Сутність і місце модульно-розвивального навчання в сучасній загальноосвітній школі

Педагогіка: історія і сьогодення » Модульно-розвивальне навчання у середній загальноосвітній школі » Сутність і місце модульно-розвивального навчання в сучасній загальноосвітній школі

Сторінка 1

Ідея модульного навчання виникла за кордоном наприкінці шістдесятих років і на засадах програмового підходу до освіти. Принцип модульності не тільки передбачав поділ навчального матеріалу на частини для певної вікової категорії учнів, а й, грунтуючись на автономних порціях дидактично адаптованого навчального змісту, давав змогу учням самостійно працювати за пропонованою індивідуальною освітньою програмою. Остання містила цільовий план дій, інформації і методичне керівництво щодо шляхів вирішення актуальних дидактичних завдань. Навчальний процес коригувався лише після з'ясування рівня засвоєння учнями вагомих, узагальнених фрагментів змісту. Завдяки цьому нова модель навчання відрізнялась ґрунтовністю академічних досягнень.

Зарубіжна практика засвідчує перспективність такого способу організації навчання, за якого теоретичний матеріал вивчається укрупненими блоками-модулями, алгоритмізується освітня діяльність учителя і учнів як довершена циклічність пізнавальної, регуляційної і ціннісно-естетичної активності. У цій ситуації вирішальне значення в реформуванні української освіти мають інноваційні педагогічні та освітні технології модульного спрямування.

Основним предметом фундаментального експерименту в 16-ти загальноосвітніх школах України (рішення вченої ради ДАККО Міністерства України від 22.05.97 р.) є наукове розроблення та експериментальне впровадження модульно-розвивальної системи, шо не заперечує класно-урочної системи, а надбудовується над останньою як послідовність складніших і ефективніших психодидактичних ідей і технологій.

Започаткований кафедрою експериментальних систем освіти ДАККО експеримент передбачає перш за все проведення (один-два роки) підготовчої роботи. Головні напрями її - формування педагога як психолога-дослідника, написання авторських програм дослідно-експериментальної роботи, проведення комплексних психодіагностичних обстежень, запровадження нової управлінської моделі експериментального навчально-виховного закладу, створення інноваційного програмово-методичного забезпечення експериментальної системи навчання.

Про перший позитивний досвід фундаментального експериментування свідчать програми дослідно-експериментальної роботи з напрямів: Школа Розуміння (ЗОШ №10 м. Бердичева Житомирської обл.), Школа Віри (ліцей №157 м. Києва), Школа Ментальності (ЗОШ №80 м. Дпіпропетровська) (Семенюк Т.В.) та ін. Зроблено вагомі практичні кроки щодо створення компонентів програмово-методичного забезпечення модульно-розвивального навчання, які грунтуються на поглибленому міждисциплінарному вивченні розвитку освіти. Метою освіти - за модульно-розвивального навчання є реформування змісту, форм, методів навчально-виховного процесу: заміну інформаційно-об'єктиваційного типу на розвивально-особистісний; предметно-диференційованих систем на онтологічно-інтегровані; замкнено регламентовані форми на відкріто-креативні; репродуктивно-монологічні методи на продуктивно-полілогічні, а також перехід від суб’єктивно-статистичного до критеріально-об’єктивного, індивідуалізованого оцінювання.

У дослідженнях вітчизняних та зарубіжних педагогів-практиків дидактичний модуль розглядається як:

- відносно стійка частина навчального процесу, яка містить насамперед одне або декілька близьких за змістом і фундаментальних за значенням понять, законів, принципів (А.М. Алексюк);

- автономні порції навчального матеріалу (Т. Овенс);

- найменша одиниця змісту певної теми, конкретного курсу (Дж. Рассел);

- фрагмент теми, який відповідає конкретній дидактичній меті (І.Ф. Прокопенко);

- логічно побудовані самостійні розділи навчального матеріалу, котрі об'єднуються за спеціальними ознаками (І.Д. Чегель);

- самостійна планомірна одиниця навчальної дисципліни, яка допомагає досягнути чітко окреслених цілей (В. Гольдшміт);

- така побудова навчального матеріалу, розділи змінної частини котрого могли би бути достатньо незалежними один від одного і дозволяли швидко змінювати навчальний матеріал кожного розділу (В.Б. Закорюкіна, В.М. Панченко, Л.М. Твердіна);

- цільовий функціональний вузол, в якому об'єднані навчальний зміст і технологія оволодіння ним (П. Юцявичене).

Аналізуючи різні визначення поняття "модуль", можна виділити деякий його інваріант: модуль - це відносно самостійна автономна стійка найменша одиниця (частина, порція, фрагмент, розділ) змісту освіти, навчального матеріалу; модуль - це результат інтеграції різноманітних видів і форм навчання, які підпорядковані загальній темі навчального курсу; модуль - це цільовий функціональний вузол, у якому об’єднані навчальний зміст і технологія оволодіння ним; модуль - це група частин (складових), які виконують специфічні функції і об'єднані в єдине ціле. Однак звертає на себе увагу те, що значна більшість формулювань з деякими незначними варіаціями побудована на одному й тому ж лейтмотиві: "модуль - це логічно завершений фрагмент змісту освіти" (навчального матеріалу). Ідея модульної організації навчання обмежується, таким чином, певним фрагментом змісту освіти, який у цьому випадку, як неважко помітити, виступає не як засіб формування і розвитку особистості, а як об’єкт, як самоціль, що прослідковується і в інших формулюваннях: підпорядкованість видів і форм навчання "загальній темі навчального курсу", "об'єднаність навчального змісту і технології оволодіння ним".

Страницы: 1 2 3 4



Методика формування музичного сприймання молодших школярів засобами фортепіанної музики
"Справжнє, пережите і продумане сприймання - основа всіх форм залучення до музики." (Д. Кабалевський). Уміння слухати і чути музику не є вродженою рисою. Пізнавально творчі можливості учнів ...

Значення розваг у житті дитини
Розваги – яскраві і радісні події в житті дітей дошкільного віку. Поєднуючи в собі різні види мистецтва, розваги дуже впливають на почуття і свідомість дітей. Н.К. Крупська підкреслювала: «Треба допо ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net