Естетичне виховання учнів середнього шкільного віку в полікультурному середовищі на Закарпатті

Педагогіка: історія і сьогодення » Естетичне виховання учнів середнього шкільного віку в полікультурному середовищі на Закарпатті

Сторінка 5

Творчий доробок і практична діяльність педагогів свідчить, що естетичне виховання здійснювалося у процесі навчання та в позаурочний час. Насамперед, завдання естетичного виховання систематично та цілеспрямовано реалізовувалися на уроках малювання, співів, ручної праці, мови, літератури. Кожний урок був часом спілкування з кращими зразками мистецтва та колективного обговорення пережитих вражень. Індивідуальні здібності учнів до різних видів естетичної діяльності розвивалися в гуртках, творчих колективах (хор, оркестр), клубах, фахових (спеціальних) школах, студіях, самодіяльних театрах тощо. Вчитель повинен був уміти організувати урок, реалізовуючи, окрім дидактичної естетичну функцію, тобто оцінити з естетичних позицій роботу учнів на уроці, а також свою власну діяльність.

Педагоги (Ф. Агій, В. Довгун, Ю. Крупа, Й. Пешина та ін) вважали, що справжня краса людини виявляється у праці. Численні спостереження за працею учнів переконують у тому, що будь-який вияв ними майстерності у праці позитивно впливає на виховання естетичного ставлення до дійсності. Насолода від краси власної праці, почуття задоволення нею тим яскравіше, чим відчутніші її результати, її кінцевий підсумок, адже у результатах творчості відображається суть людини. Обов’язковою умовою педагогічного використання праці є виявлення підлітками ініціативи, самодіяльності, творчості. Праця по-справжньому виконує свою виховну морально-естетичну функцію лише за тієї умови, коли вона пробуджує в душі вихованців творче горіння, формує в них сильні емоційні переживання, до кінця захоплює їх. В уявленні дітей естетична цінність праці багато в чому визначається її суспільно корисною спрямованістю. Якщо учень знає, що результати його діяльності потрібні людям, він не лише відповідальніше підходить до справи, а й прагне виконати її якомога краще.

Естетичне виховання у процесі продуктивної праці вимагає від учителя постійної уваги до характеру обробки тих речей, які виготовляють учні. Без піклування про красу, про гармонію форм учнівських виробів не можна сформувати хороший естетичний смак. Найбільш помітний вплив на естетичне виховання учнів мають роботи, пов’язані з декоративно-ужитковим мистецтвом, що сприяє художній освіті учнів середнього шкільного віку.

Як показало дослідження, педагоги міжвоєнного періоду надавали перевагу духовному, моральному компоненту в естетичному вихованні, використанню необхідних форм і методів розвитку емоційно-чуттєвої, оціночної, творчої активності учнів. З позицій сьогодення можемо це трактувати як принцип культурологічного особистісно-орієнтованого навчання, що допомагає не лише створити власну систему духовних естетичних цінностей, а й забезпечує соціалізацію учнів, готує їх до життя в конкретно-історичному, полікультурному просторі.

У третьому розділі – “Організаційно-методичні аспекти естетичного виховання учнів середнього шкільного віку на Закарпатті у 20 – 30-ті рр. ХХ ст. ” – проаналізовано інститути, чинники, форми, методи і засоби естетичного виховання учнів середнього шкільного віку в полікультурному середовищі Закарпаття; визначено можливості творчого використання історичного досвіду естетичного виховання в сучасних умовах.

Дослідження показало, що важливе місце в естетичному вихованні підлітків посідали родинний дім, школа, громада, культурно-освітні товариства. Роль соціальних інституцій, громадських і просвітницьких товариств, молодіжних організацій у розвитку потреби в естетичній діяльності, формуванні естетичних смаків є надзвичайно важливою. Педагоги вважали сім’ю найбільш значущим інститутом естетичного виховання, в умовах якого дитина вчиться красі спілкування, привчається бути чемною, ввічливою під час розмови, прагне внести естетичні елементи у свій побут, житло, одяг, поведінку, працю, творчість тощо. Вони вважали, що розвивати потребу в естетичній діяльності треба змалку, а для формування здатності діяти “за законами краси” корисно розвивати творчі та художні здібності дітей. Дуже важливо підтримувати прагнення дитини до малювання, співу, танцю, бажання самостійно зробити щось охайно, красиво, оберігати природу, допомагати людям.

Установлено, що батьки і родичі з усіх сил підтримували діяльність учнівських гуртків, бібліотек, читалень, брали активну участь у відзначенні релігійних і національних свят, виставах, імпрезах, концертах, приурочених до визначних дат. Свята були великою радістю для батьків, які намагалися красиво одягнути дітей, насамперед у національний одяг, розвивали їх акторські, декламаторські, музикальні таланти.

Вивчення джерельної бази свідчить, що естетичному вихованню сприяла освітньо-виховна робота культурно-освітніх установ (читальні “Просвіти”, гуртки Українського Педагогічного товариства (“Рідна Школа”), школи, церкви, зусилля яких спрямовані на залучення підлітків до збирання і створення власних колекцій народного вбрання, народних візерунків, організацію фахових шкіл, майстерень для навчання народним ремеслам та ін.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8



Соціальні функції спорту
Спорт являє собою складне багатофункціональне явище, що має вплив на різні сторони життя людини. Спорт є дієвим засобом у боротьбі за мир та прогрес, розвитку дружніх стосунків між різними країнами т ...

Використання виховного потенціалу дитячого колективу за А.С. Макаренком
Якнайглибший сенс виховної роботи, полягає у відборі і вихованню людських потреб, в приведенні їх до тієї моральної висоти, яка можлива тільки в безкласовому суспільстві і яка тільки і може спонукати ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net