"Майстер і Маргарита": роман і фільм на уроках літератури

Сторінка 3

Актора С.Безрукова старанно загримували, наслідуючи не тільки авторський опис, скільки традиції в зображенні Христа. Безруков і грає не Ієшуа, а трафаретного Христа: лагідний погляд, солодкий голос. У цьому Ієшуа немає тієї легкості, рухливості, наївної відкритості, які притаманні герою Булгакова (згадаємо образ птаха).

Тонкі характеристики голосових тембрів, подані в романі Булгаковим, лишилися невтіленими. Високий голос Ієшуа викликає в романі у Пілата біль у скронях. Ієшуа в фільмі приємно слухати: його м’який голос заворожує, слова про храм, а потім і про владу виголошуються урочисто. Герой проповідує, переконуючи прокуратора у своїх думках, проте не розмовляє з ним як рівний, забувши про допит, що в романі так вражає секретаря, самого Пілата.

Монтаж важко назвати вдалим. Камера по черзі показує нам крупним планом обличчя Ієшуа і середнім – Пілата, лише декілька разів відтворивши загальні картини. Які почуття, які асоціації хоче викликати у глядача режисер? Чию точку зору намагається передати? Ні Пілат, ні Ієшуа не можуть бачити одне одного так, як показує камера. Роздивитися місце дії глядач не встигає роздивитися. Можливо, режисер і не прагнув зберегти художню роль образу простору?

У пошуках відповіді спробуємо все-таки розглянути обраний режисером для зйомки об’єкт. Крита колонада тільки окреслена: із неї виходить Пілат. Відзначимо, що В.Бортко намагається створити контраст: кресло Пілата стоїть на подіумі перед високими сходами в стіні, а Ієшуа залишають на відкритому майданчику, між стінами, на яких зосереджені погляди героїв. Велич Пілата підкреслюють сходи за його спиною, проте сам він опинився не на її вершині, а біля підніжжя. Правда інші опозиції Булгакова режисер не зберігає: зникли ліс колон, фонтан, а разом із ним спів води, відчуття прохолоди та свіжості; від саду лишилася зелена плямка в арці, яка закриває панораму Єршалаіма.

Яскравий сонячне світло, світлі стіни будівель, дві білих плями – плащ прокуратора і його сиве волосся – контрастують з довгими тінями, темними колонами за спиною Ієшуа, темно-коричневим одягом воїнів та секретаря. Ієшуа одягнений в сіру сорочку, тоді як в романі його хітон та пов’язка на голові світлі легкі, як і він сам.

Взагалі костюми персонажів викликають питання. Так, штанці на воїнах і прокураторі недоречні, тому що подібний одяг в Римі був заборонений. Темно-коричнева туніка та червона тога на секретарі теж не відповідають історичній дійсності: римський чиновник повинен був одягти білу туніку і зверху – білу тогу під час виконання свої обов’язків. Щоправда, плащ, описаний Булгаковим, теж не міг носити історичний Пілат (військові плащі були темними). Одягнувши свого героя в такий плащ, письменник водночас підкреслює його військову посаду і створює опозицію "ведиме-невидиме". Можна припустити, що режисер, відступає від історичних реалій та авторських описів з метою створити похмуру атмосферу, викликати в глядача важкі передчуття, відчуття того, що все відбувається в кам’яному мішку, який забризканий кров’ю, проте, підсилюючи один мотив, режисер забуває про інших, важливих для письменника опозицій та асоціацій, які створюють глибокий підтекст.

Разом із тим головним в нашій роботі повинно стати не оцінювання режисера, а залучення учнів до культури розуміння художньої мови. Порівнюючи літературний твір і кінематографічний його варіант, школярі побачать не тільки втрати, які відбулися під час перекладу з однієї мови мистецтва на іншу, проте й зрозуміють, як прочитав цей роман режисер, що для нього стало головним і як він це відобразив на екрані. Завершується робота власним відгуком про телеепізоду або про всі "єршалаімські глави" в їх телеінтерпретації – відгуком, який може і не співпадати з тим, що зазначено вище.

Аналіз епічного твору в школі – складний творчий процес, в якому пред’являється багато вимог, які виходять як від літературознавства, так і від педагогічних дисциплін. Це визначає двоєдину природу шкільного аналізу, складне поєднання в ньому суб’єктивно значущих та об’єктивно значимих для учнів питань.

Розкриваючи основні питання методики аналізу роману та його екранізації, підпорядковуючи їх головному аспекту – завдання формувати в учнів потреби прочитати твір, зрозуміти його основні проблеми, історичне та загальнолюдське значення. Тільки за цієї умови література може вплинути на читача, виховуючи та формуючи "людину в людині". Особливо важливо визначити правильну педагогічну концепцію аналізу, найбільш дієвий в навчально-виховному відношенні підхід до твору.

Використання на уроках літератури екранізацій художньої літератури дає можливість урізноманітнити форми роботи, викликати зацікавлення в учнів до літературного твору, показати різні кути зору до потрактування твору. Учні мають змогу побачити і порівняти два явища різних видів мистецтва, об’єднаних однією темою, персонажами, проблемами та ідеями. Школярі зможуть відчути різницю у прочитанні однієї теми різними представниками мистецтва, дізнаються про шляхи досягнення певних цілей під час створення кінематографічного перекладу літературного твору, побачити спільне та відмінне в них.

Страницы: 1 2 3 4



Стан організації контролю навчальних досягнень учнів із природознавства в практиці роботи сучасної початкової школи
Для з’ясування стану організації та проведення контролю навчальних досягнень учнів із природознавства у шкільній практиці ми провели констатувальний експеримент. Його метою було проаналізувати сучасн ...

Сучаснi зарубiжнi дидактичнi концепції
У зарубiжнiй педагогiцi, особливо в Захiднiй Європi, США, Японiї, висунуто низку концепцiй навчання, якi суттєво вiдрiзняються вiд вищенаведених. Їх можна розподiлити на двi великi групи. До першої в ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net