Взаємозв’язок кіномистецтва та художньої літератури

Сторінка 2

екранізація буде нести в собі за змістом той самий другий значеннєвий ряд, що і її літературна першооснова – вона може нести і за змістом інший значеннєвий ряд (тобто оригінальний другий значеннєвий ряд літературного твору може бути в екранізації підмінений іншим: для цього достатньо, здавалося б, дрібниці – всього одну фразу вимовити по-іншому – і оригінальний другий значеннєвий ряд літературної першооснови замінений іншим).

Тобто якість екранізації в значенні не її видовищності, а в аспекті передачі нею значення тексту та підтексту – результат прочитання кінематографістами (перш за все – сценаристом, режисером-постановником, акторами, композиторами, операторами) оригінального тексту літературного твору.

При цьому колективний характер кіномистецтва як потоку єдиної творчості певної кількості різних людей відрізняє явище кіномистецтва від твору літературного, який є продуктом одноосібної художньої творчості. Це призводить до питання про необхідність певним чином узгоджувати в загальному творчому процесі створення фільму, враховуючи й екранізації, роботи всіх учасників кіногрупи. Іншими словами фільм розпадається на фрагменти, між якими немає обмежених зв’язків.

По відношенню до оцінки екранізації "Майстра і Маргарити" М.Булгакова сказане призводить до питань:

У чому головна ідея, яку М.Булгаков відобразив у своєму романі, на яку працюють усі персонажі та всі сюжетні лінії?

Чи знайшла ця ідея адекватне відображення в екранізації В.Бортко?

Головну ідею роману М.Булгаков відобразив на останніх його сторінках: "… протягивается широкая лунная дорога, и на эту дорогу поднимается человек в белом плаще с кровавым подбоём и начинает идти к луне. Рядом с ним идёт какой-то молодой человек в разорванном хитоне с обезображенным лицом. Идущие о чём-то разговаривают с жаром, спорят, хотят о чём-то договориться.

— Боги, боги, — говорит, обращая надменное лицо к своему спутнику, тот человек в плаще, — какая пошлая казнь! Но ты мне, пожалуйста, скажи, — тут лицо его из надменного превращается в умоляющее, — ведь её не было! Молю тебя, скажи, не было?

— Ну, конечно, не было, — отвечает хриплым голосом спутник, — это тебе померещилось.

— И ты можешь поклясться в этом? — заискивающе просит человек в плаще.

— Клянусь, — отвечает спутник, и глаза его почему-то улыбаются.

— Больше мне ничего не нужно! — сорванным голосом вскрикивает человек в плаще и поднимается всё выше к луне, увлекая своего спутника. За ними идёт спокойный и величественный остроухий пёс".

Ідею – "Цієї брутальної страти не було!" − М. Булгаков вистраждав всім своїм життям і, особливо, в період з 1929 по 1940 роки, коли він працював над цим романом. І на утвердження саме цієї ідеї у свідомості читача в якості життєвої правди-істини в романі М.Булгакова працює все: персонажі, сюжетні лінії, текст і підтекст у їх взаємозв’язках з життям і всією культурою, успадкованою нами від минулого.

В.Бортко привів екранізацію до цього діалогу – бажання відповідати тексту та відтворювати текст у фільмі якомога повніше та близько до оригіналу не дозволило лишити поза кадром головний епізод у фінальних сценах роману.

література кіномистецтво урок читацький

Страницы: 1 2 



Засоби масової інформації як форма позакласної роботи
До засобів масової інформації відносяться: газети, журнали, радіо, телебачення. Вони широко використовуються в нашому житті. Що стосується середньої школи, то до засобів масової інформації можна відн ...

Ігри для дітей із гендерного виховання
Мета: формувати у дітей особливості поведінки, адекватні статевій належності; уявлення про рід і родинне життя; про призначення чоловіка й жінки в сім'ї і суспільстві; розвивати в дітей шанобливе ста ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net