Шляхи реалізації модульно-розвивального навчання у сучасній середній загальноосвітній школі

- ієрархічною структурою соціально-культурного змісту навчального курсу, що проектується від найзагальніших законів і категорій до спеціальних закономірностей і окремих понять (дедуктивний підхід);

- єдністю практичної і теоретичної сторін загальнолюдського і етноментального досвіду, що за обстоюваного підходу знаходить своє відображення в системі соціокультурних категорій, котру треба спроектувати як поступальне занурення особистості у зміст навчального курсу (онтологічний підхід);

- повноцінністю функціонального циклу навчального модуля і збалансованістю освітнього змісту між його етапами (системний підхід) .

Сам процес проектування передбачає застосування аналізу і синтезу, у тому числі проходження певних етапів створення нового виробу (граф-схем) (див додатки “Схема 1.2.”).

Перший етап - пошук нових ідей: детальне вивчення вчителями пояснювальних записок та унормованого змісту навчальних програм. Вироблення різних версій переструктування навчального матеріалу різних предметів (враховуючи досвід зарубіжних версій програмово-методичного забезпечення), їх графічно-схематичне зображення.

Другий етап - відбір ідей: обговорення запропонованих вчителями "проектів" граф-схем на предметних кафедрах, методоб’єднаннях та відбір кращих зразків.

Третій етап - аналіз виробу: експертно-ліцензійна група (ЕЛГ) з науковців і педагогів школи визначає найдосконалішу модель "проекту".

Четвертий етап - розробка виробу: творчі групи вчителів предметних кафедр на основі відібраної моделі проекту розробляють остаточний варіант граф-схем предметних циклів. На цій стадії "проект" набуває конкретних моделей граф цілей, модулів знань, норм, цінностей та моделей структурно-часової карти, що мають абстрактний зміст, певну форму і структуру. Це найбільш наукомісткий процес творення, який вимагає неординарного мислення, творчої уяви, рішучості та глибинного словникового запасу термінів (наукових та соціокультурних).

П'ятий етап - експертиза виробу: стадія "реального проекту", яка забезпечує створення граф-схем навчальних курсів.

Шостий етап - перевірка на практиці: певні організаційно-технологічні заходи (модульний розклад занять та складання графіків їх проведення на півріччя, реалізація психолого-педагогічного змісту етапів навчального модуля). Обов'язкове проведення вчителями, науковим керівником та адміністрацією школи експертизи виконання навчальних програм, контрольний зріз знань учнів предметів, їх психодіагностичне обстеження з метою виявлення можливого перевантаження учнів та створення психологічно комфортних умов навчання.

Сьомий етап - організація друкування виробу: роздрукування граф-схем, їх критичний аналіз, проведення повторної експертизи, кількарічна апробація і відтак рекомендація вчителям загальноосвітніх шкіл для використання.

Встановлено, що під час створення граф-схем навчальних предметів доцільно керуватися принципами:

1. Логічності. Культурно-освітній зміст курсу (навчальний предмет і соціумний контекст) ієрархічно подається згори донизу, що відображається в нумерації змістових блоків різного порядку (1, 2 ,3 .; 1.1, 1.2, 1.3,…;1.1.1, 1.1.2, 1.1.3. і т.д.).

Спочатку педагог-дослідник розподіляє навчальний матеріал предмету на блоки (теми), далі на підблоки (навчальний модуль), між якими встановлюються зв'язки. Потім створюється граф-комнонент навчального модуля, у якому кожний компонент - окрема тема, що входить до блоку предметного матеріалу( див. додатки “Схема 1.3.”).

На наступних етапах учитель-проектувальник працює з кожним окремим підблоком (компонентом) навчального матеріалу або окремим матеріалом однієї теми. Тоді у змісті теми виділяються окремі елементи - питання, які вивчаються в обсязі всього підблоку, а саме: положення, закони, закономірності, ідеї, правила, аксіоми тощо. Між цими елементами встановлюються стійкі зв'язки. Відтак будується площинний граф елементів та мікроелементів змісту конкретної теми чи блоку ( див. додатки “Схема 1.4.”).