Основні поняття спеціальної педагогіки

Спеціальна педагогіка (синоніми: дефектологія, корекційна педагогіка) є складовою частиною педагогіки. Спеціальна походить від лат. specialis – рід, вид чого-небудь).

Спеціальна педагогіка – це теорія та практика спеціальної (особливої) освіти) з відхиленнями у психічному чи фізичному розвиткові, для яких освіта у звичайних педагогічних умовах та за допомогою загальнопедагогічних методів і засобів є ускладненим чи взагалі неможливим.

Об’єкт спеціальної педагогіки – спеціальна освіта осіб зі особливими освітніми потребами як соціокультурний та педагогічний феномен.

Предмет спеціальної педагогіки – теорія та практика спеціальної освіти, а саме, вивчення особливостей розвитку та освіти людини з обмеженими можливостями, особливості її становлення та соціалізації як особистості, знаходження найкращих шляхів, засобів, умов для корекції та компенсації діяльності порушених органів, функцій та систем, освіту такої людини з метою її максимальної соціальної адаптації та інтеграції у суспільство.

Суб’єкт спеціальної педагогіки – особа, що має вади психофізичного розвитку, які перешкоджають їй засвоєнню освітніх програм без створення спеціальних умов для отримання освіти.

Завдання спеціальної педагогіки:

вивчення педагогічних закономірностей розвитку особистості в умовах обмежених можливостей життєдіяльності;

визначити корекційні та компенсаторні можливості людини відповідно до наявного порушення психофізичного розвитку її індивідуальних особливостей;

обґрунтування та розробка класифікацію осіб з особливими освітніми потребами;

вивчення закономірностей спеціальної освіти, існуючих педагогічних систем освіти осіб з особливими потребами прогнозування виникнення та розвитку нових педагогічних систем;

розробка наукових основ змісту спеціальної освіти, принципів, методів, організаційних умов спеціальної освіти;

розробка та реалізація освітніх корекційно-педагогічних, компенсаторних, реабілітаційних, попереджувальних та розвивальних програм освіти осіб з особливими потребами;

вивчення та здійснення соціального та середовищного адаптування, абілітації та реабілітації, інтеграції осіб з обмеженими можливостями різних вікових груп;

розробка та апробація програм профорієнтування профконсультування, професійної підготовки соціально-трудової адаптації осіб з обмеженою працездатністю;

вивчає та розроблює та реалізує педагогічні засоби і механізми профілактики порушень розвитку;

розроблює та реалізує механізми інтеграції в освіті та соціокультурному середовищі, здійснює психолого-педагогічну підготовку батьків, що мають дітей з обмеженими можливостями.

Маючи із загальною педагогікою єдину кінцеву мету - досягнення особистістю яка розвивається, соціалізації та самореалізації, спеціальна педагогіка підкреслює в цієї мети сутнісний для людини з обмеженими можливостями життєдіяльності сенс: досягнення їм максимально можливої самостійності і незалежного життя як високої якості соціалізації і передумови для самореалізації.

Сучасна спеціальна педагогіка складається з предметних областей, які історично сформувалися у зв'язку з традиційно існуючою системою спеціальних освітніх установ для дітей з особливими освітніми потребами. На початку ХХ ст. ці предметні області тільки складалися, сьогодні вони являють собою відносно самостійні, розвинені і тонко диференційовані сфери наукового та практичного педагогічного знання. До їхнього числа відносяться наступні:

тифлопедагогіка (незрячих і слабозорих);

сурдопедагогіка (глухі, що погано чують і пізднооглохші);

тіфлосурдопедагогіка (сліпоглухих);

логопедія (особи з порушеннями мовного розвитку);

олігофренопедагогіка (особи з вадами інтелекту і з освітніми труднощами);

галузь спеціальної педагогіки стосовно осіб із порушеннями опорно-рухового апарату;

галузь спеціальної педагогіки стосовно до осіб з порушеннями емоційно-вольової сфери.

Кожна із зазначених вище предметних областей структурно організована так само, як і загальна педагогіка, тобто педагогіка даній предметній області (наприклад, сурдопедагогіка, олігофренопедагогіка і т. п.), містить її історію, дидактику, теорію і практику виховання, спеціальні методики . Кожна предметна область диференційована також за віковими періодами; досить добре розробленими вважаються дошкільний і шкільний періоди.

Логопедія - це наука про порушення мови, методи їх виявлення, усунення та попередження засобами спеціального навчання і виховання.



Ігри на уроках математики у сучасній школі
Багатьом учням математика здається нелегкою і мало зрозумілою, тому нерідко діти намагаються запам’ятати правила, не розуміючи їх, а це призводить до формалізму, гальмує дальше розуміння нового матер ...

Методика ознайомлення з колом, кругом, їх елементами
У II класі учні ознайомлюються з колом, навчаються креслити коло за допомогою циркуля, ознайомлюються з елементами кола і круга - центром і радіусом. Усі ці відомості діти засвоюють у процесі практич ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net