Педагогічні умови використання дидактичних ігор у процесі образотворчої діяльності учнів

Сторінка 7

Деякі вчителі вважають, що дидактичні ігри найдоцільніше проводити наприкінці уроку, оскільки в цей час діти найбільше стомлені. Проте виявилося, що це не завжди правильно, нерідко саме ігрова ситуація може бути найкращим початком уроку. В ігровій формі можна було ефективно ознайомити дітей з новим способом зображення, пожвавити процес тренувальних вправ. Діти із задоволенням виправляли помилки Незнайка, «розмовляли» з Чомучкою, училися в «лісовій школі» або діяли разом з казковим героєм, виконуючи тренувальні вправи. В іграх-вправах молодші школярі знаходили виходи з числових лабіринтів, розв'язували ребуси, складали загадки. Усе це не тільки пожвавлювало навчальний процес, запобігало втомі, а й реалізовувало дидактичні завдання уроку.

Виходячи з того, що формуючий експеримент проводився у 4 класі, ми враховували, що протягом останнього року навчання в початковій школі необхідно узагальнити вивчене, прагнучи до формування в учнів системи знань, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти та навчальною програмою предмета, опанування яких необхідне для формування в свідомості учнів цілісної художньої картинки світу.

Від того, з якими знаннями та вміннями, з яким ставленням до мистецтва учні прийдуть до 5-го класу, залежать їхні подальші творчі досягнення, прагнення до спілкування з мистецтвом та самореалізації через художню діяльність. Знання основ образотворчої грамоти за навчальними проблемами «форма», «простір», «композиція», «колір», «техніки та матеріали», набуті в початкових класах, є фундаментом, на якому базується програма середньої школи. Невідповідність знань, умінь та навичок учнів початкової школи вимогам стандарту значно ускладнює роботу вчителя образотворчого мистецтва у 5–7-х класах, унеможливлюючи інколи засвоєння матеріалу програми на належному рівні, створює зайві перешкоди в адаптації учнів до наступного етапу навчання.

Розв'язанню багатьох питань наступності у вивченні законів образотворення нам допомогла стабільна програма, підручники з образотворчого мистецтва та методичні додатки до них. Програмою та змістовим наповненням підручника 4 класу увага вчителя акцентується на необхідності емоційного забарвлення уроку, досягнення емоційного впливу на учнів засобами інтеграції різних видів мистецтва: візуального, музичного, художнього слова та ін.

Ми усвідомлювали, що будь-які завдання уроку, засвоєння учнями навичок практичної художньої роботи можливі лише у зв'язку зі створенням художнього образу. Всяка художня діяльність, позбавлена свідомих пошуків засобів створення художнього образу і спрямована тільки на вирішення вузько дидактичних завдань зображення, перебуває поза художньо-естетичною сутністю уроків мистецтва і не відповідає головній меті освітньої галузі «Образотворче мистецтво».

Також ми враховували, що учні 4 класу, за умови належного засвоєння навчального матеріалу в 1–3-х класах, володіють вже достатньою сумою знань та практичних навичок, щоб бути вільними у вираженні власних почуттів шляхом створення певного художнього образу в оцінних судженнях та інтеграції творів візуального мистецтва.

Саме поняття «художній образ», його тлумачення (на елементарному рівні) були наріжним каменем програми предмета в 4-му класі. Вся дидактична сутність будь-якого уроку підпорядковувалася образній, ігровій передачі різних життєвих явищ (світу природи, тварин, людини, предметного світу). Наприклад, у підручнику дерева – живі істоти. У них «вузлуваті руки», «велетенські пальці», «кучеряві крони», верблюди – «степові поїзди», а черепаха порівнюється з вантажівкою; дощ вбачається «дядьком-велетнем, що сягає неба»; глеки; один подібний до дівочого стану, інший нагадує юнака-горянина, згадуються брати-горщики і т. п.

Учні з допомогою ігор одержували чітке уявлення про специфіку вирішення художнього образу в різних видах і жанрах образотворчого мистецтва, про особливості реалістичної, декоративної та асоціативної манери зображення.

У 4 класі суттєво розширюється коло уявлень дітей про візуальне (образотворче) мистецтво: поглиблюється інформація про вже відомі мистецтвознавчі поняття та вводяться нові, як, наприклад, анімаліст, анімалістичний жанр, колорит, динаміка, динамічний, статика, статичний, ікона, інтер'єр, кустарний, матриця та ін. Пояснення термінів та понять ми ретельно продумували, добираючи зрозумілі дітям прості ключові слова. Наприклад, різницю між реалістичною та декоративною манерою зображення пояснювали таким чином:

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12



Сап'єнца - один з найбільших університетів Європи
Назва римського університету La Sapienza перекладається як "мудрість". Він був заснований в 1303 році папою Боніфацієм VIII. Протягом перших семи століть існування університет користувався ...

Методичне забезпечення вивчення прислівника в початковій школі
Структуру курсу української мови, яка існує в початковій школі, побудовано за принципом змістового узагальнення. Цей принцип, визначений В.В.Давидовим, полягає в тому, що „засвоєння знань загального ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net