Особливості формування здорового способу життя учнів ПТНЗ

Сторінка 1

Вивчення практики реалізації формування здорового способу життя учнів ПТНЗ дозволив виділити основні напрями розв’язання даної проблеми: формування здорового способу життя у навчальній діяльності (у процесі вивчення обов’язкових предметів оздоровчого спрямування та факультативних курсів); формування здорового способу життя учнів ПТНЗ у виховній роботі; взаємодія учбового закладу й сім’ї у формуванні здорового способу життя.

Отже, формування здорового способу життя учнів ПТНЗ під час навчальної діяльності на першому визначеному етапі (50-ті – 60-ті рр.) сприяло насамперед викладання таких предметів, як фізична культура та трудове навчання й виховання (труд), що передбачали обов’язкові знання з гігієни й організації правильного режиму дня. Так, заняття фізичною культурою мали різну спрямованість. Відповідно до шкільної програми 1954 р. учні займалися гімнастикою. Із 1960 р., окрім гімнастики, почали викладати також легку атлетику та баскетбол. Під час занять фізичною культурою активно використовувалися рухові ігри, що проводилися, як правило, на відкритому повітрі. Відповідно до навчальних програм із учнями, яких було віднесено до спеціальної медичної групи за станом здоров’я, передбачалося проведення занять із фізичної культури у спеціальних групах корегуючої й лікувальної гімнастики.

У 50-60-х роках ХХ століття важливого значення набуло активне залучення учнів до занять трудом. Це було пов’язано зі зміною освітньої урядової політики, запровадженням політехнічного навчання, проведенням експерименту з виробничого навчання учнів старших класів. У зв’язку з цим у шкільній практиці склалася певна методика організації трудової діяльності учнів, що передбачала чітке планування праці, її організований початок, правильну організацію процесу праці та вмілий облік і оцінку її результатів.

Важливим засобом формування здорового способу життя учнів ПТНЗ у процесі навчальної діяльності були також такі дисципліни, як початкова військова підготовка (для хлопчиків), що була введена на початку 50-х років); біологія (анатомія і фізіологія людини), етика та ін. Так, шкільний курс біології, поряд зі завданнями, спрямованими на засвоєння біологічного знання, мав велике значення для гігієнічного виховання учнів ПТНЗ, ознайомлення їх з необхідними відомостями з охорони здоров’я, прищеплення учням міцних гігієнічних навичок.

У процесі вивчення етики прищеплення гігієнічних навичок тісно пов’язувалося з естетичним вихованням, доглядом за тілом і одягом, дотриманням особистої гігієни тощо.

Слід відмітити, що значну роль у гігієнічному вихованні учнів ПТНЗ відігравали й належні умови в ПТНЗ. До уваги бралися такі моменти, як предмети обладнання шкільного кабінету, що повинні були відповідати гігієнічним вимогам; правильне розташування шкільних парт у класі; достатнє освітлення (природне або штучне) кабінету; колір приміщення та обладнання. Усі ці вимоги мали відповідати санітарним нормам та держстандартам.

У 70-80-х роках ХХ століття було внесено певні зміни в шкільні навчальні плани. Зокрема було збільшено кількість годин, що відводилися на заняття фізичною культурою у старших (9-10) класах. Так, за навчальним планом 1971/1972 навчального року на фізичну культуру відводилось 2 години на тиждень і додатково 1 година (зі середини 80-х рр – 2 години) за рахунок факультативних занять. За навчальною програмою, що діяла в досліджуваний період, окрім уже звичних для учнів спортивних ігор (гімнастика, легка атлетика, баскетбол), у заняття фізичною культурою було введено лижну підготовку (за відсутністю снігу – кросову підготовку) та за вибором учнів – баскетбол або волейбол. Таке чергування видів спорту було зумовлено умовами матеріальної бази кожного ПТНЗ та спеціалізацією вчителя фізичної культури. Як і в попередні роки, значна увага приділялася дотриманню правил безпеки та гігієнічних вимог на уроках фізичної культури. Як і раніш, у ПТНЗ проводилися окремі заняття з фізичної культури із учнями з погіршеним станом здоров’я. Такі учні об’єднувалися у групи, де для них під наглядом шкільних лікарів проводили лікувальну фізичну культуру.

Страницы: 1 2 3 4 5 6



Соціально-психологічні особливості групи навчання
Я обрала дітей 8 класу (14-15 років), вони є учнями середнього шкільного віку. Підлітковий вік (від 10-11 до 14-15 років) є перехідним головним чином в біологічному сенсі, оскільки це вік статевого д ...

Фізичне виховання як процес розвитку фізичної досконалості школяра
Його метою є зміцнення здоров'я учнів, загартування організму, розвиток фізичних можливостей, рухових умінь і навичок. Формування фізична досконалої особистості передбачає створення умов для забезпеч ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net