Шляхи реалізації модульно-розвивального навчання у сучасній середній загальноосвітній школі

Педагогіка: історія і сьогодення » Модульно-розвивальне навчання у середній загальноосвітній школі » Шляхи реалізації модульно-розвивального навчання у сучасній середній загальноосвітній школі

Сторінка 3

Отже, проектна діяльність здійснюється за алгоритмом:

1) довершений обсяг предметного змісту розподіляється на окремі пілблоки (компоненти), встановлюються зв'язки між ними й будується площинний граф окремого блоку навчального матеріалу;

2) окремий підблок (компонент) диференціюється на елементи та мікроелементи, встановлюються зв'язки між останніми та конструюється плоский граф;

3) перевіряється якість продуктів проектування, коригуються їх зміст, структура, оформлення;

4) графи об'єднуються в узагальнений граф предметного змісту [47]. 2.Занурення. Навчальні модулі (від вихідних до завершальних) вибудовуються горизонтально. Учителі і учні мають змогу оволодівати досвідом через пізнавальну поінформованість до проблемно-нормативного осмислення освітнього змісту та уявнотворчого оперування цим змістом з виходом на рефлексію та ціннісно-естетичне сприйняття щойно здобутого досвіду. Етапи зазначеного культурного розвитку особистості відповідають моделі навчального занурення особистості у конкретний фрагмент освітнього змісту.

З. Осягання. Соціально-культурний досвід, зафіксований у змісті навчального курсу, внутрішньо осягається і переживається духовно. Отож понятійно-термінологічна конкретизація змістових блоків (модулів) граф-схем має неперехідне значення для розширення соціально-культурного поля оволодіння учнем навчальними предметами не тільки на теоретичному рівні, а й на практично-мистецькому.

При цьому важливо дотримуватися послідовності основних категорій навчального курсу від класу до класу. Так, наприклад, при вивченні англійської мови можна спроектували таку категорійну наступність:

1-й клас - я і найближче оточення;

2-й клас - я і довкілля;

3-й клас - я і шкільне життя;

4-й клас - я і Батьківщина;

5-й клас - культура слухання і вимови;

6-й клас - культура читання і висловлювання;

7-й клас - культура письма і мовлення;

8-й клас - культура ситуативного спілкування і нормування;

9-й клас - культура самоспілкування і текстової інтерпретації;

10-й клас - культура міжмовленнєвого спілкування і саморозуміння;

11-й клас - культура спілкування і саморозвитку.

4.Зростання. Повноцінне проживання учнями змісту паритетної освітньої діяльності з учителем у певним чином змодельованому соціокультурному просторі, який здебільшого пов'язаний з проходженням ним семи-восьми етапів цілісного модульно-розвивального процесу і забезпечує максимально можливий для конкретної особистості психосоціальний розвиток. Умовні позначення на граф-схемах:

Ч-Е - чуттєво-естетичний - нульовий (необов'язковий) етап;

У-М - установчо-мотиваційний - перший етап;

3-П - змістово-пошуковий - другий етап;

К-С - контрольно-смисловий (оцінювально-смисловий) - третій етап;

А-П - адаптивно-перетворювальний - четвертий етап;

С-У - системно-узагальнювальний - п'ятий етап;

К-Р – контрольно-рефлексивний – шостий етап;

Д-Е - духовно-естетичний - сьомий етап.

1.2.3 і т.д. - кількість 20 - чи 30- хвилинних міні-модулів.

Перш ніж реалізовувати зазначений принцип, учитель чітко визначає завдання кожного етапу навчального модуля, зважаючи на ідеальну мету розвавального курсу ( див. додатки “Схема 1.5.”).

Далі проектування цілісного модульно-розвивального процесу організовується навколо його структурночасової моделі та й імовірнісного психолого-педагогічного змісту до кожного етапу навчального модуля. Кількість міні-модулів залежить від типу класу, його теоретичної підготовленості, інтелектуального, соціального і духовного розвитку учнів. В ідеалі кожний навчальний модуль повинен утримувати 21 міні-модуль, тобто сім спроектованих (З х 30 хв.) формальних модульних занять. У класах підвищеного інтелектуального розвитку (ПІР) більше часу має бути відведено на змістово-пошуковий та адаптивно-перетворювальний етапи, тому що в учнів є потреба у самостійному добуванні знань, у них сформовані навички роботи з підручником і додатковою літературою, вироблені вміння застосовувати знання і норми в нестандартних умовах. У класах підвищеної педагогічної уваги (ППУ) більше часу відводиться для контрольно-смислового етапа, менше - адаптивно-перетворювальних. Очевидно, що для кожного типу диференційованого класу треба створити варіативні граф-схеми і наукові проекти навчальних модулів. При проектуванні граф-схем враховується психолого-педагогічний зміст кожного міні-модуля (див. додатки „табл. 1.2.”)

Страницы: 1 2 3 4 5



Проблемні задачі як засіб розвитку творчих здібностей учнів
На уроках математики практикують різні прийоми, щоб формувати в дітей критичне та логічне, творче мислення. Розв’язуючи задачу, дають такі завдання - змінити умову таким чином, щоб вона розв’язувалас ...

Комплекс вправ для вдосконалення навиків читання
Дитині, що зазнає труднощі в читанні, краще запропонувати на якийсь час відвернутися від цього "нудного" заняття і натомість зайнятися забавними вправами із словесним матеріалом; виконання ...

Читання як вид навчальної діяльності

Громадянська освіта

Читання - основний засіб навчання, інструмент пізнання навколишнього світу. >>>

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.pedahohikam.net