Шляхи реалізації модульно-розвивального навчання у сучасній середній загальноосвітній школі

Педагогіка: історія і сьогодення » Модульно-розвивальне навчання у середній загальноосвітній школі » Шляхи реалізації модульно-розвивального навчання у сучасній середній загальноосвітній школі

Сторінка 3

Отже, проектна діяльність здійснюється за алгоритмом:

1) довершений обсяг предметного змісту розподіляється на окремі пілблоки (компоненти), встановлюються зв'язки між ними й будується площинний граф окремого блоку навчального матеріалу;

2) окремий підблок (компонент) диференціюється на елементи та мікроелементи, встановлюються зв'язки між останніми та конструюється плоский граф;

3) перевіряється якість продуктів проектування, коригуються їх зміст, структура, оформлення;

4) графи об'єднуються в узагальнений граф предметного змісту [47]. 2.Занурення. Навчальні модулі (від вихідних до завершальних) вибудовуються горизонтально. Учителі і учні мають змогу оволодівати досвідом через пізнавальну поінформованість до проблемно-нормативного осмислення освітнього змісту та уявнотворчого оперування цим змістом з виходом на рефлексію та ціннісно-естетичне сприйняття щойно здобутого досвіду. Етапи зазначеного культурного розвитку особистості відповідають моделі навчального занурення особистості у конкретний фрагмент освітнього змісту.

З. Осягання. Соціально-культурний досвід, зафіксований у змісті навчального курсу, внутрішньо осягається і переживається духовно. Отож понятійно-термінологічна конкретизація змістових блоків (модулів) граф-схем має неперехідне значення для розширення соціально-культурного поля оволодіння учнем навчальними предметами не тільки на теоретичному рівні, а й на практично-мистецькому.

При цьому важливо дотримуватися послідовності основних категорій навчального курсу від класу до класу. Так, наприклад, при вивченні англійської мови можна спроектували таку категорійну наступність:

1-й клас - я і найближче оточення;

2-й клас - я і довкілля;

3-й клас - я і шкільне життя;

4-й клас - я і Батьківщина;

5-й клас - культура слухання і вимови;

6-й клас - культура читання і висловлювання;

7-й клас - культура письма і мовлення;

8-й клас - культура ситуативного спілкування і нормування;

9-й клас - культура самоспілкування і текстової інтерпретації;

10-й клас - культура міжмовленнєвого спілкування і саморозуміння;

11-й клас - культура спілкування і саморозвитку.

4.Зростання. Повноцінне проживання учнями змісту паритетної освітньої діяльності з учителем у певним чином змодельованому соціокультурному просторі, який здебільшого пов'язаний з проходженням ним семи-восьми етапів цілісного модульно-розвивального процесу і забезпечує максимально можливий для конкретної особистості психосоціальний розвиток. Умовні позначення на граф-схемах:

Ч-Е - чуттєво-естетичний - нульовий (необов'язковий) етап;

У-М - установчо-мотиваційний - перший етап;

3-П - змістово-пошуковий - другий етап;

К-С - контрольно-смисловий (оцінювально-смисловий) - третій етап;

А-П - адаптивно-перетворювальний - четвертий етап;

С-У - системно-узагальнювальний - п'ятий етап;

К-Р – контрольно-рефлексивний – шостий етап;

Д-Е - духовно-естетичний - сьомий етап.

1.2.3 і т.д. - кількість 20 - чи 30- хвилинних міні-модулів.

Перш ніж реалізовувати зазначений принцип, учитель чітко визначає завдання кожного етапу навчального модуля, зважаючи на ідеальну мету розвавального курсу ( див. додатки “Схема 1.5.”).

Далі проектування цілісного модульно-розвивального процесу організовується навколо його структурночасової моделі та й імовірнісного психолого-педагогічного змісту до кожного етапу навчального модуля. Кількість міні-модулів залежить від типу класу, його теоретичної підготовленості, інтелектуального, соціального і духовного розвитку учнів. В ідеалі кожний навчальний модуль повинен утримувати 21 міні-модуль, тобто сім спроектованих (З х 30 хв.) формальних модульних занять. У класах підвищеного інтелектуального розвитку (ПІР) більше часу має бути відведено на змістово-пошуковий та адаптивно-перетворювальний етапи, тому що в учнів є потреба у самостійному добуванні знань, у них сформовані навички роботи з підручником і додатковою літературою, вироблені вміння застосовувати знання і норми в нестандартних умовах. У класах підвищеної педагогічної уваги (ППУ) більше часу відводиться для контрольно-смислового етапа, менше - адаптивно-перетворювальних. Очевидно, що для кожного типу диференційованого класу треба створити варіативні граф-схеми і наукові проекти навчальних модулів. При проектуванні граф-схем враховується психолого-педагогічний зміст кожного міні-модуля (див. додатки „табл. 1.2.”)

Страницы: 1 2 3 4 5



Основні підходи до розвитку процесів запам’ятовування
На забезпечення міцності засвоєння навчального матеріалу на практиці спрямовано реалізацію всієї системи навчальної діяльності школи. При цьому враховується, що наочне, показане, побачене на довше зб ...

Основні риси та якості педагога в сучасній школі
Важливими є педагогічні вміння, серед яких я б виділила такі основні, на мій погляд вміння. Це вміння передбачати і розв’язувати педагогічні ситуації і проблеми, розуміти свого співрозмовника, вивчат ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net