковорода, К. Ушинський.

“Виховання молоді має здійснюватись у таких напрямках: морально-релігійному, національно-патріотичному, інтелектуальному і фізичному. Відповідно до цього і мусить бути побудована система педагогіки”.

Лаконічно формулу педагогіки Г. Ващенка можна окреслити його ж словами: “Служіння Богові та Україні”.

Чому служіння Богові? Наша освіта давно відокремлена від релігії. А може, точніше, від духовності. Разом із радянськими часами відійшла в небуття ідеологія юних ленінців, майбутніх будівників комунізму, залишивши в школі дух безликості, зневіри, відчуття меншовартості та неповноцінності.

Давно відомо: людина, яка втрачає віру, втрачає свою людську сутність. Тому релігійність Ващенкової педагогіки є цілком виправданою, особливо в наш час, коли головною турботою освітньо-виховної системи має стати прищеплення молодому поколінню вищого, духовного, божественного начала. Без цього просто неможливо буде збудувати сильну демократичну державу з розвиненою економікою, політикою, культурою, освітою.

Повернемося до “Виховного ідеалу” Г. Ващенка. Отже, “Виховний ідеал – це є образ ідеальної людини, на який має орієнтуватися педагог, виховуючи молоде покоління”.

Історія налічує безліч прикладів, коли ідея (іншими словами, національна мрія) виводила цілі народи, спільноти із кризи, піднімаючи їх на вищий щабель суспільного розвитку.

Хіба зруйновані 2-ю світовою війною Японія і Німеччина стали б світовими гігантами без консолідації і патріотизму?

Не можна не згадати і відому всьому світові “американську мрію”. Лише після війни з англійцями у 1775-1783 роках забиті “янкі” – мешканці однієї з колоній Британської імперії, здобувши незалежність, побудували наддержаву США.

Український народ теж повинен консолідуватися навколо єдиної спільної християнської віри, навколо однієї національної ідеї. Вона має нести притаманні лише українцям світогляд і духовність, надбання української свідомості, традицій, культури і філософії, всі релігійні та моральні цінності народу.

Особливу увагу треба звернути на виховання молоді, майбутнього нашої країни.

Ось як про це говорить Г. Ващенко: “Природній шлях розвитку людства, що може привести його до світлого майбутнього, полягає в тому, що кожна нація живе самостійним державним і культурним життям, вільно розвиваючи й виявляючи свої творчі здібності й прагнучи до мирного співробітництва з іншими народами світу.

На таких засадах має бути побудована й виховна система кожного народу, зокрема система народу українського. Він має свої національні фізичні й психологічні особливості, має своє призначення, а тому на засадах християнства й загальноєвропейської культури він має творити свій національний український виховний ідеал”.

Як уже згадувалося, стисла формула цього ідеалу: “Служіння Богові і Україні”

Страницы: 1 2 3



Аналіз результатів соціально-педагогічної роботи з дітьми групи ризику
З метою виявлення ефективності проведеної нами соціально-педагогічної роботи з підлітками «групи ризику» ми повторно застосували підібрану нами методику – опитувальник Басса-Даркі, а також провели бе ...

Фізичний розвиток молодших школярів
Під фізичним розвитком в антропології розуміють комплекс морфофункціональних можливостей організму, який в кінцевому рахунку визначає запас його фізичних сил. Фізичний розвиток формується під впливом ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net