Стан організації контролю навчальних досягнень учнів із природознавства в практиці роботи сучасної початкової школи

Педагогіка: історія і сьогодення » Організація контролю навчальних досягнень учнів початкових класів на уроках природознавства » Стан організації контролю навчальних досягнень учнів із природознавства в практиці роботи сучасної початкової школи

Сторінка 1

Для з’ясування стану організації та проведення контролю навчальних досягнень учнів із природознавства у шкільній практиці ми провели констатувальний експеримент. Його метою було проаналізувати сучасні нормативні документи щодо оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи та вивчення досвіду вчителів щодо організації процесу контролю навчальних досягнень учнів із природознавства в практиці початкової школи.

Згідно із сучасними вимогами до організації контролю навчальних досягнень молодших школярів, зазначеними у нормативних документах Міністерства освіти і науки України, об’єктами контролю у процесі навчання природознавства в 3-4 класах є:

знання (у формі фактів, уявлень, понять) про предмети і явища природи, взаємозв’язки і залежності між ними;

уміння виконувати різні види учбово-пізнавальної діяльності щодо об’єктів природи та інформації про них;

уміння застосовувати спеціальні методи пізнання об’єктів природи (дослід, практичну роботу, спостереження);

уміння цілеспрямовано виконувати практичні дії з об’єктами природи;

уміння оцінювати об’єкти природи, а також поведінку свою й інших людей у природі.

Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів із природознавства визначено:

якості засвоєння учнями природознавчих уявлень і понять та властивості сформованих умінь;

рівень оперування природознавчими знаннями (репродуктивний, реконструктивний і творчий) у визначених програмою видах практичної і учбово-пізнавальної діяльності;

рівень сформованості різних груп умінь (копіювання зразка способу діяльності, виконання способу діяльності за зразком, за аналогією, в нових ситуаціях);

рівень оволодіння досвідом творчої діяльності (частково-пошуковий і пошуковий);

рівень оволодіння досвідом емоційно-ціннісного ставлення до природи, до самого себе та інших людей в природі.

За зазначеними критеріями виділено чотири інтегровані рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній і високий (див. табл. 1). Цим рівням відповідає 12-бальна шкала оцінок у такому співвідношенні: початковий рівень — 1-3 бали; середній рівень — 4-6 балів; достатній рівень — 7-9 балів; високий — 10-12 балів.

Таблиця 1

Характеристика рівнів навчальних досягнень учнів із природознавства в 3-4 класах

Рівень навчальних досягнень учнів

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

Початковий

1

Учень називає окремі характерні й більшість випадкових ознак одиничних уявлень.

Відтворює зразки способів діяльності тільки за допомогою вчителя.

Спостерігає за виконанням досліду чи практичної роботи. При повторенні часткових висновків про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт допускає значні помилки в окремих діях та послідовності їх виконання.

Повторює окремі найпростіші оцінні судження з помилками.

2

Учень називає як характерні, так і випадкові ознаки одиничних уявлень.

При відтворенні зразків різних способів діяльності користується алгоритмом, планом, інструкцією з допомогою вчителя.

Спостерігає за виконанням досліду чи практичної роботи. При повторенні часткових висновків про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт допускає помилки.

Повторює частину найпростіших оцінних суджень.

3

Учень засвоїв природознавчі знання у формі одиничних уявлень про окремі об’єкти природи. Відтворює зміст уявлень. Називає конкретні об’єкти і розпізнає їх серед інших.

Учбово-пізнавальними уміннями володіє на рівні відтворення зразків способів діяльності з опорою на алгоритм, план, інструкцію під керівництвом учителя.

Спостереження проводить за окремими знайомими об’єктами природи. Цілеспрямовано виявляє їх ознаки чи властивості.

Досліди і практичні роботи виконує за зразком за допомогою вчителя. Часткові висновки про результати виконання дослідів і практичних робіт повторює.

Повторює найпростіші оцінні судження про об’єкти природи, поведінку свою й інших людей у природі.

Середній

4

Учень називає кілька характерних та випадкових ознак загального уявлення. Під час відповіді затрудняється навести приклади з підручника.

В окремих діях способу діяльності та в послідовності їх виконання допускає помилки.

Цілеспрямовано виявляє у процесі спостереження і називає окремі спільні ознаки невеликої групи подібних об’єктів та окремі прості зв’язки між ними.

Досліди і практичні роботи виконує за детальною інструкцією під керівництвом учителя. У часткових висновках про результати й способи виконання дослідів і практичних робіт та при повторенні загальних висновків — помиляється.

Повторює окремі прості оцінні судження.

5

Учень називає більшість характерних ознак загального уявлення. Наводить приклади з підручника.

При виконанні окремих дій в способах діяльності допускає помилки.

Цілеспрямовано виявляє у процесі спостереження і називає більшу частину спільних ознак невеликої групи подібних об’єктів і простих зв’язків між ними.

Досліди і практичні роботи виконує за детальною інструкцією під керівництвом учителя. В основному правильно робить часткові висновки про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт, але допускає помилки при повторенні загальних висновків.

Повторює більшість простих оцінних суджень, намагається елементарно пояснити їх.

6

Учень засвоїв знання у формі загальних уявлень про об’єкти і явища природи. Відтворює їх зміст. Відповідь ілюструє прикладами з підручника. Встановлює засвоєні на уроках зв’язки між окремими об’єктами природи.

Учбово-пізнавальними уміннями володіє на рівні застосування зразків виконання способів діяльності в незначною мірою змінених умовах.

Спостереження проводить за невеликою групою знайомих подібних об’єктів природи. Цілеспрямовано виявляє і називає їх спільні ознаки чи властивості, встановлює прості зв’язки між ними.

Досліди і практичні роботи виконує за детальною інструкцією під керівництвом учителя. Правильно робить часткові висновки про результати виконання дослідів і практичних робіт, а загальні — повторює. Називає кілька етапів виконання досліду чи практичної роботи. Пояснює призначення окремих приладів.

Повторює прості оцінні судження про об’єкти природи, поведінку свою й інших людей у природі. Окремим з них дає найелементарніші пояснення.

Достатній

7

Учень називає істотні та неістотні ознаки понять та окремі міжпонятійні зв’язки. Приклади переважають із підручника.

В окремих діях способів діяльності та послідовності їх виконання допускає помилки. Виконує окремі етапи розв’язання проблеми із значною допомогою учителя.

Цілеспрямовано виявляє у процесі спостереження і називає частину загальних ознак групи об’єктів одного класу та зв’язків між ними.

Досліди і практичні роботи виконує за інструкцією під керівництвом учителя. При формулюванні часткових і окремих загальних висновків про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт допускає помилки.

Висловлює оцінні судження. Для їх пояснення використовує переважно приклади з життєвого досвіду.

8

Учень називає більшість істотних ознак понять. Називає основні міжпонятійні зв’язки і більшість з них пояснює. Наводить приклади як із підручника, так і нові.

При виконанні окремих дій способів діяльності допускає помилки. Окремі етапи розв’язання проблеми виконує із незначною допомогою учителя.

Цілеспрямовано виділяє у процесі спостереження і називає більшість загальних ознак групи об’єктів одного класу та зв’язків між ними.

Досліди і практичні роботи виконує за інструкцією під керівництвом учителя. Правильно робить часткові висновки про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт, а в окремих загальних висновках допускає незначні помилки.

Висловлює оцінні судження. Для їх пояснення використовує як життєвий досвід, так і природничі та нормативні знання.

9

Учень засвоїв природознавчі знання у формі понять. Відповідь ілюструє переважно новими прикладами. Розпізнає об’єкти, охоплені окремими поняттями. Встановлює засвоєні на уроці міжпонятійні зв’язки.

Учбово-пізнавальними уміннями володіє на рівні застосування зразків виконання способів діяльності в значною мірою змінених умовах Бере участь у частково-пошуковій діяльності.

Спостереження проводить за групою об’єктів природи одного класу. Цілеспрямовано виявляє і називає їхні загальні ознаки чи властивості та зв’язки між ними.

Досліди і практичні роботи виконує за інструкцією під керівництвом учителя. Робить часткові висновки і більшість загальних висновків про результати і способи їх виконання. Називає основні етапи виконання дослідів і практичних робіт та називає основні прилади, їх призначення.

Висловлює оцінні судження про об’єкти природи, поведінку свою й інших у природі. Для пояснення використовує як засвоєні природничі і нормативні знання, так і знання з життєвого досвіду.

Високий

10

Учень називає більшість понять в межах навчальної програми. Розпізнає частину конкретних об’єктів, охоплених цими поняттями. Встановлює основні родо-видові зв’язки між поняттями, окремі з них пояснює.

Допускає помилки в окремих діях способів діяльності та послідовності виконання дій. Навчальну проблему розв’язує за аналогією із допомогою вчителя.

Цілеспрямовано виявляє у процесі спостереження і називає більшість загальних ознак групи об’єктів різних класів та зв’язків між ними.

Досліди і практичні роботи виконує самостійно за наданою інструкцією. При формулюванні загальних висновків про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт допускає незначні помилки.

Висловлює оцінні судження, частину із них пояснює та ілюструє прикладами.

11

Учень називає майже всі поняття системи. Розпізнає більшість конкретних об’єктів охоплених цими поняттями. Встановлює більшу частину родо-видових зв’язків і пояснює їх.

При виконанні окремих дій способів діяльності допускає незначні помилки. Навчальну проблему розв’язує за аналогією із незначною допомогою вчителя.

Цілеспрямовано виявляє у процесі спостереження і називає більшість загальних ознак групи об’єктів різних груп і зв’язків між ними.

Досліди і практичні роботи виконує самостійно за наданою інструкцією. Загальні висновки про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт робить із несуттєвими помилками.

Висловлює оцінні судження, значну частину яких пояснює та ілюструє прикладами.

12

Учень володіє системою природознавчих понять, визначених навчальною програмою. Відповідь ілюструє в основному новими прикладами. Розпізнає об’єкти природи, які охоплені поняттями різного рівня узагальнення. Розуміє і може встановити родо-видові зв’язки між поняттями, що передбачені програмою. Пояснює їх.

Учбово-пізнавальними уміннями володіє на рівні застосування зразків способів діяльності в нових умовах. Навчальні проблеми розв’язує за аналогією.

Спостереження проводить за групою об’єктів різних класів. Цілеспрямовано визначає їх загальні ознаки і зв’язки між ними.

Досліди і практичні роботи виконує самостійно за наданою інструкцією або складає її за аналогією. Робить часткові і загальні висновки про результати дослідів і практичних робіт, називає етапи їх виконання, необхідні прилади та їх призначення.

Висловлює оцінні судження про об’єкти природи, поведінку свою і інших в природі, ілюструє прикладами.

Страницы: 1 2 3



Погляди відомих педагогів на виховання колективу
Для дорослої людини відношення прямі: людина - світ. У вихованні дітей з'являється третя дійова особа, що стоїть між світом і дитиною, - вихователь, і картина змінюється: діти - вихователі - світ. У ...

Гуманістичні засади внутрішнього життя Академії
У Києво-Могилянській академії вчилися діти всіх станів, починаючи від аристократії, таких як князі Огинські, до дітей простих козаків і селян. Ще будучи колегією цей навчальний заклад мав свої філії ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net