Методи науково-педагогічних досліджень

Педагогіка: історія і сьогодення » Методи науково-педагогічних досліджень

Сторінка 3

розширювати активний словник учнів;

виховувати любов до природи.

Четвертий спосіб

Знайдіть і підкресліть у вірші дієслова.

Мета:

– розвивати навички розрізняти частини мови у тексті;

– закріпити раніше вивчену тему: «Дієслово»;

– виховувати інтерес до уроків української мови.

П’ятий спосіб

Дайте відповіді на запитання:

Про що вірш?

Кого напуває лісове джерельце?

Чому радіє джерельце?

Мета:

– перевірити розуміння учнями вірша;

– розвивати уважність та спостережливість;

– виховувати бережливе ставлення до природи.

Дати порівняльну характеристику двох способів організації учнів.

«Людина, яка швидко і багато говорить падає досить низько після нашого знайомства з нею, навіть якщо вона говорить умне, падає низько і не у тій мірі, як він надоїдає нам, але досить низько. У нас у голові з'являється думка, скільком людям він вже надоїв, і до тієї незадоволеності, що він нам зробив, у нашому почутті додається ще незадоволеність, яку на нашу думку він причинив іншим».

Два способи організації діяльності учнів:

1. Прочитайте текст.

2. Як ви вважаєте чому людина, яка швидко і багато говорить падає досить низько після знайомства з нею?

Перший спосіб організації діяльності репродуктивний і може розвивати та вдосконалювати лише навичку правильного, швидкого та виразного читання, а другий спосіб організації діяльності розвиває логічне мислення, пам’ять, увагу, він спрямований на виявлення власної думки кожного учня по даному питанню, тому другий спосіб організації діяльності є більш ефективним та результативним.

Описати і показати на фрагменті навчального матеріалу вміння вчителя організовувати діяльність учнів з перекодування навчальної інформації.

Батько ладнав ялинку і вдарив себе молотком по пальцю. Аж тут нагодилася мати.

– Доню, а що сказав тато, коли вдарив себе молотком по пальцю? – запитала вона.

– А погане казати?

– Ні погане можна пропустить,

– Тоді нічого не казав! – відповіла доня.

– Про що текст?

– Що робив батько?

– Що сталося коли він ладнав ялинку?

– Чи правильно вчинив батько?

– А що він неправильно зробив?

– А як ви будете поводитись, якщо вдарите себе молотком по пальцях?

Вчителю на даному фрагменті необхідно показати учням, що батько вчинив неправильно і продемонструвати можливі способи поведінки в даній ситуації.

Скласти питання до диспуту по темі: «Вплив вчителя на формування самооцінки учня».

Питання до диспуту:

1. Хто може впливати на формування самооцінки учня?

2. Як може вчитель впливати на формування самооцінки учня?

3. Чи впливає навчальна діяльність на формування самооцінки учня? Як?

4. Які причини формування негативної самооцінки учня?

5. Які є шляхи (способи) подолання негативної самооцінки учня?

6. Чи може вчитель змінити самооцінку учня?

7. Які є способи зміни самооцінки учня?

8. Чи може бути вчитель винен у сформованості негативної самооцінки учня?

9. Як варто поводитись вчителю, щоб не сприяти формуванню негативної самооцінки учня?

К.Д. Ушинський підкреслив одну особливість педагогічної діяльності: «Як би далеко не сховав свої глибші моральні переконання вихователь або наставник, але якщо тільки вони в нього є, то вони викладуться, можливо незалежно від нього».

1) Наведіть приклади, коли ви знали о моральних переконаннях вчителя, якщо він пробував їх «заховати».

2) Чи потрібно вчителю знати о співвідношенні свідомого та несвідомого у власній діяльності при навчанні?

1) а) Наприклад вчитель завжди розповідає учням, що бійка – це погано, що вона ніколи до добра не приведе, а одного разу, коли учні роздратували та розгнівали вчителя, то він з гніву вдарив дитину.

б) Вчитель пропагує серед учнів здоровий спосіб життя, забороняє палити учням, а сам вчитель палить і намагається це приховати від учнів.

2) Вчителю потрібно знати про співвідношення свідомого та несвідомого у власній діяльності при навчання. Т. як свідомим можна керувати, а несвідомим ні, тому вчитель у власній діяльності при навчанні повинен продумувати все до найменших дрібниць, щоб він міг контролювати свої дії та думки і не допускати прояву несвідомого у своїй діяльності.

Навести власне ставлення до вислову І. Канта: «Хитрість – образ думок обмежених людей і дуже відрізняється від розуму, на який зовні схожий»

Я не зовсім згоден з цим висловлюванням, оскільки багатьом людям хитрість допомагає виживати в такий нелегкий час. Якщо людина не буде хитрувати, то їй буде важко жити. Хитрість – це не образ думок обмежених людей, а образ думок людей, які вміють поєднувати розум з хитрістю. Навіть у багатьох байках та оповіданнях хитрість не засуджується, а навпаки оспівується.

Страницы: 1 2 3 4



Найбільший спільний дільник і способи його знаходження
Означення 3. Дільником числа називають таке число, на яке дане число ділиться без остачі (націло). Наприклад, число 9 є дільником числа 81, а число 13 – дільником числа 26. Означення 4. Найбільшим сп ...

Стан організації модульно-розвивального навчання
Реформування галузі освіти, передусім середньої загальноосвітньої школи, передбачає широке впровадження у навчальний процес сучасних інформаційних технологій, відкриття нових навчальних закладів – гі ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net