"Майстер і Маргарита": роман і фільм на уроках літератури

Сторінка 3

Актора С.Безрукова старанно загримували, наслідуючи не тільки авторський опис, скільки традиції в зображенні Христа. Безруков і грає не Ієшуа, а трафаретного Христа: лагідний погляд, солодкий голос. У цьому Ієшуа немає тієї легкості, рухливості, наївної відкритості, які притаманні герою Булгакова (згадаємо образ птаха).

Тонкі характеристики голосових тембрів, подані в романі Булгаковим, лишилися невтіленими. Високий голос Ієшуа викликає в романі у Пілата біль у скронях. Ієшуа в фільмі приємно слухати: його м’який голос заворожує, слова про храм, а потім і про владу виголошуються урочисто. Герой проповідує, переконуючи прокуратора у своїх думках, проте не розмовляє з ним як рівний, забувши про допит, що в романі так вражає секретаря, самого Пілата.

Монтаж важко назвати вдалим. Камера по черзі показує нам крупним планом обличчя Ієшуа і середнім – Пілата, лише декілька разів відтворивши загальні картини. Які почуття, які асоціації хоче викликати у глядача режисер? Чию точку зору намагається передати? Ні Пілат, ні Ієшуа не можуть бачити одне одного так, як показує камера. Роздивитися місце дії глядач не встигає роздивитися. Можливо, режисер і не прагнув зберегти художню роль образу простору?

У пошуках відповіді спробуємо все-таки розглянути обраний режисером для зйомки об’єкт. Крита колонада тільки окреслена: із неї виходить Пілат. Відзначимо, що В.Бортко намагається створити контраст: кресло Пілата стоїть на подіумі перед високими сходами в стіні, а Ієшуа залишають на відкритому майданчику, між стінами, на яких зосереджені погляди героїв. Велич Пілата підкреслюють сходи за його спиною, проте сам він опинився не на її вершині, а біля підніжжя. Правда інші опозиції Булгакова режисер не зберігає: зникли ліс колон, фонтан, а разом із ним спів води, відчуття прохолоди та свіжості; від саду лишилася зелена плямка в арці, яка закриває панораму Єршалаіма.

Яскравий сонячне світло, світлі стіни будівель, дві білих плями – плащ прокуратора і його сиве волосся – контрастують з довгими тінями, темними колонами за спиною Ієшуа, темно-коричневим одягом воїнів та секретаря. Ієшуа одягнений в сіру сорочку, тоді як в романі його хітон та пов’язка на голові світлі легкі, як і він сам.

Взагалі костюми персонажів викликають питання. Так, штанці на воїнах і прокураторі недоречні, тому що подібний одяг в Римі був заборонений. Темно-коричнева туніка та червона тога на секретарі теж не відповідають історичній дійсності: римський чиновник повинен був одягти білу туніку і зверху – білу тогу під час виконання свої обов’язків. Щоправда, плащ, описаний Булгаковим, теж не міг носити історичний Пілат (військові плащі були темними). Одягнувши свого героя в такий плащ, письменник водночас підкреслює його військову посаду і створює опозицію "ведиме-невидиме". Можна припустити, що режисер, відступає від історичних реалій та авторських описів з метою створити похмуру атмосферу, викликати в глядача важкі передчуття, відчуття того, що все відбувається в кам’яному мішку, який забризканий кров’ю, проте, підсилюючи один мотив, режисер забуває про інших, важливих для письменника опозицій та асоціацій, які створюють глибокий підтекст.

Разом із тим головним в нашій роботі повинно стати не оцінювання режисера, а залучення учнів до культури розуміння художньої мови. Порівнюючи літературний твір і кінематографічний його варіант, школярі побачать не тільки втрати, які відбулися під час перекладу з однієї мови мистецтва на іншу, проте й зрозуміють, як прочитав цей роман режисер, що для нього стало головним і як він це відобразив на екрані. Завершується робота власним відгуком про телеепізоду або про всі "єршалаімські глави" в їх телеінтерпретації – відгуком, який може і не співпадати з тим, що зазначено вище.

Аналіз епічного твору в школі – складний творчий процес, в якому пред’являється багато вимог, які виходять як від літературознавства, так і від педагогічних дисциплін. Це визначає двоєдину природу шкільного аналізу, складне поєднання в ньому суб’єктивно значущих та об’єктивно значимих для учнів питань.

Розкриваючи основні питання методики аналізу роману та його екранізації, підпорядковуючи їх головному аспекту – завдання формувати в учнів потреби прочитати твір, зрозуміти його основні проблеми, історичне та загальнолюдське значення. Тільки за цієї умови література може вплинути на читача, виховуючи та формуючи "людину в людині". Особливо важливо визначити правильну педагогічну концепцію аналізу, найбільш дієвий в навчально-виховному відношенні підхід до твору.

Використання на уроках літератури екранізацій художньої літератури дає можливість урізноманітнити форми роботи, викликати зацікавлення в учнів до літературного твору, показати різні кути зору до потрактування твору. Учні мають змогу побачити і порівняти два явища різних видів мистецтва, об’єднаних однією темою, персонажами, проблемами та ідеями. Школярі зможуть відчути різницю у прочитанні однієї теми різними представниками мистецтва, дізнаються про шляхи досягнення певних цілей під час створення кінематографічного перекладу літературного твору, побачити спільне та відмінне в них.

Страницы: 1 2 3 4



Роль і місце лекції у вузі
Вузівська лекція - головна ланка дидактичного циклу навчання. Її ціль - формування орієнтовної основи для наступного засвоєння студентами навчального матеріалу. У житті сучасної вищої школи лекцію ча ...

Динаміка готовності майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів
На підсумковому етапі експериментального дослідження було поставлене завдання визначити динаміку показників готовності майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net