Естетичне виховання учнів середнього шкільного віку в полікультурному середовищі на Закарпатті

Педагогіка: історія і сьогодення » Естетичне виховання учнів середнього шкільного віку в полікультурному середовищі на Закарпатті

Сторінка 4

Розвиток теорії та практики естетичного виховання на Закарпатті пов’язаний зі складними умовами формування громадянського суспільства Чехословаччини. Завдяки демократичному уряду і політиці національної терпимості утворилися сприятливі, але, водночас, і складні умови для становлення української культури, освіти і національного виховання. Аналіз джерельної бази засвідчує, що освіта та її складова – естетичне виховання – перебували під впливом різних політичних течій (москвофільство, українофільство, русинофільство), що певною мірою гальмувало реалізацію його потенційних можливостей. Шлях усвідомлення українцями своєї етнічної належності пролягав через звернення до тих сфер, які найяскравіше виявляють національний характер – історії, фольклору, мови, літератури, мистецтва тощо.

У дослідженні з’ясовано, що питання естетичного виховання активно розробляли українські педагоги Закарпаття у міжвоєнний період (Ф. Агій, Й. Бокшай, А. Волошин, Ю. Крупа, Н. Мураній, Й. Пешина та ін). Слід відмітити, що естетичне виховання підлітків у полікультурному середовищі є важливою педагогічною проблемою, що потребує глибокого опрацювання, аналізу і подальшого вивчення.

У другому розділі – “Теоретичні основи естетичного виховання підлітків у полікультурному середовищі Закарпаття (1919 – 1939 рр.) ” – висвітлено розвиток ідеї естетичного виховання учнівської молоді у творчому доробку педагогів і культурно-освітніх діячів, роль і місце естетичного виховання у змісті шкільної освіти краю.

З’ясовано, що проблема естетичного виховання була наскрізною у творчій спадщині українських педагогів досліджуваного періоду. Вона розглядалася у взаємозв’язку та в контексті надбань вітчизняних і зарубіжних педагогів кінця ХІХ – початку ХХ ст. Предметом естетичного виховання визначено формування в особистості естетичного ставлення до дійсності і мистецтва, що сприяло виявленню талантів і обдарувань дітей та молоді, збагаченню їхніх художніх та естетичних смаків. Необхідною умовою цього процесу є свобода поглядів, прагнень зближення культур, довільне спілкування. Це помітно вплинуло на формування естетичних ідеалів та зростання інтересу до світової літератури, культури й мистецтва.

Виявлено, що естетичне виховання у полікультурному середовищі дає змогу посилити культурологічну функцію за допомогою локальних мистецьких реалій, орієнтуючи учнів на активне творче освоєння мистецтва рідного краю. Естетичне виховання школярів зумовлене рівнем їхнього загального розвитку. Загальна культура школярів, їхня моральна зрілість, рівень розвитку їхніх інтелектуальних здібностей визначають рівень естетично розвиненої особистості.

Культурно-просвітницька діяльність педагогів краю за характером і змістом роботи була прогресивним явищем, оскільки сприяла розвитку в учнів естетичного сприйняття, творчих здібностей діяти за “законами краси”, творити прекрасне в усіх сферах життєдіяльності; формуванню естетичних поглядів та смаків у полікультурному середовищі; вихованню гуманістичних якостей, інтересів та любові до життя в його різноманітних проявах; збагаченню змісту, форм і методів виховного процесу національним елементом, його науково-методичним забезпеченням; налагодженню творчих контактів між місцевими культурно-громадськими діячами та вихідцями з Наддніпрянської України й Галичини, їхній спільній праці на теренах Закарпаття, встановленню тісних зв’язків, пошуку шляхів співпраці між Східною і Західною Україною.

Результати наукового пошуку дали змогу виокремити два етапи розвитку проблеми естетичного виховання в українській педагогічній думці Закарпаття міжвоєнної доби, кожен з яких відображає генезу поняття “естетичне виховання” і позначений відповідними тенденціями.

Перший етап – період становлення (1919 – 1926 рр) – активізація наукових пошуків українських культурно-освітніх діячів Закарпаття, результатом яких стало обґрунтування дефініції “естетичне виховання” як педагогічного процесу, спрямованого на формування і розвиток естетичних почуттів, потреб сприймати, оцінювати прекрасне; твердження про єдність успадкованого і набутого у вихованні. В основі естетичного виховання лежать ідеї правди, доброї волі, красивого і потворного, корисного і некорисного, естетичного і морального.

Другий етап – період розвитку (1927 – 1939 рр) – пошук шляхів удосконалення дефініції “естетичне виховання”, її змісту і структурних компонентів, втілення їх у виховну практику; відкриття приватної Публічної школи рисунка в Ужгороді (1927 р), мистецьких шкіл і гуртків різних жанрів, самодіяльних колективів; залучення до викладання предметів естетичного циклу в гімназіях, “горожанських” школах краю відомих професійних художників, композиторів, майстрів народного мистецтва тощо; популяризація яскраво виражених національних форм концертного життя, їхньої тематики і репертуару; виникнення музично-драматичного театру з українською мовою, народно-побутовою тематикою і демократичним змістом; широке використання народних мелодій, народного мистецтва, фольклорних традицій в естетичному вихованні. З’ясовано, що основні етнодиференціюючі засоби (рідна мова, словесна творчість, письменство, мистецтво) стали основою естетичного виховання. Провідною тенденцією цього періоду стало широке використання різних форм, методів і засобів естетичного виховання учнів середнього шкільного віку, пошук шляхів самостійного розв’язання його актуальних проблем, в основі яких домінувала українська ідея.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8



Формування комунікативно-мовленнєвих умінь у контексті сучасної методики у 4 класі
Проблема взаємозв’язку мовної освіти і мовленнєвого розвитку учнів визначила нові змістові лінії навчання української мови: комунікативну, лінгвістичну та лінгво-українознавчу, виникла необхідність у ...

Види зв’язку між компонентами тексту
Зв’язок між реченнями, складного синтаксичного цілого, абзацами, главами та іншими частинами тексту, який організовує його змістову і структурну єдність, називається між фразним. Він може полягати як ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net