Кожна наука є цілісною системою. Вона включає методи дослідження, теорію, систему досліджень, має свій власний предмет дослідження. Розпочинається наука там, де проводять дослідження, не обмежуються авторитетними висновками, перевіряються, а не приймаються на віру висновки, пропозиції, від кого б вони не надходили. Наука передбачає організацію, розробку спеціальних методів, за допомогою яких знаходять відповіді на питання про властивості предметів, явищ, зв’язки і взаємозв’язки між предметами та явищами, умови, за яких ці зв’язки і взаємозв’язки виявляються.
У психолого-педагогічних дослідженнях виокремлюють такі основні етапи, як:
1. Постановка проблеми – дослідник повинен визначити, що конкретно він збирається вивчати.
Проблема – це складне теоретичне чи практичне питання, що потребує спеціального вивчення і позитивного розв’язання, тобто це те, що невідомо в науці, і тому не може бути здобуте шляхом простого перетворення наявної наукової інформації;
Сутність проблеми – суперечності між науковими фактами та їх теоретичним осмисленням, між науковими теоріями, що знаходяться в стані конкуренції. Джерелом проблеми є утруднення, конфлікти, «вузькі місця», що породжуються реальною практикою. Для переходу від практичного завдання до наукової проблеми необхідно: визначити, яких наукових знань не вистачає для вирішення наявного практичного завдання; визначити чи є ці необхідні знання в науці.
Крім того, дослідник зобов’язаний виявити вихідні положення визначеної наукової проблеми (теоретичні та практичні передумови), довести, що у нього є «поле» самостійного пошуку, що наука накопичила необхідні наукові знання та засоби, щоб цей пошук було здійснено позитивно.
Під час вибору та обґрунтування проблеми дослідження необхідно враховувати:
Суперечливість проблеми, оскільки в процесі вивчення будь-якого феномену, завжди є елементи старого й нового, тому потрібно чітко визначити, що саме має цінність для нового, а що підлягає оновленню;
Істинність проблеми – чи дійсно питання підлягає вивченню і невідоме для науки;
Місце досліджуваної проблеми в науці;
Зіставлення і сторичного та логічного – чи дійсно визначена проблема, це результат закономірного розвитку психологічної або педагогічної науки;
Виокремлення головного напрямку дослідження, оскільки в будь-якому дослідженні повинна бути провідна ідея.
Під час обґрунтування актуальності проблеми дослідник має право на творчий підхід. Проте в різній послідовності висвітлюються такі аспекти:
Соціальна аргументація педагогічної проблеми (які нові соціальні умови та передумови визначають актуальність досліджуваного педагогічного феномену, висвітлення певної проблеми в офіціальних документах: законах держави, національних державних програмах тощо);
Загальнонаукова аргументація цієї проблеми (філософські посилання, обґрунтування проблеми з позиції сучасної педагогічної та психологічної думки, інших наук про людину);
Історико-аналітичне обґрунтування проблеми з позиції розвитку педагогічної думки в минулому і сучасному;
Обґрунтування проблеми з погляду психологічної або педагогічної практики.
Суперечності, що міститься в проблемі, мають прямо або побічно знайти своє відображення у формулюванні теми дослідження.
Стан розвитку пізнавального інтересу в молодших школярів на уроках курсу «Я
і Україна» в практиці школи
Перед сучасною початковою школою стоїть питання про таку організацію навчально-виховного процесу, яка була би більш особистісно-орієнтованою на всебічну підготовку школярів, їхній цілісний і гармоній ...
Сутність морального виховання
Важко назвати щось більш важливе для людини, ніж її взаємини з іншими людьми. Від характеру цих взаємин багато що залежить в нашому житті: настрій, моральне самопочуття, працездатність тощо. Стосунки ...
Читання як вид навчальної діяльності
Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>