"Майстер і Маргарита": роман і фільм на уроках літератури

Сторінка 2

Як змінюється ставлення персонажів одне до одного?

Охарактеризуйте місце та час дії. Яку атмосферу створюють пейзаж та інтер’єр?

Із чиєї точки зору показані події: режисера, Пілата, Ієшуа? Із чиєї точки зору вони показані в романі?

Які кольори переважають в цьому епізоді, чи можна говорити про символіку кольору?

Якими звуками насичений епізод, як вони пов’язані з дією та станом персонажів?

Яким постає Єршалаім, що впливає на ваше сприйняття?

Чи зрозуміла вам суть конфлікту між Пілатом та Ієшуа? Щ допомагає режисеру донести до глядача значення того, що відбувається?

Яка роль другорядних персонажів? Які почуття вони викликають у вас?

Після перегляду починаємо аналіз телеепізоду з питання про те, що взагалі сталося за його рамками, чи викликано відкидання дечого та чи можна погодитися з рішенням режисера. Подальше обговорення відбувається за наведеними вище питання.

Порівнюючи літературний та кінематографічний тексти, учні побачать не тільки втрати, які сталися під час перекладку з однієї мови мистецтва на іншу, проте й зрозуміють, що стало головним для режисера і як він це відобразив на екрані. Закінчується робота відгуком про телеепізоду чи про всі "єршалаїмські глави" в їх телеінтерпретації.

Як же прочитав цей епізод В.Бортко? На перший погляд він розповідає нам ту саму історію, що й М.Булгаков. Проте конфлікт, незважаючи на прагнення режисера до фабульної точності, став позбавленим багатозначності, зберігши лише перший, поверховий смисл: Ієшуа виступив проти влади кесаря, і тому римський прокуратор повинен затвердити смертельний вирок.

Відсутність у тексті портретів Пілата та Ієшуа дає режисеру більшу свободу у створенні зовнішнього вигляду персонажів. Проте свобода ця все ж обмежена наявними в тексті деталями та ідеєю роману, про що, на перший погляд забуває В.Бортко.

Зовнішній вигляд телевізійного Пілата (К.Ю.Лавров) викликає подив: старий із виснаженим обличчям, глибокими зморшками, запавши ми очима. У романі до колонади приходить інша людина, сильна, мужня та жорстока, навіть у стражданні зберігає велич та енергетичну міць. Пілат Лаврова, хоча і його зовнішність, вік, манери та інтонації викликають глядацькі симпатії, не має тієї внутрішньої сили, якою володіє цей персонаж у романі.

Режисер, прагнучи викликати у глядача емпатію до Пілата, змінює образ, викреслює самохарактеристику Пілата проте, що він "свирепое чудовище", взагалі змінює жорстокість, мстивість, запальність такими якостями, які не можуть не змусити глядачів симпатизувати йому: новий Пілат розумний та вишукано іронічний. Інтонації та міміка Пілата у фільмі передають його розчарування в людях, скепсис, презирство, але не ненависть. Пілат Булгакова інший: він воїн, а не філософ чи дипломат.

Пілат Лаврова зовсім не кам’яний. Він значно рухливі ший, ніж герой роману. Прагнучи надати сцені динаміки, режисер навіть змушує Пілата підійти до арештованого та вести із ним розмову стоячи. Проте ми не бачимо ні опухлих повік від безсоння, ні мутних від болю очей прокуратора, ні страшної посмішки, якою він відповідає на питання Ієшуа, ні темної крові, яка прилинула до його обличчя, ні іскор, ні диявольського вогню в його очах. Реакції прокуратора мотивовані зовнішніми подіями: про його внутрішню боротьбу глядач навіть не здогадується.

Переклад деяких думок та видінь Пілата на мову кіно порушив причинно-наслідкові зв’язки між вчинками персонажів та відмінив важливі психологічні паузи. Так, у романі прокуратор лише подумки формулює перший вирок, логічно ставлячи перед його оприлюдненням питання "Усе про нього?". У фільмі ж Пілат проголошує рішення і лише потім звертається до секретаря із питанням. Видіння Пілата після прочитання другого пергаменту замінені поясненням секретаря. Проте Пілат прекрасно знає закон і не потребує його коментарів. Політ ластівки в романі – пауза, яка підкреслює важливість моменту: вирок у думках – це мрія Пілата про інше життя, якій не призначено збутися. Після паузи стається злам у дії: у Пілаті, який вилікувався від мігрені, знову пробуджується хижий звір, який відчуває смертельну небезпеку.

У фільмі спроби прокуратора врятувати Ієшуа грубі та очевидні. У Булгакова ігемон "протягнув слово "не" довше, ніж це потрібно на суді", а пізніше закрившись рукою, наче від сонця, послав філософу погляд, а у Бортко він виділяє слово "забув", виголошуючи фразу, якої взагалі немає в романі. Усі реакції Пілата в цій сцені видумані творцями фільму і не співпадають із текстом роману.

Запропоноване режисером рішення образу Пілата не передає ідею автора роману: Булгаков веде нас до думки про те, що Ієшуа здатний вплинути і на черству душу вже сформованої людини; про те, що навіть такий хижак, як Пілат, може полюбити людину, не поділяючи її переконань, − так, як любить людей Ієшуа.

Страницы: 1 2 3 4



Науково-технічний прогрес і вдосконалення трудової політехнічної підготовки молодших школярів
Використання людського інтелекту, що винаходить нові товари або більш ефективні технології виробництва – найважливіше джерело економічного зростання. За останні 250 років розвиток техніки буквально п ...

Мета залучення шестирічних дітей до шкільного життя
Слід виділити три аспекти цього питання. 1. Можливо здаватися парадоксальним, якщо сказати, що шестирічна дитина більш готова до початку шкільного життя, ніж семирічна. Проте тут немає нічого парадок ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net