Все це наш любимий Харків;
звуків [ч] і [ч']:
Я печу, печу, печу
Діткам всім по калачу.
Зверху маком потрушу,
В піч гарячу посаджу.
Випікайтесь, калачі,
У натопленій печі!
Буду Васю, Олю, Нату
Калачами частувати.
(Г. Демченко);
Україна — це ліс та долини,
Це широкі квітучі поля,
Це маленька щаслива дитина
І найкраща матуся моя.
(Леся Мостицька, учениця);
Дощику, дощику,
Зварю тобі борщику
В зеленому горщику.
Горщик повернеться —
Дощик полинеться.
(Примовка);
звука [ц']:
Сьогодні малята копають грядки.
Уперше в житті вони садять квітки.
Від цього і радість у них на лиці,
І сонце вітає малих: — Молодці!
(М. Познанська);
Танці в альтанці.
Зацінькала синиця —
Цікава витівниця:
— Це горобці
В альтанці танцюють:
Вранці танці. Ой, гуць — гуці!
Штанці куці.
Куці штанці
У горобців.
(Г. Бойко);
ненаголошеного звука [о]:
— Де ти, киценько, була ?
— На току, аж край села.
— Що ти, кицю, там робила?
— Хвостом жито молотила.
— А, може, то був овес?
— Ні, овес молотив пес.
(Д. Павличко);
— Де ти, білочко, живеш ?
Що ти, білочко, гризеш?
— Я живу в ліску,
У дуплі, у соснячку.
Я гризу горішки,
І гриби, і шишки.
(Г. Демченко);
вимову дзвінких у кінці слів:
Випав сніг на поріг,
Кіт зліпив собі пиріг,
Поки смажив, поки пік,
Той пиріг водою стік!
(П. Воронько);
Босоніж стежка біжить
Левадою, в городи .
Як любо тут, як славно жить
Серед цієї вроди.
(Б. Коломієць);
Гарбуз — верхолаз.
Розкрутивши зелен-вус,
На паркан заліз гарбуз.
Репетує у саду:
— Ой, рятуйте, упаду!
(М. Дубов);
сполук звуків [ги], [ки], [хи]:
Рию, рию хвилями береги
І петляю змійкою крізь луги.
Кригою закутуюсь взимку я,
А на весну пливе знов течія.
(М. Дубов);
Два півники, два півники
Горох молотили,
Дві курочки-чубарочки
До млина носили.
(Народна пісня);
подовжених приголосних:
Качечка лопата
Замітала хату,
Качур жовтоносий
Сміттячко виносить.
(А. М'ястківський);
У темному лісі,
Якраз на узліссі,
Зібралися хлопці пограти в квача.
Тут хлопчика Митю
Івась догнав миттю
Й торкнувся легенько
Йому до плеча.
(А. Свашенко);
Вусате колосся
Росинок напилося.
(Г. Бойко).
На основі вироблення навичок вимовляти звуки можна і слід проводити орфографічні вправи, завдання яких — сприяти вивченню і закріпленню знань про орфограми.
Упродовж усього часу освоєння курсу української мови доцільно використовувати списування як один з видів письмових вправ. Як і на уроках грамоти, при вивченні фонетики й орфографії потрібно звертати увагу на осмислене, а не бездумне копіювання тексту. Тому перед тим, як учні починають списувати, вони мають поетапно ознайомитися із словами, які доведеться списувати, розглянути й пояснити «секрети» орфограм.
Дотримання вимог алгоритму під час списування сприяє закріпленню орфографічної пильності в учнів тепер уже на принципово новій основі: на основі вимови. Це означає, що текст читається за правилами орфоепії, а потім ведеться розмова про його відтворення за правилами орфографії. Звичайно, аналізові піддаються не всі слова тексту, а лише ті, над орфограмами яких вестиметься робота чи які становлять предмет повторення або закріплення.
В освоєнні орфографії корисними виявляються і такі завдання на списування, як:
1) з пропонованого списку слів виписати (можна за алфавітом) слова з виучуваними орфограмами;
2) з поданого тексту виписати слова з орфограмами, що вивчаються;
3) списати; замість крапок поставити пропущені букви (відповідні орфограми).
4) зі списку слів виписати окремо слова з наголосом на першому, другому і третьому складі;
5) списуючи речення, доповнити їх пропущеними словами, поданими в довідці (з виучуваними орфограмами);
6) з пропонованого переліку слів вибрати пари слів з першим (дзвінким чи глухим) приголосним звуком.
Паралельно із списуванням, яке обов’язково має супроводжуватись орфоепічним прмовлянням тексту, виправдано застосовувати й інші письмові завдання, мета яких – фіксувати в пам’яті учнів орфографічний образ слова, усвідомити правильне написання слова. Серед завдань, прийнятих для роботи з першокласниками, найбільш поширеними слід визнати такі:
Впровадження гендерних стандартів у фахову соціально-педагогічну підготовку
На сучасному етапі розвитку суспільства гендерний компонент наявний у змісті дошкільної та початкової, середньої, професійно-технічної та вищої освіти. Як показує світовий досвід, навчальні програми, ...
Організація виховної роботи з учнями в позаурочний час
Мета і зміст виховання зумовлюється потребами суспільно-економічного розвитку. Займаючись такою складною сферою діяльності як виховання, потрібно мати чітку програму. А.С.Макаренко писав: "Я під ...
Читання як вид навчальної діяльності
Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>