Формування звукової культури мовлення. Система вправ

Педагогіка: історія і сьогодення » Система роботи з розвитку мовлення в першокласників » Формування звукової культури мовлення. Система вправ

Сторінка 4

Пропонуємо таку послідовність проведення власне звукового аналізу:

1. Чітка літературна вимова слова і слухання його. (“Скажи і послухай!”).

2. Повторна злита вимова слова для виділення наголошеного складу, поділ слова на склади.

3. Протяжна (або підсилена) вимова першого звука у повному складі слова: [Ввв] аля.

4. Характеристика цього звука (голосний, приголосний — твердий чи м'який).

5. Позначення виділеного звука умовним значком (фішкою).

6. Протяжна (або підсилена) вимова другого звука . . і т. д.

7. Перевірка виставленої звукової моделі слова.

Вважаємо, що в такій послідовності учні навчаються чути і розрізняти звуки у слові, діяти при складанні звукових схем. Це дає можливість класоводові швидше перейти від колективних до самостійних форм роботи.

У букварний період навчання грамоти звукова робота поєднується з буквеною. Тут вона стає цілеспрямованішою і здійснюється дотриманням відповідної структури уроку при вивченні нової букви.

Перш ніж ознайомити учнів з новою буквою, опрацьовуємо відповідні звуки. Засвоєння нової букви починаємо з виділення зі слова звука, який вона позначає, визначення способу його вимови (повітря проходить через ротову порожнину вільно чи з перешкодами), потім — звучання (складається тільки з голосу чи з голосу і шуму); даємо йому характеристику (голосний чи приголосний — твердий чи м'який), встановлюємо місце цього звука у слові (звучить на початку, всередині чи в кінці), добираємо слова з цим звуком у різних позиціях, утворюємо склади, слова з ним, аналізуємо їх. І тільки після такої аналітико-синтетичної роботи над звуком ознайомлюємо з буквою.

Особливої уваги заслуговує робота над виділенням звука. У методиці відомо, що для виділення звуків добираємо такі слова, де вони знаходяться у найбільш сприятливій позиції. Для голосних це буде початок складу чи слова (під наголосом), особливо тоді, коли голосний становить склад (о-си, І-ра); для приголосних — коли вони стоять поза злиттям (ПГ, ПГ), зокрема, тверді приголосні [к], [п], [т]— у кінці слова (рак, сніп, кіт), раптові дзвінкі — на початку слів зі збігом приголосних (брат, двір), м'які приголосні — в кінці слова (кінь, заєць, рись). В окремих випадках виділяємо звуки з прямого складу, хоч тут вони злиті. Це, зокрема, буває тоді, коли потрібно розкрити звукове значення букв я, ю, є, ї (якір, Юра, їхали, Євген).

Виділяючи звук, користуємося такими прийомами, широко відомими в методичній літературі та практиці роботи вчителів початкових класів:

1) прийом звуконаслідування: Жук ж-ж-ж. Листя ш-ш-ш (звуки [ж], [ш]);

2) Виділення звука підкресленням його вимови: [ссс]ам, с[ааа]м, са[ммм];

3) Впізнавання і виділення звука з вірша, скоромовки, де він найчастіше вживається;

4) Домовляння звука до розпочатого вчителем слова з показом предметного малюнка (Учитель говорить: [ма] . і показує малюнок маку, а учні додають: [к] та ін).

Використовуємо прийом, найбільш ефективний при вивченні певного звука та букви.

Уже на першому етапі букварного періоду маємо можливість проводити роботу як з твердими, так і з м'якими приголосними звуками. Якщо приголосний має пару щодо твердості і м'якості ([н] - [], [д] – [], [т] –[], [з] - [], [с] — [], [ц] – [], [p] — [], [дз] -[]), то виділяємо зі слів одночасно твердий і м'який приголосний. (Звуки [н] - [] — зі слів лин, окунь). А коли приголосний такої пари не має ([в], [м], [к], [п], [б], [г], [ч], [х], [ж], [ш], [ф]), то виділяємо його тільки зі слова, де цей звук постає твердим. (Звук [к] — зі слова мак).

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9



Еволюція педагогічної науки
Кожній історичній епосі притаманні відповідні особливості педагогічного новаторства, які залежать і від національних традицій, ментальності народу. Найбільш значущого масштабу вони досягли наприкінці ...

Науково-технічний прогрес і формування навичок трудової активності молодших школярів
Незважаючи на важливість політехнічної освіти в сучасних умовах, існують суттєві розходження у ставленні вчених до змісту політехнічної освіти, в першу чергу - теоретичної складової, та форм її орган ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net