Методи психолого-педагогічних досліджень

Педагогіка: історія і сьогодення » Методи психології та педагогіки » Методи психолого-педагогічних досліджень

Сторінка 2

Тема дослідження, має одноразово фіксувати як певний етап уточнення, так і локалізацію (обмежування рамок) проблеми.

Об’єкт дослідження – це процес або явище психолого-педагогічної дійсності, що протистоїть досліднику як суб’єкту в його пізнавальній діяльності, що породжує проблемну ситуацію та обране для вивчення. Об’єкт дослідження завжди виступає як щось реально існуюче.

Предмет дослідження – це частина об’єкта, тобто те, що безпосередньо та ґрунтовно вивчається з певною метою.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження співвідносяться між собою, як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Проте на відмінну від об’єкта, предмет дослідження становить те, що відшукується, визначається. Саме на нього спрямована основна увага дослідника, оскільки предмет дослідження визначає тему науково-педагогічної праці, яка зазначається, як назва.

У предмет дослідження слід включати тільки ті елементи, зв’язки, відносини об’єкта, які підлягають вивченню в науковій роботі. Предмет має охоплювати напрямок, найважливіші завдання дослідження, вірогідність їх вирішення за допомогою відповідних пізнавальних засобів та методів.

Мета дослідження – це ідеальне, уявне передбачення кінцевого результату науково-дослідної роботи, тобто те, для чого вивчається предмет дослідження. Вона визначається загальним станом науки, необхідністю розвитку педагогічної теорії.

Як наслідок виокремлюється основна прогалина в теорії питання, дослідження якого і стає метою дослідної роботи.

Завдання дослідження – це те, що потребує виконання за допомогою засобів теоретичного чи емпіричного мислення (порівняння, класифікація, конкретизація). Завдання конкретизують мету з урахуванням предмета, особливостей досліджуваної наукової проблеми. Завдання дослідження випливають не тільки з мети, а й зі специфіки умов дослідної роботи, можливостей дослідника, вимог педагогічної практики. Єдиного стандарту в формулюванні завдань педагогічного дослідження бути не може, але найчастіше виділяють 3-4 завдання:

Перше завдання спрямоване на вияв сутності, природи, структури, закономірностей функціонування та розвитку феномену, що вивчається.

Друге – передбачає розкриття загальних способів перетворення об’єкта, вибудовування його моделей.

Третє – спрямоване на створення, розробку конкретних освітніх технологій чи методик педагогічної дії, практичних рекомендацій.

Четверте – спрямоване на експериментальну перевірку їх ефективності.

2.Формулювання гіпотези стосовно передбачуваних результатів досліджуваного явища – дослідник заздалегідь прогнозує, що може бути виявлено в процесі дослідження.

Наукова гіпотеза – це теоретично обґрунтоване припущення стосовно результату означеної проблеми, націлене на пояснення будь-яких явищ.

Гіпотеза – це своєрідне мисленнєве дослідження, що здійснюється розумом дослідника, проводиться ним перед початком самого дослідження.

Наукова гіпотеза, на відміну від робочої гіпотези як тимчасового передбачення для систематизації наявного фактичного матеріалу, висувається, коли накопичено значний фактичний матеріал і з’являється можливість висвітлити «проект» рішення, сформулювати положення, яке з певними уточненнями може перетворитися в наукову теорію. Наукова гіпотеза має відповідати критеріям: відповідності фактам, можливості перевірити, застосовності до більш широкого кола явищ, можливої простоти. За своїм характером вона може бути висуванням принципового нового положення чи модифікацією відомих законів і закономірностей, на основі припущення про те, що деякі закони діють у галузях, де їх дію ще не визначено. За логічною структурою наукова гіпотеза може мати лінійний характер, коли висувається та перевіряється якесь одне положення, чи розгалужений характер, коли необхідна перевірка декількох припущень.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7



Аналіз професійної діяльності фахівця
Сучасні умови у процесі глобалізації та переходу на ринкову економіку передбачають обновлення техніки та технології на сучасному етапі розвитку для підвищення ефективності та рентабельності виробницт ...

Зміст позакласної роботи
Розгляд чинників зв'язку уроку і позаурочної роботи показує, що компоненти цілей і змісту навчання іноземної мови не тільки цементують взаємодію організаційних форм учбово-виховного процесу, але і вх ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net